У серпні чернівецькі медіа багато писали про військових: про загиблих і тих, хто повернувся з полону, про службу та особистий досвід, а також проблеми, з якими військові стикаються під час і після служби. За однаковими темами часто стоять різні журналістські підходи: в одних медіа переважають короткі новини та повідомлення офіційних установ, в інших – особисті історії й розмови з військовими. Ми проаналізували, як саме чернівецькі медіа розповідають про військових, кого і що показують у цих матеріалах та які проблеми висвітлюють. Аналіз охопив публікації “Суспільне Чернівці”, “Молодого буковинця”, БукІнфо та МА АСС із 1 до 24 серпня 2026 року.
Людські історії як спосіб розповідати про війну
“Суспільне Чернівці” регулярно висвітлює втрати на війні, публікуючи повідомлення про загиблих військових та церемонії прощання з ними. За час моніторингу редакція опублікувала десятки таких повідомлень, іноді інформуючи про прощання одразу з кількома військовими в один день. Окремий напрям висвітлення військової тематики на “Суспільне Чернівці” – великі репортажі та людські історії. Через них редакція показує війну не лише як низку подій, а передусім як досвід конкретних людей: військових, ветеранів і членів їхніх родин.
Упродовж досліджуваного періоду редакція опублікувала серію таких матеріалів. Зокрема, історію Світлани Горбан, яка понад два роки шукала сина, а після підтвердження його загибелі продовжує чекати на чоловіка, який також зник безвісти. Або матеріал про родину Шкеулів з Путильщини, в якій один син загинув, а про долю іншого понад два роки нічого невідомо. Ще одну історію присвячено Євгенії Равлик, яка вже чотири роки шукає безвісти зниклого сина й бере участь в акціях підтримки родин полонених та зниклих безвісти.
Буковинка Євгенія Равлик понад чотири роки розшукує свого сина Григорія, зниклого безвісти під час бою на Донеччині. Скрин: “Суспільне Чернівці”
У таких матеріалах тему зникнення показано як тривалий досвід родини, яка живе в умовах невизначеності. Журналісти розповідають про пошуки, звернення до різних установ, очікування, участь у громадських акціях та життя родин після зникнення близької людини. Також редакція приділяє увагу збереженню пам’яті про загиблих військових. Суспільне не обмежується повідомленнями про смерть, а розповідає, ким були ці люди до війни. Наприклад матеріал про військового, поета й музиканта Едуарда Голенка. У ньому журналісти поєднали історію бойового шляху захисника зі спогадами рідних про його творчість та рішення родини видати посмертну збірку віршів.
Матеріал про військового, поета й музиканта Едуарда Голенка: його бойовий шлях, загибель на Донеччині та життя поза війною. Скрин: “Суспільне Чернівці”
Важливо, що Суспільне звертає увагу і на саме середовище підтримки, яке формують родини полонених та зниклих безвісти. Зокрема, редакція висвітлила всеукраїнську акцію в Чернівцях, під час якої розгорнули 380-метровий прапор з фотографіями 12 600 полеглих, полонених та зниклих безвісти військових. У центрі опиняються люди, які чекають, шукають і намагаються привернути увагу суспільства до своїх близьких. Водночас до розмови залучають не лише родичів військових, а й організаторів акцій, ветеранів та психологів. Ще один важливий напрям – інтерв’ю з військовими. Наприклад, серія матеріалів з командиром 107 бригади ТрО Денисом Перчем, який розповідає про бойовий шлях бригади, роботу підрозділів, підготовку військових, попереднє командування, проблеми комплектування та тривалість служби. Окремо говорить і про те, як багаторічна служба впливає на сім’ї військовослужбовців.
Інтерв’ю з командиром 107 бригади ТрО Денисом Перчем про тривалу службу, її вплив на сімейні стосунки та проблеми з термінами служби. Скрин: “Суспільне Чернівці”
Окреме місце у висвітленні військової тематики займають портретні історії військовослужбовців. Наприклад, до Дня Незалежності редакція опублікувала матеріал про військового 107 бригади ТрО Андрія Кучурана. Через його історію журналісти показали, як особиста історія героя переплітається з історією незалежної України: від дитинства в 1990-х, участі в Помаранчевій революції та Євромайдані до служби в Збройних силах під час повномасштабної війни. Цікавим також є матеріал з військовим, який сім місяців перебував у СЗЧ, а згодом повернувся до служби. Редакція дала йому можливість анонімно розповісти про причини свого рішення, життя за кордоном, почуття провини перед побратимами та роль командира в його поверненні.
Ще одна тема – як військові та ветерани живуть після поранення, полону чи завершення служби. Тут фокус медіа зосереджений на тому, що відбувається з військовими після служби: як вони повертаються до цивільного життя, відновлюються, проводять час із родиною та шукають способи адаптуватися до нового етапу життя. Наприклад, матеріал про ветеранів, військових та їхні родини, які сплавлялися Дністром на каяках.
Матеріал про сплав ветеранів, військових та їхніх родин Дністром на каяках. Скрин: “Суспільне Чернівці”
Через історії конкретних учасників журналісти говорять не просто про відпочинок, а про його значення для психологічного перезавантаження. Один з військових називає такі поїздки можливістю “переключитися”, а інший наголошує, що після війни важливо не замикатися в собі, а шукати спільноту, спорт, подорожі та інші способи повернення до активного життя.
Військова тематика: від оперативних новин до суспільних дискусій
Упродовж моніторингового періоду військова тематика посідала одне з провідних місць у стрічці “Молодого буковинця”. Як і в матеріалах Суспільного, значну частину публікацій становлять новини про загиблих військовослужбовців. Видання писало про загибель 19-річного захисника після семи місяців невідомості; військового, який воював під Бахмутом і загинув у Чернівцях унаслідок вибуху гранати, а також Андрія Мачужака. Також анонсували прощання із Сергієм Гончаровим, Іваном Унгуряном, Віталієм Князевим та Василем Баланом. До цієї ж тематики належать матеріали про вручення державних нагород родинам полеглих і публічні акції вшанування пам’яті. Помітне місце у висвітленні займають історії самих військових – про їхній шлях до війська, службу та особистий досвід. Таким є матеріал про буковинку, яка обрала службу в прикордонному загоні й пояснює свій вибір бажанням бути корисною державі.
Матеріал про пораненого захисника Андрія Кузіка, який після втрати ноги під Бахмутом повернувся до роботи та заснував громадську організацію для підтримки ветеранів. Скрин: “Молодий буковинець”
В іншому матеріалі журналісти розповідають історію пораненого захисника Андрія Кузіка, який під час бойового завдання вивіз із-під обстрілу двох побратимів, а після важкого поранення та протезування повернувся до роботи й почав допомагати іншим ветеранам. Також редакція залучає військових до розмови про ширші суспільні процеси. У матеріалі “Цінуєш кожну хвилину”: як війна змінила сприйняття незалежності українцями” військовослужбовець говорить про братерство, відповідальність і ціну незалежності. Його досвід стає способом говорити вже не лише про війну, а й про те, як війна змінює сприйняття держави та власної відповідальності за неї.
Окремо розкривається досвід полону, як тут, через історію захисника з Буковини, який розповідає про пережите насильство та повернення до життя після неволі. Інший важливий напрям – військовий як свідок системних проблем. У матеріалі про евакуацію поранених особиста історія командира, який ризикував життям заради порятунку бійців, стає приводом для розмови про відсутність належних засобів евакуації.
Матеріал про захисника з Буковини, який пережив російський полон: про умови утримання, пережите під час неволі та повернення до життя після звільнення. Скрин: “Молодий буковинець”
У результаті можна говорити про кілька образів військового на шпальтах “Молодого буковинця”: це герой, який рятує побратимів; військовослужбовець із власною мотивацією та професійним шляхом; людина, яка пережила полон або поранення; ветеран, який повертається до цивільного життя; загиблий захисник, пам’ять про якого зберігає громада.
Від загальноукраїнського порядку денного до окремих локальних історій
У матеріалах БукІнфо військова тема охоплює повідомлення про загиблих і полонених, мобілізацію та оборонну політику, а також історії військових і ветеранів. У більшості таких публікацій видання посилається на інші медіа, офіційні повідомлення або дописи посадовців та публічних діячів. У стрічці БукІнфо регулярно з’являються новини про загибель військових і прощання з ними. Наприклад, в одному матеріалі видання повідомляє про прощання одразу з п’ятьма полеглими військовими з Яблунівки, Витилівки, Давидівки, Кельменців та Сокирян.
Повідомлення про прощання з п’ятьма полеглими військовими на Буковині. Скрин: БукІнфо
БукІнфо також пише про полонених військових та їхнє повернення додому. Наприклад, видання повідомило про звільнення трьох буковинців з російського полону, а окремо розповіло про зустріч громади з Віктором Камбуром, який провів у неволі чотири роки. У цьому матеріалі увага зосереджена на поверненні захисника до рідного села, зустрічі із земляками та символічному знятті його портрета з Алеї Пам’яті й Надії.
Повернення Віктора Камбура після чотирьох років російського полону та його зустріч із родиною, побратимами й жителями рідної громади. Скрин: БукІнфо
Також видання публікує матеріали з особистими історіями військових, зокрема розповідь Віталія “Лиса” про службу, бойовий досвід, командирів, підготовку новобранців та ставлення до полонених. Цей матеріал створено з відео Президентської бригади. Присутня в контенті й кримінальна тематика. У публікації про вибух боєприпасів на Хмельниччині видання опублікувало інформацію ДБР про загибель військових.
Також БукІнфо висвітлює ветеранське життя та соціальний вимір служби – зокрема, ветеранське підприємництво, повернення до цивільного життя та можливості для ветеранів. Тут увагу зосереджено на житті ветерана після служби – його роботі та розвитку власної справи.
МА АСС: втрати, полон і життя військових після фронту
У військовій тематиці МА АСС також помітний акцент на конкретних людських історіях та локальному досвіді війни. Редакція розповідає про загиблих і звільнених з полону військових, їхні родини, ветеранів та людей, які долучилися до війська. Після обміну 103 українських військових редакція розповіла про буковинців, які повернулися додому. Особливою стала історія Дмитра Водянчука: його двічі готували до обміну, але через помилки в документах повернули назад, а батько весь цей час виходив на акції на підтримку полонених.
Троє буковинців повернулися з російського полону після обміну 103 українських військових. Скрин: МА АСС
Також АСС регулярно повідомляє про прощання із захисниками з різних громад, вручення посмертних нагород, загибель військових на різних напрямках. В окремих матеріалах військову службу показано через особисті історії самих військових. Наприклад, редакція розповідає про прикордонника Романа Віхляєва. Його історія виходить за контекст локального військового матеріалу: дитинство на Полтавщині, переїзд до Києва, служба в ізраїльській армії, робота в Ізраїлі, повернення до України після початку повномасштабної війни, бої на Донеччині, поранення і подальша служба в Чернівецькому прикордонному загоні.
Матеріал про прикордонника Романа Віхляєва, який до початку повномасштабної війни жив і служив в Ізраїлі, а після повернення в Україну долучився до прикордонної служби. Скрин: МА АСС
Редакція також пише про життя військових після поранень, повернення з фронту, які умови для них створюють у регіоні та з якими проблемами вони стикаються вже в цивільному житті. Наприклад, такою є новина про плани створити відділення протезування в Чернівецькому обласному госпіталі ветеранів війни. Йдеться не просто про відкриття нового медичного підрозділу: редакція пояснює, що це має створити повний цикл допомоги – від лікування та реабілітації до протезування в одному закладі. Окремо варто згадати матеріал про військового, який після російського полону проходить реабілітацію в Чернівцях. Медійники розповідають, як йому безоплатно оформили закордонний паспорт, необхідний для подальшого лікування за кордоном.
Матеріал про військового з Маріуполя, який після чотирьох років російського полону проходить реабілітацію та отримав закордонний паспорт. Скрин: МА АСС
Водночас у висвітленні військової тематики МА АСС значною мірою спирається на інформацію від обласної влади, громад, військових частин, правоохоронців. Це дозволяє оперативно повідомляти про загибель і повернення військових, нагородження, допомогу армії чи події в громадах. Утім, саме ця тема потребує більшої кількості власних авторських матеріалів – розмов з військовими та ветеранами, репортажів з місць подій, історій родин, а також матеріалів, які допомагають глибше пояснити проблеми військових і ветеранів.
Загалом моніторинг показав, що військові в чернівецьких медіа присутні не лише в новинах про фронт і втрати. Редакції також розповідають про їхній особистий досвід, полон, поранення, повернення додому та життя після служби. Такі матеріали дозволяють говорити про війну через досвід конкретних людей, а не лише через самі події.
Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області
