Як пресзаходи для обраних ЗМІ порушують права журналістів: роз'яснення медіаюриста

У період пандемії COVID-19 представники органів державної влади суттєво скоротили число пресзаходів, а якщо й проводять брифінги чи пресконференції, то намагаються обмежити кількість журналістів. Один з останніх прикладів, що трапився в Житомирі, ми попросили прокоментувати медіаюриста Романа Головенка.

Суть проблеми

Звітна пресконференція голови Житомирської облдержадміністрації Віталія Бунечка в грудні 2020 року наробила галасу в журналістському колі. Одразу декілька медійників повідомили, що про підготовку заходу дізналися не із сайту Житомирської ОДА, а від колег-телевізійників. Обговорюючи цю ситуацію у фейсбуці, медійники обурювалися вибірковістю.

"Дуже цікаво. Голова ОДА Віталій Бунечко дає пресконференцію, але звідки про це мають дізнатися ЗМІ? Телефонуєш прессекретарю Юрію Мельнику, а тобі кажуть: "Ми вирішили запросити лише телеканали". Дуже зручно виходить", – написала на своїй фейсбук-сторінці журналістка "Житомир.інфо" Валерія Володіна.

"Кажуть, що наступного тижня для інтернет-ЗМІ буде окрема пресконференція. Але де логіка ділити медіа? Погоджуюся, що мають бути анонси, бо про цю пресконференцію я дізналася не із сайту ОДА, а з твого допису", – написала журналістка Ірина Чириця.

"Зараз скажуть, щоб не робити скупчення людей. Добре, що все можна спихнути на коронавірус", – прокоментувала журналістка Ірина Кирилович.

У коментарі представниці ІМІ в Житомирській області прессекретар голови ОДА Юрій Мельник пояснив такі дії пандемією COVID-19 і забороною проводити заходи за участю більш як 20 осіб.

"Усе досить просто: через те що в нас зараз COVID. Навіть по одному-два представники від кожного з цих ЗМІ – це також серйозне скупчення. Ми розуміємо те, що треба бути обережнішими, і хотіли розділити захід на два дні", – пояснив Юрій Мельник.

Зрештою формат пресконференції змінили: захід проанонсували й дали можливість потрапити на нього ширшому колу ЗМІ.

Випадковість чи закономірність

Такий випадок можна було б вважати прикрим непорозумінням, утім у жовтні 2019 року, задовго до пандемії коронавірусу, відбувалася схожа ситуація. На пресбрифінг голови ОДА не запросили журналістів "Житомир.інфо". Представники інтернет-видання нарікали на вибірковість і зазначали, що захід також не анонсувався на сайті облдержадміністрації.

Думка юриста

Щоб розібратись у ситуації, ми попросили юриста ІМІ Романа Головенка дати їй юридичну оцінку.

"Мотиви запрошення на заходи окремих категорій ЗМІ не дуже зрозумілі. Карантин ставить певні обмеження щодо кількості присутніх у приміщенні, але якщо запрошують лише телевізійників, то це схоже на дискримінацію всіх інших видів ЗМІ. На медійному ринку області всі ЗМІ конкурують між собою, й запрошення лише ТБ створює ЗМІ з цього сегменту ринку штучну перевагу порівняно з пресою, інформагентствами, інтернет-виданнями (неправомірне обмеження конкуренції, ч. 2 ст. 42 Конституції України). Адже інші ЗМІ не зможуть отримати інформацію з перших рук і створити на її основі інформаційний продукт для споживачів настільки ж оперативно, як запрошені ЗМІ, а лише на основі вже оприлюднених матеріалів інших ЗМІ. Єдине, що в період карантину може обмежити ЗМІ, – це вичерпання визначеної кількості місць / присутніх у порядку живої черги / попередньої реєстрації їх на захід. У межах загальної черги можна було зробити квоти для окремих категорій (преса, ТБ, фрілансери)", – пояснив Роман Головенко.

Медіаюрист також зазначив, що інформація про заплановані заходи ОДА для преси мала б заздалегідь оприлюднюватися на загал на вебсайті.

"Якщо ЗМІ акредитовані при ОДА, то їм дійсно мають надіслати запрошення, але це не означає, що анонс заходу може бути недоступним для всіх інших ЗМІ. Це знову-таки питання рівного ставлення органу влади до всіх суб'єктів та недопущення антиконкурентних переваг", – зауважив юрист.

Підсумовуючи вищесказане, можна лише закликати журналістів не замовчувати випадків цензури, фактів перешкоджання професійній діяльності або обмежень прав на доступ до публічної інформації.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Алі Сафаров та Роман Головенко за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].

Оксана Трокоз, регіональна представниця ІМІ в Житомирській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House