Як комунікують із медіа органи публічної влади на Хмельниччині
У Регламенті Хмельницької обласної ради все ще зазначено, що «гласність роботи ради забезпечується шляхом публікації офіційної інформації про діяльність роботи ради та її органів в газеті «Подільські вісті», яка вже давно роздержавлена. А в Регламенті Хмельницької міської ради до цього часу передбачається можливість акредитації журналістів, а її відсутність не може стати перешкодою для доступу журналіста на відкриті засідання. ХОДА у своїй відповіді зазначила, що її діяльність є відкритою, поряд з тим в положенні профільного департаменту серед завдань наявне проведення акредитації журналістів та представників ЗМІ при обласній адміністрації.
Щоб дослідити чим керуються Хмельницька обласна та міська рада, а також Хмельницька обласна державна адміністрація, під час комунікації із медіа, які канали комунікації із журналістами використовують та чи здійснюють акредитацію, регіональна координаторка ІМІ в Хмельницькій області направила запити до цих розпорядників інформації. І що ж цікавого вдалось отримати у відповідях та що ж цікавого вдалося знайти у нормативно-правових актах, які були згадані у тексті цих відповідей, розповімо далі.
Хмельницька обласна рада під час комунікації із журналістами керується чинним законодавством України та своїм регламентом. Безпосередню взаємодію із ЗМІ у виконавчому апараті ради здійснює відділ з питань місцевого самоврядування та комунікації.
Відповідно до статті 10 Регламенту «Гласність роботи ради забезпечується шляхом публікації офіційної інформації про діяльність роботи ради та її органів в газеті «Подільські вісті», оприлюднення на обласному радіо, телебаченні та обов’язково на офіційному веб-сайті (km-oblrada.gov.ua) Хмельницької обласної ради в мережі Інтернет». І все б нічого, але є одне але. Точніше два. Обласні в минулому газета «Подільські Вісті» та телеканал «Поділля Центр» не є наразі власністю обласної ради. Перша була роздержавлена, а другий було реорганізовано та телеканал став частиною Суспільного мовника. Водночас депутати, напрацьовуючи та затверджуючи Регламент своєї роботи, чомусь забули за такі банальні речі та залишили скоріш за все цю статтю з минулою редакції регламенту ради 7 скликання.
Також у регламенті ради зазначено, що «під час пленарних засідань ради надається право громадянам України та представникам ЗМІ проводити фото- і відеозйомки, звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури, а також може здійснюватися відео- та аудіотрансляція засідань через мережу Інтернет, гучномовці, аудіоозвучувальну техніку, радіо, телебачення тощо». Ну і не забули депутати згадати про закриті засідання та за яких умов вони проводяться.
Хмельницька обласна державна адміністрація у своїй відповіді теж перерахувала чинне законодавство, яким вона керується під час комунікації із представниками медіа. Цей перелік виявився значно об’ємнішим, ніж у обласної ради. У відповіді було також зазначено, що ХОДА використовує різні канали комунікації, а саме:
За комунікацію із медіа в ХОДА відповідає Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій. Цей департамент з’явився в структурі адміністрації не так вже й давно. Раніше за цей напрямок відповідало управління.
У відповіді також зазначено, що акредитації журналістів на заходи не вимагається, однак «акредитація може вимагатись на вимогу співорганізаторів публічних заходів». І тут варто згадати минулорічний та цьогорічний приїзди Президента України. Минулого року всіх журналістів не акредитували. Цього ж року жодних привілеїв не було, однак поспілкуватись журналістам із Главою держави організаторами не було надано можливості.
До речі, серед завдань профільного департаменту зазначено, що воно проводить акредитацію журналістів та працівників засобів масової інформації при обласній державній адміністрації.
Щодо розсилання запрошень на публічні заходи журналістам, то цей процес в адміністрації організовано ось так:
Під час поширення коронавірусної інфекції в Україні ХОДА створила вайбер-групу, через яку регулярно поширювала інформацію щодо ситуації в області. Ця ж практика застосовується й сьогодні. Також в цій групі поширюються анонси подій за участі керівництва облдержадміністрації та відбувалось запрошення журналістів до фізичної участі під час публічних заходів (коли дозволяли каратнинні обмеження).
Хмельницька міська рада під у своїй відповіді не сильно акцентувалась на чинному законодавстві, однак більше сфокусувалась на посиланні на свої нормативно-правові акти – Регламент ради цього скликання та регламент роботи виконавчих органів від 2016 року (зі змінами).
Комунікація та запрошення медіа в Хмельницькій міській раді відбувається ось так:
Варто також згадати, що в період поширення коронавірусної інфекції організовувались прес-конференції для представників медіа за участі Хмельницького міського голови або ж профільного заступника. Вони відбувались через комунікаційний засіб для викликів Skype. Наразі такі прес-конференції давненько вже не проводилися, водночас вони мали позитивний ефект, адже журналісти мали можливість задати питання, які їх цікавили та зазвичай дозволяли оперативно отримати відповідь.
Також існує окремий чат у Меседжері під назвою «Хмельницька міська рада: чат для журналістів та громадських активістів», однак інформацію про його існування й доступ до нього мають не всі журналісти та не усі громадські активісти. Чат існує приблизно з 2018 року за інформацією колег-журналістів. Там наразі 88 учасників. Нам же вдалось до нього долучитись лише зараз і не через представників міськради.
У відповіді на запит також зазначено, що усі функції з комунікації із журналістами покладено на управління організаційно-інформаційної роботи та контролю міськради. Паралельно міський голова має працівницю, яка виконує обов’язки прес-секретаря. Однак ця працівниця працює в згаданому вище управління та займає посада завідувачки сектору управління організаційно-інформаційної роботи та контролю.
Якщо ж говорити про регламент міської ради, то в ньому залишилась чітка згадка про акредитації медіа. Хоч у відповіді на запит і згадано про те, що відсутність акредитації не є підставою відмови допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи відповідно до ЗУ «Про інформацію». Є в регламенті і згадка про можливість акредитації журналістів з метою створення сприятливих умов для здійснення їх професійної діяльності. Акредитація представників засобів масової інформації здійснюється розпорядженням міського голови відповідно до вимог Закону України “Про інформацію”.
В регламенті виконавчих органів мова ж більше йде про організацію заходів для висвітлення актуальних питань суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного життя міста та країни, а саме: «брифінги, прес-конференції, засідання «круглих столів», виступи по телебаченню та на радіо у «прямому ефірі» чи в запису за участю міського голови, секретаря міської ради, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету, керівників виконавчих органів ради, членів виконавчого комітету, депутатів міської ради».
Анонсування ж про заходи відбувається на офіційному сайті ради та на інформаційному порталі «My City». Правда на момент створення матеріалу обидва ресурси не працювали. Вони також не працювали впродовж декількох днів ще до того.
Отже, в матеріалі було досліджено канали комунікації трьох органів публічної влади Хмельниччини із медіа, досліджено наявність акредитації для журналістів та проаналізовано нормативно-правові акти, якими керуються ці органи при комунікації із ЗМІ. Загалом ситуація у всіх згаданих органах хороша, якихось кричущих випадків недопуску журналістів на їх засідання в останній час в регіоні зафіксовано не було, що звичайно ж радує. Однак цим органам варто було б звернути увагу на знайдені цікавинки у їх нормативно-правових актах та виправити їх.
Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom Housе
Help us be even more cool!