Як медіа Волині працюють в умовах війни

Повномасштабне вторгнення росії в Україну багатьом журналістам зруйнувало робочі плани, реалізацію проєктів. Через нестабільну ситуацію у зв’язку з війною у волинських видань немає впевненості в майбутньому, адже війна перекреслила плани багатьох. Після 24 лютого медіа зіткнулися не лише з фінансовими труднощами, а й погрозами з росії, DDoS-атаками на сайти.

Про роботу під час воєнного стану, труднощі та нові виклики розповіли для ІМІ "Суспільне Луцьк", Центр журналістських розслідувань "Сила правди", сайт "Волинь.Online", ІА Конкурент. 

Менеджерка філії АТ "НСТУ" "Волинська регіональна дирекція" Людмила Гетьманчук розповіла, що з початку року вони отримали план використання бюджетних коштів на достатню суму асигнувань для реалізації всіх запланованих проєктів на рік. Але після введення воєнного стану в Україні, як і всі установи, що фінансуються з державного бюджету, волинська філія зіткнулася з фінансовими труднощами. Розрахунково-касове обслуговування одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів здійснюється казначейством та органами казначейства в умовах воєнного стану. А це часткове фінансування, зокрема на захищені статті – оплата праці та оплата комунальних послуг. Фінансування з інших напрямів нині, на жаль, тимчасово зупинено.

"Проєкт нині в нас один – інформаційне мовлення. Усі регіони посилено працюють та висвітлюють події, інформуючи населення. Суспільне мовлення транслює безперервний 18-годинний інформаційний марафон: щодня з 6:00 ранку до 24:00. Найбільша кореспондентська мережа в усіх регіонах України спрямувала всі сили, щоб повідомляти перевірені новини з перших рук, безпосередньо з місць подій. Саме оперативне інформування і перевірка повідомлень допомагає зберігати спокій та протидіяти дезінформації російським військам", – розповіла Людмила Гетьманчук.

А от творчі проєкти, які перемогли у відкритому конкурсі ідей "Створюй із Суспільним", тимчасово зупинено. Грантових проєктів на Волинській філії немає.

Зараз філія АТ "НСТУ" "Волинська регіональна дирекція" працює в повному складі, окрім тих працівників, які змушені були вивезти своїх дітей через загрозу їхньому життю та здоров’ю. Наявна кількість працівників дозволяє виконати поставлені завдання в повному обсязі.

Людмила Гетьманчук пояснює, що місячних асигнувань, передбачених Планом використання  бюджетних коштів на початок 2022 року, було б досить для забезпечення безперебійної роботи філії.

Із 24 лютого в ефірній програмній сітці були відсутні рекламні блоки. Проте з червня буде відновлена робота з рекламодавцями.

Директор Центру журналістських розслідувань "Сила правди" Юрій Горбач розповів, як зараз працює команда.

Редакція незалежних журналістів-розслідувачів "Сила правди" теж зіткнулася з фінансовими труднощами після 24 лютого.

"В нас було багато планів на 2022 рік, зокрема стосовно впровадження нових форм контенту, розвитку комунікації з аудиторією, були ідеї кількох нативних спецпроєктів з бізнесом. Також у нас були заплановані два грантові проєкти, в одному з яких ми були партнерами, і один навчальний проєкт з німецькою організацією. Ці грантові проєкти наразі скасовано або призупинено на невизначений термін, і цілком можливо, що вони уже й не продовжаться. Навчальний проєкт також дуже переформатований. Скасування, відтермінування, переформатування проєктів, зрозуміло ж, внесли свої корективи в наші фінансові плани", – сказав він.

Юрій Горбач зазначив, що зараз робота "Сили правди" більш ніж на 90% підтримується міжнародними організаціями.

"Наразі ми беремо участь у спеціальному проєкті Media Development Foundation, який спрямований на підтримку регіональних ЗМІ. Беремо участь у навчанні з різних напрямів, отримуємо консультації, задля мінімізації впливу війни й збереження роботи медіа. А також започаткували спеціальний проєкт на YouTube "Воєнна шпальта. Білорусь". Це щотижневі огляди медіа північного сусіда стосовно війни в Україні, їхньої економічної ситуації. Також MDF надає певну екстрену фінансову допомогу. Також ми розпочинаємо тримісячний проєкт, який підтримав Institute for War & Peace Reporting. Будемо розповідати про вплив війни на соціально-економічне життя Волині – чекайте вже незабаром на нашому YouTube-каналі та сайті", – зазначив він.

На питання, як вдається тримати медіа "на плаву" в часи війни, редактор відповів так: "Тут хочу подякувати Media Development Foundation, адже їхній проєкт для порятунку медіа в часи війни реально допоміг швидше оговтатися від перших днів війни. Корисні поради від менторів та тренерів додавали впевненості й розуміння, як діяти".

"З погляду фінансів ми виявилися більш стійкими до обвалу рекламного ринку. Бо й до війни доходи від реклами в нас не були ключовими. Тому ми продовжуємо те, що і робили, – співпрацю з міжнародними організаціями. Однак, звісно ж, довелося переглянути контентний план і теми. З іншого боку, хочу також подякувати Інституту масової інформації, який надав деяку матеріальну допомогу для безпеки наших співробітників", – додав він.

Команда "Сили правди" невелика. Досі було четверо людей, але незабаром до роботи мають запросити ще кількох людей на ключові напрями.

"Є ще багато ідей, які плануємо реалізувати. Покращити комунікацію в соцмережах, нові відеопроєкти запустити. Але фінансова ситуація зараз не найкраща. Навіть грантові проєкти не покривають усіх потреб. Зокрема, з погіршенням ситуації з пальним бачимо, що постала конкретна проблема з транспортом. Виїзди у віддалені громади області дуже ускладнилися. Та і деякі питання безпеки, зокрема цифрової, треба покращити, але на це не вистачає ресурсів", – зазначив Юрій.

До речі, "Сила правди" займається фандрайзингом на Patreon, де кожен може підтримати редакцію фінансово.

"Мали ідеї зробити й інші можливості для підтримки, але з нападом Росії ми поки не наважуємося просити гроші в читачів, бо потрібно підтримувати армію. Платний контент – це те, що у 22-му році не на часі. Тому цього точно не плануємо", – зауважив керівник "Сили правди".

Редактор сайту ІА Конкурент Андрій Лучик розповів, що зараз дохід від реклами суттєво впав – на 80–90%.

"Додатково є проблеми в тих видань, які мали значні надходження від висвітлення діяльності органів влади й органів місцевого самоврядування. Адже казначейство блокує більшість платежів. Наприклад, у Луцьку навіть не можна позасипати критичні ями на автошляхах. Щодо фінансових труднощів, то фінансово тяжко, але ми тримаємося. Працюємо в невідомості, чи вдасться щомісяця закривати зарплату працівникам", – зазначив редактор.

Редакторка сайту "Волинь Online" Мар’яна Метельська розповіла, що у видання ніколи не було власника-бізнесмена, який платив би зарплату, купував техніку чи хоча б дав гроші на старт роботи.

З першого дня існування, 2 січня 2018 року, редакція стартувала з повного нуля й оголосила, що працюватиме для читачів і за підтримки читачів.

"Частково нашим фінансуванням за ці роки була реклама (звісно, що не з першого дня роботи) та іноді невеликі гранти. Для нашого типу видання ми ніколи не знаходили великих грантів, адже зазвичай такі дають з певними умовами, наприклад іноді частину має співфінансувати редакція, а ми ніколи не мали такої змоги, або ж були інші певні умови, під які ми не потрапляли", – зазначила вона. 

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну проблеми стали більш відчутні.

"Всі ці роки ми розвивалися, хоча і не так стрімко, як це можна було б робити з постійним фінансуванням. А потім була коронакриза, не встигли від неї відійти, і почалася війна. Тому сказати, що у "Волинь Online" не було фінансових проблем до 24 лютого, важко. Після 24 лютого ці проблеми стали ще більш відчутні, адже все дорожчає, а рекламний ринок та доходи читачів, які могли б нас підтримувати, навпаки, зменшуються. Зараз у нас немає жодного проєкту, який фінансувався б. Медіа тримається так довго виключно завдяки наполегливості, хоч у це і не вірить ніхто",  – зазначила редакторка.

Мар’яна Метельська розповіла, що в редакції  немає ресурсів на певні теми (наприклад, ті, що потребують витрат на поїздки навіть у межах області). На початку війни була часткова підтримка від "Львівського медіафоруму".

"Ми продовжуємо робити те, що в наших силах, але від цього йде страшне емоційне вигорання, бо від попиту на нашу роботу доходи аж ніяк не залежать. Дуже рідко, але буває підтримка від читачів. Хоча їм усім просто не до нас, бо багато людей втратили роботу, а ще потрібно підтримувати ЗСУ та тих, хто постраждав від війни", – зазначила вона. 

У виданні є дві-три-чотири людини залежно від ситуації. Більш ніж п'ять ніколи не було. Мар’яна каже, що ідеально було б мати команду хоча б з восьми-десяти людей. Однак наразі немає можливості закривати всі потреби.

"Збоку можуть казати, бо це поганий менеджер, але зазвичай критикують чомусь ті люди, які роблять видання за гроші інвесторів, або ті, які мали стартовий капітал. У нас, повторюю, на старті був нуль, а за наше коротке існування це вже друга безпрецедентна для Європи криза. У нас ніколи не було грошей, але було бажання чесно та незалежно працювати", – розповіла редакторка.

На роботу видання на місяць раніше зазначали мінімальну суму хоча б 34 тисячі гривень.

"Під час війни ми тимчасово не виготовляємо публікацій за передплатою, але відновимо це. Рекламний ринок і до війни на Волині був малий. І звісно, що важко, адже рекламодавця зазвичай не хвилює, що медіа мають дотримуватися певних правил чи стандартів. Відповідно, реклами як такої дуже мало. Рекламуємо різне – це можуть бути магазини одягу, техніки, доставки квітів тощо", – зазначила редакторка сайту "Волинь Online".