Мінімальні надходження від реклами, криза кадрів та відсутність антикризової стратегії – головні проблеми, з якими зіткнулися чернігівські ЗМІ після витіснення російських військ з території області. 

Представник ГО “Інститут масової інформації” в Чернігівській області  Павло Пущенко поспілкувався з представниками місцевих редакцій щодо стратегії виживання в часи воєнного стану. 

Видання “Час Чернігівський” отримало значний розвиток щодо якості й кількості контенту, збільшення аудиторії саме після російського широкомасштабного наступу. Це пов’язане з тим, що кілька ключових співробітників видання не залишали Чернігова під час облоги міста російськими військами й мали оперативний доступ до інформації у військово-цивільній адміністрації області. Відповідно, на сайті видавали актуальний унікальний контент, тоді як більшість інших ресурсів репостила офіційні повідомлення державних структур.  

Наразі, як розповідає представник видання Юрій Михуля, головною проблемою видання є відсутність коштів. Рекламні бюджети зійшли майже на нуль, тому в редакції задумалися над залученням до команди менеджера з реклами. 

“Раніше на нас самі виходили рекламодавці, тому не треба було мати спеціальну людину для пошуку замовників. Зараз же ситуація кардинально змінилася”, – каже Юрій. 

Однак цілісної антикризової стратегії роботи в нових умовах редакція ще не напрацювала, лише окремі елементи, які пропонують різні співробітники.      

Незадовго до воєнних дій на території області Чернігівська філія Суспільного мовника оптимізувалась і переїхала до одного приміщення в центрі Чернігова. На щастя, будинок не постраждав під час обстрілів міста, і вже із середини квітня редакція повернулася до майже повноцінної роботи. 

Місцева філія національного мовника, звичайно, йде у фарватері загальної концепції розвитку, чи радше виживання в нинішніх умовах. 

Чернігівські представники філії нарікають на зменшення фінансування, загрозу чергового скорочення штату співробітників, проблеми із забезпеченням транспортом, якісним інтернетом. 

Окремо стоїть питання безпекового характеру та забезпечення резервного мовлення в разі загострення воєнної ситуації в області. Створення окремого максимально безпечного місця для роботи журналістів в умовах обстрілів та бомбардувань – питання, яке не в змозі самостійно розв’язати редакція своїми силами, тут необхідні участь та сприяння держави та  місцевої влади, переконані в чернігівській філії Суспільного мовника.  

Одним із завдань у воєнний період бачать формування мінімального пулу підготовлених  людей – журналістів, операторів, технічних працівників  для забезпечення безперервного мовлення та оперативного інформування жителів у час ескалації ситуації в області. 

“З початком війни виникло чимало суттєвих різнопланових проблем. Від кадрів до пошкодженого офісу. Але попри всі труднощі навіть у період активних бойових дій ми працювали й доносили для людей вкрай важливу інформацію. За це я щиросердечно дякую всім колегам”, – розповідає   редактор  порталу “Челайн” Павло Солодовник.   

У редакції зараз працюють над переформатуванням, здійснюють структурні зміни та шукають нові можливості для фінансування.  

Не секрет, що багато місцевих медіа в Чернігівській області були залежні від фінансування політичних та бізнесових структур, які наразі, вивчаючи свої фінансові можливості, вирішують про існування чи закриття тих чи інших проєктів. 

Наприклад, один з таких проєктів сайт “Події і коментарі” не оновлюється з березня 2022 року. 

Інші редакції сайтів до сьогодні працюють з-за кордону, після евакуації не маючи своїх журналістів у Чернігові. Це, звичайно,  відбивається на якості – відсутності унікального контенту та зосередженості на передруках матеріалах інших видань та офіційних повідомлень.  

Після кількамісячної перерви відновили вихід друковані найбільші видання області – газети “Вісник Ч”, “Гарт”, “Весть” та “7 днів”. Газети мають найбільші проблеми з відновленням роботи, через подорожчання друку, логістичні проблеми Укрпошти з доставленням по області. 

Тому зараз відбувається серйозна трансформація медіаландшафту області, змінюються лідери, виживають найсильніші та ті, хто знаходить нові можливості та ресурси.