ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Узагальнення про жінок, звинувачення ромів і "донецьких": у херсонських медіа зафіксували мову ворожнечі

Трохи більш ніж 1% новин у херсонських медіа містить мову ворожнечі.

Такі дані моніторингу, який із 3 до 5 серпня включно проводили аналітики Інституту масової інформації. Під час моніторингу інфопростору Херсона на предмет поширення в медіа мови ворожнечі за три дні проаналізовано 475 новин у 10 онлайн-виданнях, серед яких ми виявили п'ять новин, що мають ознаки мови ворожнечі.

Одразу два з цих матеріалів належать авторству Сергія Яновського. Крім мови ворожнечі, вони мають і цілу низку порушень журналістських стандартів: достовірності, повноти та відокремлення фактів від коментарів.

Наприклад, у тексті під заголовком "На Херсонщине дочь пыталась зарезать родную мать" автор із самого початку вдається до такого узагальненого оціночного судження: "Поножовщина уже в ходу не только у представителей сильного пола, но даже у дам на Херсонщине". Цей текст, але під іншим заголовком опублікував і "Херсон онлайн".

Описуючи інцидент, який став відомий із кримінальних зведень місцевої поліції, журналіст не вказує джерела інформації, а натомість робить власні висновки про "сильну" стать та про жінок.

Низку маніпуляцій та ознаки мови ворожнечі має й інший текст від Яновського під назвою "В Херсоне девочка отдала цыганке все родительские сбережения". Це матеріал також опублікувало видання "Херсон.нет".

Спочатку знову зустрічаємо узагальнені оціночні судження: "Именно дети и старики – излюбленные жертвы херсонского жулья из-за своей доверчивости". Які статистичні дані або дослідження свідчать про рівень довірливості дітей і людей старшого віку (так було б коректно назвати цю групу людей) – невідомо.

Далі в тексті натрапляємо на припущення про те, що жінка, "похожая на цыганку", "заморочила голову" 15-річній дівчині й остання нібито віддала їй батьківські заощадження в сумі 18 500 доларів.

Передусім зазначимо, що в медіа заведено коректно вживати назви етнічних груп. У цьому разі йдеться про те, що жінка була схожою на ромку. Однак автор знов не вказує джерела інформації. Хоча ми припускаємо, що такий інцидент справді відбувся, а повідомили про це знов-таки в поліції.

Та якщо спочатку в новині потенційна зловмисниця була "похожая на цыганку", то вже в наступному абзаці автор стверджує, що це таки була "циганка" і вона зникла з грошима та коштовностями, які їй принесла дівчина в обмін на обіцянку зняти "мифическое проклятие".

Зазначимо, що, підкреслюючи етнічну належність потенційної зловмисниці (а це ще має встановити суд), медіа поширюють у суспільстві думку про те, що саме ці групи особливо схильні до кримінальних правопорушень, не підкріплюючи своїх висновків статистикою чи іншими офіційними даними. Такі твердження підживлюють негативні стереотипи в суспільстві та можуть спричинити ворожі настрої щодо окремих груп.

Доволі поширеним є наділення мешканців якогось регіону України певною "спеціалізацію", зазвичай з використанням штампів про "кримінальність" певного регіону чи вихідців з цих регіонів.

Популярний штамп про "донецький криміналітет" ми зафіксували в медіа під час моніторингу. Вже в заголовку матеріалу "30 нардепов предложили ввести санкции против "донецкой мафии" на Херсонщине" автор виділяє ідеологему про донецькі корені мафії лапками.

А в тексті автор маніпулює саме донецьким походженням Віктора Анастасова та вказує, що, на його думку, "специальные санкции против "донецкого" криминала в Херсонской области все-таки будут введены".

Це класичний приклад мови ворожнечі, який у негативному контексті виділяє вихідців з певного регіону.

Небезпека криється в тому, що мова ненависті провокує негативну дистанцію та розпалює ворожнечу щодо людини, про яку нічого невідомо, крім її походження.

Нагадаємо, мова ворожнечі – це будь-який вислів з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

Людей можуть дискримінувати через національність, расу, походження (або за географічною ознакою), через релігію, стать, сексуальні вподобання, політичні погляди, вік тощо.

Моніторинг охоплює 10 місцевих онлайн-медіа ("Херсон онлайн", "Любимый Херсон", "Херсонці", "Херсонщина за день", "Херсон нет", "Новий день", "Херсон week", "Кавун.City", "Новости Херсонщины", "Типичный Херсон").

Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області

Іван Антипенко, аналітик

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!