ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

"Відьми", "джентльмени" й гендерний дисбаланс: хто і що коментує в рівненських ЗМІ

28.02.2024, 10:00
Ганна Калаур

Жінки значно рідше за чоловіків з’являються в новинах рівненських медіа – як у ролі експерток, так і в ролі героїнь. Таку тенденцію ІМІ фіксує не вперше. З хороших новин: усі найпопулярніші ЗМІ активно використовують фемінітиви, майже всі відмовилися від гендерних стереотипів, не виявлено й жодного випадку сексизму. Водночас деякі сайти досі публікують матеріали з мовою ворожнечі, гендерними стереотипами, міфами й байками про “чоловічі” і “жіночі” емоції та потреби.

Про гендерні стереотипи, фемінітиви й питання гендерного балансу поговоримо в цьому блозі.

Про моніторинг

У лютому, напередодні Міжнародного жіночого дня, ІМІ вже традиційно з’ясовує, чи дотримуються гендерного балансу українські медіа. У таких моніторингах ми показуємо приклади сексизму, наполягаємо на використанні фемінітивів і на прикладі коментарів та згадок чоловіків і жінок у новинах демонструємо проблему гендерного дисбалансу.

Це дослідження ІМІ одночасно проводить у 20 регіонах України. У Рівному ми перевіряли стрічки найпопулярніших онлайнових медіа області, сайтів “Радіо трек”“Рівне медіа”“Рівне вечірнє”“Рівне 1” і ”ITV media group”. Оцінювалися згадки жінок і чоловіків у новинах, опублікованих з 5 лютого. Всього до вибірки ввійшли 250 новин (по 50 з кожного медіа). Виявилось, що кожна п’ята новина або не має згадок будь-яких осіб, або ж ЗМІ посилається в ній на групу осіб – неназваних синоптиківбійцівмісцевих жителів тощо. Попри це моніторинг зафіксував 334 згадки героїв і героїнь та 69 згадок експертів і експерток. Ми проаналізували ці згадки й розділили їх за тематиками, щоб краще розуміти, в яких сферах досі лідирує за згадками й експертними коментарями якась зі статей.  

Також ми з’ясували, що всі рівненські медіа, які ввійшли до моніторингу, використовують фемінітиви. Слова “керівниця”“редакторка-упорядниця”“адвокатка” стали звичними для цих ЗМІ. Тож нині радше випадки невикористання фемінітивів є винятками з правила, які ріжуть око. 

“Відьма” на сайті “Радіо Трек”

Як з’ясувалося, фемінітиви на сайті “Радіо Трек” співіснують зі стереотипами й мовою ворожнечі. “Є сподівання, що син Короля “нарешті покине ту відьму”, – так починається новина “Радіо Трек” про те, що принц Гаррі сам летить у Британію до хворого на рак батька, короля Чарльза ІІІ. Навіть ті, хто поверхнево цікавився міжусобицями в британській королівській родині, можуть здогадатися, що “відьмою” рівненський ЗМІ обізвав дружину принца Меган Маркл. Оскільки Маркл навряд чи судитиметься з “Радіо Трек”, сайт не обмежувався у звинуваченнях і образах на її адресу.

Скриншот новини на сайті “Радіо Трек”

Через кілька абзаців “Радіо Трек” пояснює, що “відьмою” Маркл називають якісь британці, яких медіа лише цитує.

“Гаррі їде сам, що породжує у багатьох сподівання на його можливий розрив “із цією відьмою”: так багато британців іменують Маркл”, – зазначає “Радіо Трек” і додає, що довготривалі непорозуміння в королівській родині спричинені, як більшість вважає, примхливою поведінкою Меган Маркл.

Окрім звинувачень на адресу дружини принца Гаррі, не підкріплених жодними фактами чи бодай посиланнями на висловлювання тих самих “британців”, ця новина містить приклад мови ворожнечі, адже називати когось відьмою – це мова ворожнечі, посилення негативних стереотипів щодо жінок і просто образа честі й гідності жінки.

Новина вкотре пропонує публіці й підкріплення стереотипу щодо жінок, який, мабуть, найкраще описує фраза з української народної творчості “невістка – у горлі кістка”. Адже в новині лише невістку Меган Маркл звинувачено в міжусобицях у королівській родині, натомість її позицію і позицію її чоловіка не відображено.

Гендерні стереотипи

Щодня на сайті “Радіо Трек” публікують матеріали розважального характеру з провокативними клікбейтними заголовками на кшталт “Від стосунків не залишиться й сліду: Як чоловік може зруйнувати сімʼю”. Власне, цю публікацію розглянемо детальніше. У ній пастор Олег Богомаз засипає аудиторію гендерними стереотипами, розділяє потреби партнерів у парі на “чоловічі” і “жіночі”.

Скриншот із сайту “Радіо Трек”

“У кожної людини є “банк емоційного задоволення”, який заповнюється завдяки задоволенню простих базових потреб, як у чоловіка, так і у жінки, але вони різні”, – стверджується в статті. “Якщо довгий час потреби жінки не задовольняються, а вона, наприклад, хоче спілкування, хоче відчувати фінансову безпеку – це одна з її потреб, для жінки, це як для чоловіка повага. Якщо ці потреби не задовольняються – то починає крити”, – пояснив пастор.

Власне, такі судження “експерта” підкріплюють гендерні стереотипи про те що, наприклад, усім жінкам важлива фінансова безпека, а чоловікам – повага. Так, наче навпаки або разом бути не може. Крім того, у заголовку публікації є стереотип про чоловіка – “руйнівника сім’ї”, якому часто протиставляють образ жінки-“берегині”.

Також “Радіо Трек” опублікував матеріал, наповнений кліше і гендерними стереотипами щодо чоловіків. Його назва говорить сама за себе – “10 ознак чоловіка з гарними манерами: правила етикету”. У публікації читачу пропонують набір “джентельменських” правил поведінки з жінкою, дотримуючись яких, чоловік завойовуватиме серця, видаватиметься сильним, вихованим і таке інше. Тобто буде таким, яким його зображують у гендерних стереотипах. 

Скріншот із сайту “Радіо Трек”

Які теми коментували жінки і чоловіки?

Цьогорічне дослідження гендерного балансу, як і тогорічне, виявило, що ЗМІ значно частіше цитують і згадують у новинах чоловіків. Щоправда, є невеликі зміни на користь експерток: торік 23% експертних думок належали жінкам, а цьогоріч їх трохи більше – 25%. Разом з тим зменшилася кількість згадок героїнь: торік героїні становили 31% усіх фігурантів новин, цьогоріч лише 26%.

Більше за чоловіків, у 67% випадків, жінки коментують лише соціальні теми. Головними експертками в цій тематиці є заступниця голови Рівненської ОДА Людмила Шатковська і директорка Департаменту соціальної політики ОДА Роза Слободенюк, які коментують у ЗМІ виплати внутрішньо переміщеним особам. А ось героїнь у соціалці менше, ніж героїв, і згадки про них становлять лише 44%.

Чоловіки і жінки дуже рідко, але порівну були коментаторами політичних і кримінальних новин. Про політику впродовж періоду, охопленого моніторингом, ЗМІ писали дуже мало. У стрічках ми виявили лише кілька новин з коментарями стосовно нового закону про мобілізацію.

А ось кримінальна хроніка, як завжди, лідирує. Попри насиченість стрічок медіа криміналом більшість новин не мають жодних експертних коментарів. Незважаючи на те що представники пресслужби поліції особисто коментують чи не кожну подію, ЗМІ не використовують цих коментарів і публікують лише пресрелізи.

Як і в тогорічному моніторингу, жінки в кримінальних новинах є переважно потерпілими в різних злочинах чи постраждалими від пожеж і ДТП. Щоправда, трапляються й випадки, коли жінки є ймовірними злочинницями. Загалом у цій тематиці тільки 29% згадок – про героїнь.

У новинах про війну і її наслідки серед експертних коментарів 40% належать жінкам. Зокрема, воєнну тематику коментує керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк. Серед чоловіків війну коментували воїн-історик Олександр Алфьоров і нардеп Ярослав Железняк. Ще торік головним коментатором воєнної тематики в рівненських медіа був ексголова Рівненської ОВА Віталій Коваль, який наприкінці 2023-го покинув Рівне і очолив Фонд держмайна. Новин про війну і її наслідки загалом, у порівнянні з минулим роком, стало менше. Зменшилася й кількість “прогнозів” про війну, які ще рік тому частенько робили різні діячі й “експерти” на кшталт Олексія Арестовича.

Також чоловіки частіше за жінок є героями публікацій про війну – 72% згадок героїв у цій тематиці. У більшості таких новин повідомляється про загибель військових-чоловіків. Героїні більшості новин про війну є дружинами, матерями й дочками загиблих військових.

У період, який охоплює моніторинг, ЗМІ багато писали про медицину і здоров’я. Окрім новин про коронавірус та інші захворювання, медіа висвітлювали унікальні операції: забір органів від донора, проведений у Дубні та видалення злоякісної пухлини новим методом у Рівному. Більшість, а саме 82%, експертних коментарів на тему медицини належать чоловікам – здебільшого лікарям, які коментують операції. Жінки-медикині натомість коментують, наприклад, поширення вірусних хвороб. У медичній тематиці жінки були героїнями лише в 10%. Зокрема, одну медичну працівницю відрекомендували в публікації про операцію.

Жодного експертного коментаря не виявлено в новинах на тему культури, а згадки героїнь у цій тематиці становлять 40%. Наприклад, жінки були героїнями новин про благодійний концерт. В економічних новинах (яких було лише вісім) немає не лише коментарів експерток, а й жодних згадок про жінок. Коментаторами в таких новинах були голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев і бізнесмен Ігор Мазепа, який планує видобувати бурштин на Рівненщині.

У спортивній рубриці зустрічаємо чимало новин про футбольний клуб “Верес” і його гравців – чоловіків. Згадки про спортсменок становлять лише 13%. Зокрема, ЗМІ писали про відому тенісистку з Рівного Катаріну Завацьку і висвітлювали змагання черлідерок. Жодного коментаря експертки в темі спорту не виявлено.

Тематика “суспільство” охоплює широкий спектр питань: тут новини і про місто, і про мобілізацію, і про церкву, і про волонтерські заходи. Попри велику кількість таких новин експертних думок у них зовсім мало, і всі вони належать чоловікам. Згадки про жінок у суспільній тематиці становлять усього 19%. Героїнями таких новин були, наприклад, парафіянки однієї з церков, які прагнуть переходу до ПЦУ, або ж коментаторки у фейсбуці.

Жінки все ще менше, ніж чоловіки, фігурують у новинах. Ймовірно тому, що медіа не намагаються створювати гендерний баланс і загалом часто не бачать потреби в коментарях і експертних висновках. Сподіваємося, що згодом ситуація змінюватиметься на краще, так само як це відбулося з використанням фемінітивів.

Ганна Калаур, регіональна представниця Інституту масової інформації в Рівненській області

Liked the article?
Help us be even more cool!