Як полтавські медіа дотримуються стандарту достовірності*
Два полтавські сайти не використовують анонімні джерела, у новинах на одному інтернет-виданні зафіксовано 7 анонімних джерел, на ще одному сайті найбільше публікацій, в яких взагалі не вказано джерело інформації. Такими є результати моніторингу п’яти полтавських онлайн-ЗМІ, який провів Інститут масової інформації у червні.
Загалом було проаналізовано 500 новин – по 100 на кожному із сайтів з 4 червня 2018 року. Для моніторингу було обрано найпопулярніші (зокрема, за даними місцевих досліджень) та найбільш упізнавані у регіоні медіа: «Полтавщина», «Коло», ОКІА «Новини Полтавщини», «Громадське.Полтава», «Полтава365». Мета моніторингу - визначити рівень дотримання стандарту достовірності джерел: визначити кількість ідентифікованих джерел у новинах, тобто новин, в яких повністю вказано джерело інформації, дослідити кількість анонімних джерел, тобто новин, в яких редакція з певних причин приховувала/не розголошувала джерело; визначити сумнівні джерела на кшталт «повідомили лікарі/вчені/поліція» тощо та новини без джерел.
Анонімних джерел інформації найбільше у новинах на суспільно-політичну тематику
На сайті «Полтавщина» за період моніторингу було зафіксовано 155 ідентифікованих джерел у 100 новинах, 7 анонімних, 5 сумнівних джерел, ще одна публікація була без вказання джерела. Це видання найчастіше за інші використовує власні, анонімні джерела. Наприклад, в одній із новин зафіксовано змішані джерела: ідентифіковане джерело і сумнівне. Мова про матеріал «У Полтаві хочуть ліквідувати КП «Декоративні культури». Редакція пише про ситуацію з можливою ліквідацією комунального підприємства, але не вказує джерело інформації: «Полтавщині» стало відомо », «повідомили наші джерела», вочевидь, побоюючись за наслідки, які можуть бути в разі розголошення прізвища джерела. Разом із тим, новина містить й ідентифіковане джерело – коментар директора підприємства, яке фігурує у публікації. Інший матеріал із анонімним джерелом – «Вночі палестинські та марокканські хакери по черзі зламали сайт Полтавської облдержадміністрації». У цьому матеріалі вказано, що «Полтавщина» помітила хакерську атаку», тобто вказане власне джерело редакції. У матеріалі «Поліція підозрює службовців міськвиконкому у розкраданні бюджету на заміні вікон у школах та лікарнях Полтави» видання пише «за даними «Полтавщини…», у матеріалі «Виконком продемонстрував конфігурацію конфлікту в міській владі — опозиція не прийшла на засідання» вказано, що «Полтавщина» аналізувала…». У п’яти матеріалах зі ста на сайті «Полтавщини» зафіксовано використання сумнівних джерел, тобто без вказання конкретики про посаду, приналежність до того чи іншого управління/відділу/департаменту тощо: «на думку слідчих», «оперативники з’ясували», «почули працівники телеканалу» тощо. Також до сумнівних можна віднести інформацію, надану керівником Центру соціального інжинірингу «Ранд» у новині «Партія Сергія Капліна за крок від прохідного бар’єру в наступний Парламент — SOCIS». Центр соціальних досліджень маловідомий у регіоні, і викликає сумнів, враховуючи те, що результати свідчать на користь однієї із політичних партій. Окрім того, якщо про керівництво центру SOCIS у мережі Інтернет можна знайти інформацію, то про керівника Центру соціального інжинірингу «Ранд» знаходимо ще менше інформації. На сайті «Полтавщини» вказаний експерт із прізвищем Сергій Дем’ян, інформації про нього у мережі ми не знайшли, але є інформація про Сергія Дем’янова, внесеного у базу псевдосоціологів. Можна припустити, що Дем’ян і Дем’янов – одна і та сама людина, оскільки на відео, оприлюдненому у рекламному матеріалі на «Полтавщині», обличчя саме Дем’янова. Більше того, вищезгадані соціологи рідко з’являються у медійному просторі Полтавщини, а якщо і з’являються, то виключно поряд із прізвищем лідера Соціал-демократичної партії Сергієм Капліним. Ще одна публікація – «Поздравление мэру Полтавы Александру Мамаю по случаю его 50-летия» підписана невідомою в медіа-просторі полтавкою та фан-клубом міського голови Полтави Олександра Мамая.
Найбільше ідентифікованих джерел - у новинах «Громадське.Полтава»
На сайті ОКІА «Новини Полтавщини» зафіксовано 4 сумнівних публікації, які містять дані на кшталт «повідомили лікарі», «повідомили в Оржицькій РДА», «повідомили в Чорнухинській РДА» тощо. Наприклад, публікація «Молодих виконавців RORO та Ольгу Мельник «згубила Любов». Це матеріал про двох виконавців, які презентували спільну композицію, але новина містить просто узагальнення, без вказання хто конкретно, коли і де надав інформацію: зазначено «стверджують виконавці». А у новині «У Чорнухинському районі оновили ліси» вказано, «як повідомили в Чорнухинській РДА», тобто джерело інформації вказано не повністю. Відтак, подібні новини можна віднести до сумнівних, адже у читача виникає запитання: хто конкретно з Чорнухинської РДА повідомив таку інформацію? Чи є вона такою, якій можна довіряти?
Одна новина, про «правовиховну бесіду», взагалі без вказання джерела інформації, проте містить позначку «прес-реліз». Однак, оскільки не вказано, звідки саме отримано прес-реліз, можна віднести інформацію до новин без джерела. До речі, у ста новинах загалом зафіксовано 131 ідентифіковане джерело та жодного анонімного.
На сайті «Кола» не зафіксовано жодної новини без вказання джерела інформації, але є по одному випадку використання анонімного та сумнівного джерела. Наприклад, пишучи про те, що співачка Ніна Кірсо перебуває у комі, редакція посилається на власні джерела, які потім підтверджують офіційно лікарі та представники артистки. У новині «У Полтаві фест здорового способу життя: пропонують їжу та розваги на будь-який смак. ФОТО» використано сумнівне джерело інформації: «поряд приправу зі свіжої пряної зелені із часником та сіллю без консервантів продає Марина, яка разом із сестрою має сімейний бізнес». Ідентифікувати дівчину важко, оскільки фото не підписані, прізвище не вказане, утім, можна припустити, згадана полтавка могла бути проти представитися повністю. Загалом на сайті інтернет-видання зафіксовано 156 ідентифікованих джерел.
На сайті «Громадське.Полтава» зафіксовано по одній новині із сумнівним джерелом (оскільки вказаний Максим Панченко маловідомий, хоча далі по тексту інформацію підтверджує полтавська поліція) та без джерела. Наприклад, у останньому матеріалі йдеться, що «у веслувальних марафонах, що відбулися у Вінниці, полтавські та горішньоплавнівські веслувальники здобули п’ять медалей», проте звідки видання отримало таку інформацію – не вказано. На сайті цього медіа зафіксовано найбільше ідентифікованих джерел із п’яти сайтів – 157 та немає жодної новини із анонімним джерелом інформації.
На сайті «Полтава365» зафіксовано найбільше новин без вказання джерела інформації – 21. В основному, це спортивні новини. Для прикладу, у новині «Полтавські нардепи підтримали створення Вищого антикорупційного суду» не вказано, звідки видання взяло інформацію про голосування нардепів: чи передрук із іншого, всеукраїнського сайту, чи власний журналіст видання дивився онлайн-трансляцію засідання. У багатьох спортивних новинах, що стосуються футболу, не вказане джерело інформації, при цьому читачу «пропонують» про нього здогадатися: є фото із написом «Громадська спілка Федерація спорту Полтавщини». У ста промоніторених новинах зафіксовано 101 ідентифіковане джерело та одне анонімне; варто відзначити, що тут не було ідентифіковано жодного сумнівного джерела.
Зауважимо, що часто ЗМІ пишуть новини із посиланнями на прес-служби управлінь, відділів, департаментів тощо, не вказуючи при цьому конкретну посаду і прізвище того, хто надав інформацію. Проте такі новини можна віднести до ідентифікованих, оскільки, враховуючи медійне середовище регіону, такі новини не можуть ставити під сумнів джерела, бо такі ж новини (розсилка від прес-служб) з’являються і на інших сайтах. Єдиний мінус – однакові новини з’являються у стрічках новин медіа, тиражуються на десятках сайтів, через що втрачається ексклюзивність новини, а значить – інтерес читачів до того чи іншого сайту. Також на деяких сайтах, зокрема, ОКІА «Новини Полтавщини» у новинах часто можна побачити «повідомили у поліції». При цьому є гіперпосилання на офіційний сайт ГУ Національної поліції в Полтавській області, відтак, новину можна віднести до такої, що має ідентифіковане джерело інформації.
Моніторинг було проведено у 10 містах України: в Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Маріуполі, Ужгороді, Кропивницькому.
*Примітка: результати стосуються лише ЗМІ, які були проаналізовані під час моніторингу.
Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов'язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки
Help us be even more cool!