ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Як рівненські онлайн-ЗМІ використовують соцмережі

23.09.2019, 16:37
Антоніна Торбіч

18% новин у рівненських медіа створено на основі повідомлень у соцмережах. Пальму першості серед соцмереж за використання для новин отримує фейсбук, невелику частку новин також роблять з повідомлень в інстаграмі.

Такі результати моніторингу п’яти онлайн-медіа Рівненщини:

  • "Радіо Трек",
  • "Рівне вечірнє",
  • ОГО,
  • 0362.ua,
  • "РівнеМедіа".

У кожному з цих медіа ми проаналізували по 50 новин починаючи з 2 вересня (разом 250 новин). Аналізували, якими типами акаунтів користуються журналісти, яка тематика цих новин і загалом які соцмережі використовують під час підготування новин найбільше.

За результатами моніторингу, 250 новин, 45 (або 18%) були створені на основі повідомлень із соцмереж. Так, найчастіше соцмережі як джерела новин використовувало "Радіо Трек". Частка таких повідомлень тут 26% усієї кількості новин цього медіа.

Трохи менше –  у "Рівне вечірнє" та "РівнеМедіа" (по 22%).

Реальний відсоток використання соцмереж для підготування новин може бути ще вищим, адже ЗМІ не завжди вказують у публікаціях джерело інформації.

Джерелом новин у цей період для журналістів серед соцмереж ставав переважно фейсбук. Його частка як джерела новин із соцмереж – 86%. Решта 14% – за інстаграмом. 

Поні-утікач та танець на пілоні: які "новини" беруть з інстаграма

Водночас ЗМІ використовують інстаграм по-різному. В цей період ми знайшли новини на основі повідомлень в інстаграмі лише на "Радіо Трек" (три)  та "РівнеМедіа" (чотири).

Для "Радіо Трек" інстаграм – це переважно (принаймні під час моніторингового періоду) джерело розважальних повідомлень.

Наприклад, цю соцмережу тут використали, щоб написати і виставити відео про те, як сміються з хлопця, який ловить у центрі Рівного поні-втікача (ця тема могла б набути суспільної важливості, якби журналісти спробували з’ясувати, у яких умовах проживає цей поні, чи добре з ним поводяться тощо; але ж ні – в цій публікації лише коротенький підпис і відео).

Скриншот з відео спільноти tvoe_rivne

Також з інстаграма взяли майстерний опис кулінарного рецепта і те, як дівчина станцювала на вулиці, скориставшись  дорожнім знаком як пілоном. 

Подібні "новини" в цьому ЗМІ не рідкість. Керівник медіа Микола Кульчинський називає такого типу повідомлення на сайті інфотейнментом.

Тут полюбляють годувати своїх читачів "полуничкою", тож одна з подальших публікацій – це розповідь, ким працює дівчина і як можна замовити у неї танець на пілоні (публікація має ознаки прихованої реклами).

Сайт "Радіо Трек" не єдиний, хто публікує таку розважальну інформацію. Повідомлення про ловіння поні-втікача з коротким відео цього моменту з’явилося і на сайті "0362". Тільки сюди воно перекочувало вже з фейсбук-спільноти "Твоє Рівне".

"РівнеМедіа", завдяки інстаграму, систематично оприлюднює повідомлення стосовно ДТП. Для цього  користується локальними пабліками: rivne_dtp, tipove.berezne, rivne_1283. На основі цих пабліків загалом робиться низка новин.

У яких акаунтах журналісти шукають інформацію і про що пишуть

Найбільш поширеним джерелом новин для рівненських онлайн-ЗМІ в цей період стали фейсбук-акаунти офіційних установ. Повідомлень із цих сторінок – майже третина (29%) усієї кількості акаунтів, з яких журналісти беруть новини.

Найчастіше такі акаунти як джерела використовують "Рівне вечірнє" та "РівнеМедіа". 

Так, "Рівне вечірнє", посилаючись на фейсбук-сторінку Гощанської селищної ради, пише про знайдене поховання волино-люблінської культури (мідний вік, ІV ст. до н.е.).

Також тут використовують для новин фейсбук-сторінку патрульної поліції Рівного та сторінку районного відділу поліції, а з фейсбук-сторінки Дубенської райдержадміністрації беруть новину про скажену лисицю.

"РівнеМедіа" також використовує фейсбук-акаунт Дубенської РДА для новини про скажену лисицю. З фейсбук-акаунту Музею історії Острозької академії виставляє фото першої інавгурації в університеті на Рівненщині: як це було 24 роки тому.

Прогноз погоди тут оприлюднюють з посиланням на Рівненський центр з гідрометеорології у фейсбуці.

Сайт "0362" активно використовує для своїх новин фейсбук-сторінку Рівненської міської ради. З посиланням на це джерело публікує фотофакт про поремонтовані сходи, а також фото відремонтованого ліфта.

Такого типу публікації складно назвати повноцінними, тому що з них читачі не можуть зрозуміти, скільки коштів витратили на такі ремонти, скільки ще сходів чи ліфтів потрібно поремонтувати в Рівному тощо. 

Приватні акаунти в соцмережах рівненські медіа використовують, під час підготовки новин, приблизно у 20% усієї кількості акаунтів.

На їхній основі публікують, зокрема, фоторепортажі, як, наприклад, це робить "РівнеМедіа" в матеріалі про перший дзвоник у Рівному. Подібний репортаж публікує сайт ОГО з посиланням на акаунти офіційних осіб.

"Радіо Трек" з посиланням на приватний акаунт рівнянки пише про те, що в тролейбусі Рівного кондукторка перепродувала двічі один і той самий квиток. У цій публікації журналісти також узяли коментар у начальника міського управління транспорту і зв’язку, який називає дії кондукторки протиправними.

"Це не журналістика", – редакторка про значну кількість новин на основі соцмереж

Рівняни неодноразово обурювалися тим, що місцеві онлайн-ЗМІ часто використовують їхні дописи у фейсбуці без належної журналістської роботи, тобто не аналізуючи причин тієї чи іншої проблеми, не систематизуючи інформації.

Наприклад, рівнянка Валентина Захарова у 2017 році обурювалася, що "Радіо Трек" використав її допис у фейсбуці як повноцінну новину. Допис стосувався якості медичної допомоги.

– Мені неприємно, що те, що було написано для фб, було написано в довільному, досить емоційному стилі, – розповідала Валентина Захарова про причини свого обурення для представниці ІМІ. – А після перепосту це набуло такого демонстративного характеру. Ну, якби мене взяли і показали в домашньому халаті по ТБ.

Обурювалася використанням свого допису у фейсбуці і рівнянка, редакторка освітнього діджитал-проєкту Наталя Заяць. Два роки тому журналістка "Радіо Трек" взяла її допис про бруд у під'їзді будинку і опублікувала із заголовком "Рівнянка побачила на Північному Свиней".

– Це мої думки, які повинні були бути на моїй сторінці, – пояснювала Наталя Заяць, чому її зачепило використання допису. – Журналістика – це коли беруть такий факт, йдуть туди, перевіряють, досліджують. Хоча б у під'їзд поруч зайшла б або в сусідній будинок.

Роблять висновки, наприклад, що законодавчо за це нікого не карають, роблять добірку якихось законів за темою, йдуть в ЖКП, шукають інформацію.

А це просто репости. Це не журналістика. Це дно. Такі перепости без перевірених фактів, висновків, аналітики призводять до того, що містечкові ЗМІ читати не будуть.

Також через гонитву за кількістю новин і намаганням бути першими в їх поширенні медіа не завжди перевіряють інформацію із соцмереж або й можуть опублікувати навмисний фейк.  

Як, наприклад, це сталось у 2017-му році, коли  щонайменше сім медіа (як рівненських, так і загальнонаціональних), посилаючись на допис із приватного фейсбук-акаунту, опублікували новину, що в Рівному провалився автобус, який привіз дітей на екскурсію.

Пізніше з'ясувалося, що повідомлення було недостовірним.

Звісно, є винятки. Є приклади в рівненських медіа, коли допис із соцмережі стає приводом для глибшого вивчення теми і, як результат, підготовки більш корисної та повноцінної інформації, а не просто інформаційного шуму.

Наприклад, місцева філія Суспільного телебачення "UA:Рівне" опублікувала у 2018 році новину про те, що в Дубровицькій міськраді встановлювали обладнання для прослуховування.

Узявши за початок інформації допис у фейсбуці, журналісти також звернулися за коментарями до посадових осіб міськради та поліції.

А "Четверта влада", готуючи публікацію про те, що в Дубенському міськрайонному суді залишився лише один суддя, який може здійснювати правосуддя, скористалася для цього матеріалу дописом судді Олександри Жуковської. Крім цього, поспілкувалася з експертом та спробувала отримати інформацію у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Але таких прикладів небагато. І рівненським онлайн-медіа, які хочуть вижити і розвиватися, ще доведеться усвідомити той факт, що дедалі менше людей цікавляться отакими короткими новинами, якими рясніють ЗМІ.

Адже, як вважає медіаексперт Отар Довженко, довіра, діалог з аудиторією, чесна розмова з нею – це єдиний шанс на те, щоб лишитися потрібними комусь. Тож медіа доведеться шукати інші формати, щоб бути корисними своїй аудиторії. 

Антоніна Торбіч, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!