Війни починаються не зі зброї, а з пропаганди. Саме вона створює ґрунт для початку безпосередньої фази бойових дій. Водночас пропаганда завжди має кілька векторів впливу: по-перше, на власне суспільство, по-друге – на суспільство країни, проти якої готується агресія.
Важливо усвідомлювати, що жодне суспільство, на мою думку, не здатне самостійно й повністю ефективно протистояти такому інформаційному тиску. На початку війни у 2014 році мені неодноразово доводилося чути, що західні суспільства менш вразливі до пропаганди, ніж українське. Однак у мене завжди виникали сумніви щодо цього твердження, адже об’єктивно виміряти потенційний вплив інформаційних маніпуляцій украй складно. Пропаганда апелює насамперед до емоцій, а люди – істоти надзвичайно емоційні, тому протидіяти такому впливу важко.
Підтвердженням моєї думки стали останні події в Польщі. Польське суспільство виявилося досить сприйнятливим до проросійських меседжів, що підтверджують нещодавні акції протесту у Варшаві проти нібито “втягування Польщі у війну в Україні”. Інформацію про ці акції найбільше поширювали прокремлівські медіа, зокрема РИА Новости та численні телеграм-канали “зет-патріотів”.
Активна інформаційна кампанія проти Польщі розгорнулася після інцидентів з падінням російських дронів на території країни. Російські телеграм-канали синхронно почали стверджувати, що ці дрони нібито запустила Україна, щоб спровокувати втягування Польщі у війну. До прикладу, популярний канал “Zлой Пруф” ще до акцій протесту писав: “Походу, х-лы, под видом русских дронов, начали бомбить поляков, чтобы втянуть их в войну”. В іншому дописі там же йшлося, що це нібито провокація британських спецслужб – і знову з тією самою метою “втягнути поляків у війну”.
І вже сьогодні в Польщі відбуваються акції з ідентичним формулюванням – “проти втягування Польщі у війну”. Це навряд чи випадковий збіг. Радше йдеться про новий російський наратив, націлений безпосередньо на польське суспільство. На жаль, видається, що цей наратив поступово знаходить відгук у свідомості польських громадян.
Можна припустити, що західні суспільства не є стійкішими до пропаганди, ніж українське. Просто проти них раніше не застосовували інформаційних атак з такою інтенсивністю. Саме тому нинішня ситуація має стати для польської влади сигналом: настав час серйозніше ставитися до проблеми російського інформаційного впливу й активніше йому протидіяти.
