Як полтавські медіа просувають свій контент у соцмережах

На прикладі п'яти найпопулярніших полтавських медіа – "Полтавщина", "Коло", "Зміст", "Полтавська хвиля", "Кременчуцький ТелеграфЪ" – полтавська представниця ІМІ проаналізувала, де і як редакції просувають публікації в соціальних мережах та дізналася, як це працює для кращої взаємодії з читачами. 

Чому "Полтавщина" не поспішає вводити до штату посаду смм-менеджера

Інтернет-видання "Полтавщина" – одне з найтоповіших у регіоні видань, яке працює з акцентом на розcлідувальну журналістику. Редакція активно просуває контент на своїй сторінці у Facebook та на каналі в Telegram, менш активно – в Instagram. Facebook-сторінка "Полтавщини" має 25 тисяч читачів, на тг-канал видання підписано 8,6 тисячі користувачів. На відміну від безлічі анонімних та сумнівних Telegram-каналів редакція подає повну та досить ясну картинку про те, як можна зв'язатися з редакцією. Вказано контакти редактора сайту, адміна тг-каналу, рекламного менеджера та загальні контакти редакції. 

Говорячи про діяльність редакції у Facebook, варто згадати тг-канал журналіста "Полтавщини" Миколи Лисогора "Фонтанзамільйон" (8,8 тисячі підписників). Кількість підписників у нього трішки більша за кількість підписників тг-каналу медіа, в якому працює журналіст. У Полтаві канал тісно пов'язують та асоціюють з "Полтавщиною", хоча контент каналу  "Фонтанзамільйон" здебільшого виключно авторський. Утім, періодично тут з'являються посилання на матеріали з "Полтавщини", найчастіше на резонансні теми, розслідування. 

На Instagram підписано менше – 4,8 тисячі. На цих платформах видання публікує матеріали із сайту. Водночас в Instagram подає новини в скороченому форматі – фото і кілька основних речень. Відео reels і stories "Полтавщина" постить нечасто. 

YouTube (2,21 тисячі підписників) видання не розвиває, але періодично публікує відео. 

У коментарі полтавській представниці ІМІ журналіст "Полтавщини" Микола Лисогор розповів, що у видання ніколи не було, немає й не планується окремої посади для есемемника. Над просуванням матеріалів сайту працюють самі журналісти. 

"Дивлячись на роботу інших ЗМІ, розуміємо, що штатні есемемники часто не можуть вникнути в сутність матеріалу. Для новин про ДТП та іншої "чорнухи" цього досить, але ми в соцмережі виставляємо здебільшого серйозні авторські матеріали. Щоб їх ефективно поширити, людина має розумітися на темі не гірше за автора. Тому можна сказати, що соцмережами в нас займаються практично всі члени редакції. Принцип простий: якщо автору самому не хочеться похвалитися своїм матеріалом і якимось чином збільшити його охоплення, то, напевно, це слабкий матеріал і поширювати його не варто. Часто буває, що один і той самий матеріал поширюють одразу кілька співробітників редакції – кожен у якійсь своїй соцмережі чи групі, до якої має доступ. Також для нас важливо не просто десь поширити лінк на статтю, а й ініціювати обговорення викладеної там теми. Часто в цих дискусіях беруть безпосередню участь і співробітники редакції. Звісно, це займає певну частину робочого і позаробочого часу, але допомагає гуртувати довкола ЗМІ певну спільноту людей, яка цікавиться новинами.

Основний акцент ми робимо на Telegram, оскільки там немає притаманної решті соцмереж цензури, та Facebook. Дуже цікавою для нас видається аудиторія Instagram, хоча вона не надто розуміється на складних темах, однак дуже активна, і з цим можна працювати", – сказав Микола Лисогор. 

Перепакування: як "Полтавська хвиля" працює без есемемника в чотирьох соцмережах та встигає робити просвітницьке шоу 

Facebook-сторінку "Полтавської хвилі" читають 37 тисяч користувачів. Контент – публікації із сайту, фото, короткі відео. Ще у Facebook є група "ДоброNEWS – Полтавська хвиля" (5,9 тисячі учасників), контенту від редакції щонайменше за минулий місяць у групі немає. Але її активно наповнюють різною інформацією, оголошеннями самі учасники групи. Публікують відео, новини з інших регіонів, оголошення, спілкуються в коментарях тощо. 

Instagram видання – це фото, короткі відео і story, які дублюють контент сайту. Але видання веде в Instagram рубрику "Ранкове шоу", у якому журналісти "Полтавської хвилі" розповідають, як російське озвучування фільмів створює антиукраїнські наративи й висміює українців. Помітно, що видання ретельно добирає візуал та, власне, сам контент, для сторінки в  Instagram, щоб "зачепити" й "втримати" користувачів, не вдаючись водночас до "смажених" чи маніпулятивних заголовків / картинок. Фішка – яскраві картинки, влучні написи, тексти у відео, які за бажанням можна дивитися без звуку та зрозуміти, про що в них ідеться. 

Скриншот – Instagram "Полтавська хвиля"

"Полтавська хвиля" активно веде канал у YouTube, який налічує 5072 користувачі. Відео, які публікують на каналі майже щодня, дублюють відео з публікацій на сайті. Розвивають сторінку в TikTok (1366 – слідкувачі, 46,5 тисяч – уподобання), публікують адаптований до цієї мережі контент із сайту. 

Крім того, на платформах у соцмережах "Полтавська хвиля" активно просуває свій ще один медійний продукт – медіа "Сіль". 

У коментарі авторці блогу Катерина Ткаченко, представниця "Полтавської Хвилі", розповіла, що одна редакція працює на два сайти – "Полтавська хвиля" та "Сіль". 

"Ми не маємо професійного есемемника. Направду дуже важко знайти людину, яка б охоплювала всю роботу. Зараз кожен журналіст самостійно займається поширенням власних текстів у соцмережах. Основний акцент робимо на Facebook. Він дає нам хороший трафік. Додатково працюємо в Instagram, бо хочемо, щоб про нашу роботу дізнавалося дедалі більше людей (зважаючи що аудиторія соцмереж різна). Тож для Instagram окремо думаємо теми або ж перепаковуємо готовий матеріал на сайті у відповідні пости. Instagram – це поле творчості та діяльності нашого графічного дизайнера. Наразі журналісти працюють і над поширенням матеріалів у TikTok. Але рук на все не вистачає", – каже журналістка. 

Присутність у соцмережах, але без активності

Сайт новин "Коло" публікує матеріали на сторінці у Facebook, яка налічує 27 тисяч підписників. Також у Facebook видання має власну групу "Коло новин Полтави" (15,9 тисячі учасників). Редакція також веде тг-канал Kolo.news (1,2 тисячі підписників). 

Контент у Facebook дублює матеріали із сайту. Telegram-канал видання веде не часто, крайній допис датований вереснем цього року. Контент тг-каналу – відео з різних подій у місті, спостереження за соцмережами російських блогерок, перепости, також є й матеріали із сайту редакції. 

YouTube-канал, де є 1037 тисяч користувачів, редакція оновлює свіжими відео приблизно раз на тиждень. 

"Зміст" розвиває TikTok

"Зміст" має у Facebook досить велику кількість читачів – 77 тисяч. Новини на сторінці викладають з періодичністю орієнтовно година. Instagram-сторінка, де редакція щодня публікує один або кілька коротких дописів з фото та  сторіз, налічує 16,5 тисяч підписників. У тг-каналу – 4,1 тисячі підписників, і він дублює інформацію стрічки новин. В описі каналу вказано контакти головної редакторки з приміткою, що звертатися можна з будь-яких питань роботи редакції.  

YouTube медіа має 2140 тисяч підписників. Відео на каналі мають єдиний формат візуал-подання: угорі – назва сайту, внизу білими літерами на чорному тлі із зеленим обрамленням – назва відеосюжету. Редакція активно веде TikTok (6834 – слідкувачі, 142 тисячі – уподобання). Контент – розважальний, гумористичний (але не лише): про роботу редакції, про місто, знімають жартівливі ролики-реакції на корупційні закупівлі, інформують про новини в місті, або просто журналістські будні тощо. 

Скриншот – YouTube "Зміст"

Як розповіла авторці блогу Анастасія Добряк, головна редакторка "Змісту", смм-менеджера в редакції немає, але вони шукають фахівця.

"Ми розпочали пошук нового спеціаліста через високу інтенсивність роботи в соцмережах. Ми прагнемо розширювати аудиторію на кожній із платформ, а робота з перепакування контенту потребує окремої уваги. Наразі над оформленням соціальних мереж працюють журналісти, редакторка і дизайнерка. Намагаємося збільшити частку трафіку завдяки оптимізації сайту медіа й збалансувати з кількістю читачів із соціальних мереж, тож ставок не робимо. Найбільше підписників ми маємо у Facebook, але бачимо потенціал у пошуковій системі й комунікації на додаткових платформах", – розповіла про роботу із соцмережами Анастасія Добряк. 

Instagram – для реклами, Telegram – для новин: як працює "Кременчуцький ТелеграфЪ" 

"Кременчуцький ТелеграфЪ" – це обласне видання, локалізоване в Кременчуці Полтавської області. Присутнє майже в усіх соціальних мережах.  Facebook-сторінка має 36 тисяч підписників і дублює контент сайту. У TikTok (5643 – слідкувачі, 151,5 тисяча – уподобання) та на YouTube-каналі, який налічує 6 тисяч підписників, короткими відео показують життя в Кременчуці, місцеві новини. 

Редакція дуже активна в Instagram – 67 тисяч підписників: публікують новини із сайту, сторіз. Редакція, схоже, використовує Instagram не лише для просування власних публікацій, а і як майданчик для надання рекламних послуг. На сторінці медіа помітно рекламні дописи, водночас вони не мають відповідної позначки "Реклама" чи "На правах реклами". За останні два тижні зафіксовано 12 дописів з ознаками прихованої реклами.

Скриншот – Instagram "Кременчуцький ТелеграфЪ"

Основний контент – новини. На Telegram-каналі налічується 24,5 тисячі підписників.

"Кременчуцький ТелеграфЪ" чи не єдине в регіоні медіа, яке має групу у Viber (1077 учасників). Основний контент на всіх платформах – новини. 

Редакція, за словами Лесі Лазоренко, головної редакторки, має есемемника. "Коли наші доходи від реклами в соціальних мережах зросли до 30% загального обсягу, ми внесли до стратегії розвиток соцмереж. Зараз у нашій команді є есемемник. Він адаптує контент із сайту і розміщує його на наших платформах у соцмережах. Не можу сказати, що ми робимо акцент на якійсь конкретній платформі. Адже вони різні за наповненням, алгоритмами, аудиторією. Це дуже важливо враховувати під час контентого планування, якщо редакції планують розвивати свої сторінки”, – розповіла в коментарі Леся Лазоренко.

Що в підсумку?

Полтавські медіа доволі активно використовують Facebook та Instagram для просування контенту, рідше – YouTube та інші соцмережі. Утім, редакції охочі до медіаекспериментів і освоюють, приміром, TikTok. 

Проаналізувавши роботу сайтів у соцмережах, бачимо очевидне: користувачі різних платформ мають різні вимоги до контенту. Навіть якщо ти суперпопулярне в регіоні медіа і маєш багато підписників у Facebook, це не гарантує такий самий успіх в інших мережах. Головне правило – не боятися виходити на нову платформу комунікації або шукати способи, як "оживити" чи покращити ті платформи, які вже є. 

Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області