Удари по Житомирщині: як локальні ЗМІ висвітлюють російські атаки по цивільних об’єктах

Житомирські медіа дедалі частіше опиняються в ситуації, коли змушені змагатися з телеграм-каналами за оперативність подання інформації, водночас дотримуючись журналістських стандартів. Повідомлення про російські удари по цивільній інфраструктурі зазвичай ґрунтуються на офіційних заявах – Житомирської обласної військової адміністрації, ДСНС, поліції, медичних структур – і з’являються із затримуванням, іноді через кілька годин після події. У цей час телеграм-канали першими публікують фото, відео та повідомлення з місць влучань, нерідко без перевірки достовірності, часто поширюючи фейки або не підтверджену інформацію.

Найбільше власних репортажів з місць подій готують редакції "Суспільне Житомир" та "Житомир.info". Їхні журналісти виїжджають на місце після завершення повітряної тривоги, збирають коментарі очевидців і потерпілих, показують масштаби руйнувань. Саме ці матеріали є найглибшими, документальними й етично виваженими. У репортажах фігурують розповіді свідків, фото з місця подій та роз’яснення від місцевої влади.

Атака на Житомирщину в ніч на 25 травня: наслідки та висвітлення в медіа

У ніч на 25 травня 2025 року Житомирщина стала об'єктом масованої повітряної атаки з боку російської армії. Згідно з повідомленнями Повітряних сил України, російські війська випустили близько 300 ударних дронів і майже 70 ракет, орієнтуючи їх на різні українські регіони, включно з Житомирщиною. Російські агресори цього дня вбили трьох дітей у Коростишеві, постраждали більш ніж десяток людей, атака зруйнувала понад 30 житлових будинків і майже 40 господарських споруд.

У Житомирській області повітряна тривога тривала понад шість годин – з 00:30 до 7:04. Упродовж усього цього часу жителі Житомира та інших населених пунктів області отримували повідомлення про підвищену небезпеку, чули дзижчання дронів і потужні вибухи, але не мали інформації про те, що відбувається, адже офіційних повідомлень про влучання не було.
О 4:30 ранку, за дві з половиною години до закінчення тривоги, телеграм-канали почали ширити повідомлення, що в Коростишеві – приліт. Вони не розголошували деталей, лише попереджали, що “будуть сумні новини”, і просили дочекатись офіційної інформації.

Telegram-канали повідомили про трагедію в Коростишеві за декілька годин до офіційних повідомлень. Скрини: телеграм-канали Коростишівська громада та The best of Zhytomyr

Тоді як у багатьох регіонах України влада повідомляла про наслідки атаки практично в режимі реального часу, перша офіційна інформація про руйнування на Житомирщині з’явилася через годину після відбою тривоги: о 8:04 світлини та коротку інформацію про наслідки атаки опублікували на фейсбук-сторінці й телеграм-каналі ДСНС України.

О 8:30 з’явився допис на фейсбук-сторінці та в телеграм-каналі голови Житомирської ОВА Віталія Бунечка. Ще пізніше фото та відео опублікували на сторінці у фейсбуці та на сайті ДСНС у Житомирській області.

Про влучання в цивільні об’єкти Києва громадян інформували в режимі реального часу, про наслідки атаки на Житомирщині – через годину після відбою тривоги. Скрини: телеграм-канали КМДА, голови Житомирської ОВА Віталія Бунечка, ДСНС

На фейсбук-сторінці Коростишівської міської ради перше повідомлення про наслідки атаки з’явилося через чотири години після закінчення тривоги. В ньому йшлося про те, що влада організувала гарячу лінію для отримання допомоги, про точну кількість потерпілих не повідомляли. “Наше місто зазнало значних втрат. Є загиблі, серед них – діти. Постраждалі отримують необхідну допомогу”, – йшлося в повідомленні.

Тим часом інформація про нічну атаку ширилася соціальними мережами, і в деяких телеграм-каналах почали повідомляти, що також померла мама загиблих дітей.

Tелеграм-канали поширили інформацію про смерть матері трьох дітей, яку пізніше спростували. Скрин: телеграм-канали “Доброго вечора, ми з Житомира”, Житомир24

Вже близько 15-ї години, через три години після поширення фейку, секретар Коростишівської міської ради Юрій Денисовець оприлюднив на фейсбук-сторінці відео, в якому спростував цю інформацію.

“Батьки наразі знаходяться в лікарні та отримують усю необхідну допомогу. Хочу звернутися до мешканців громади, аби ви не довіряли деяким фейковим телеграм-каналам, які поширюють неправдиву інформацію стосовно життя і здоров’я батьків дітей, які загинули”, – повідомив він.

Того ж дня на місце трагедії в Коростишів приїхали журналісти Житомир.info, Суспільного та Коростишівського радіо, вже з 13.00 почали виходити перші сюжети про масштаби російських злочинів.

Інформації про іншу постраждалу громаду – Андрушівську – було значно менше. На сайті Андрушівської міської ради повідомили, що внаслідок вибуху ракети пошкоджено десятки приватних будинків та господарських споруд. У багатоповерхових будинках, розташованих поруч із місцем падіння, повилітали вікна, пошкоджені фасади.
Якими насправді є масштаби руйнувань в Андрушівці, стало зрозуміло, коли на місце прильоту 27 травня приїхали журналісти “Суспільне Житомир”. У сюжеті вони показали вщент розбитий, непридатний для життя будинок удови військовослужбовця, розповіли її історію. Також поспілкувалися з іншими місцевими жителями, які поділилися пережитим і показали наслідки прильоту – вибиті вікна, тріщини в стінах, зірвані дахи.

У сюжеті журналістів “Суспільне Житомир” показано наслідки прильоту по Андрушівці й шкоду, завдану цивільному населенню. Скрин: “Суспільне Житомир”

Інші ворожі атаки на Житомирщину

У квітні й травні російські атаки на Житомирщину почастішали. Якщо у квітні 2025 року, за даними карти повітряних тривог, тривоги в Житомирській області сумарно тривали 38 годин та 41 хвилину, то лише з 1 по 26 травня їхня тривалість збільшилася майже вдвічі, до 64 годин та 36 хвилин.

За два місяці на Житомирщині відбулося ще чотири масштабних атаки, під час яких від російської агресії постраждали цивільні, а також були зруйновані та пошкоджені житлові будинки, інфраструктура. Так, 10 квітня російський дрон-камікадзе влучив у багатоповерхівку в Озерному (Новогуйвинська громада), спричинивши пожежу та руйнування. Тоді загинула одна людина, шестеро отримали поранення, серед них дитина. В атаці в ніч на 24 квітня по Новогуйвинському та навколишніх територіях комбінованими ударами пошкодило 11 багатоквартирних будинків та понад 30 господарських споруд. 27 квітня на Житомир відбулась атака, внаслідок якої пошкодило 15 житлових будинків і чотири автомобілі, постраждали двоє поліцейських. 7 травня селище Гуйва (також Новогуйвинська громада) зазнало атаки дронів, які пошкодили приватний сектор, зокрема господарські будівлі та житлові будинки.

Російські атаки у квітні й травні призвели до руйнувань житлових будинків і травмування цивільного населення. Скрини: сайти “Перший Житомирський”, “Житомир.info”, “Суспільне Житомир”, “Журнал Житомира”

Доки журналісти перевіряли інформацію та чекали на підтвердження, анонімні телеграм-канали публікували інформацію про влучання, постили фото та відео від очевидців: вибиті вікна у квартирах, ворожі дрони, що летять у хмарах.

Під час атак 25 травня і 10 квітня телеграм-канал “Труха Житомир” повідомляв про наслідки вибухів до офіційного підтвердження інформації владою та рятувальниками, а канал “Доброго вечора, ми з Житомира” писав про влучання в будинки в Озерному вночі 24 квітня. Скрини телеграм-каналів

Що і як пишуть медіа про атаки

Ми проаналізували не менш ніж 35 публікацій про прильоти по цивільній інфраструктурі з 1 квітня по 26 травня на популярних медіа Житомирщини. На сайтах Журнал Житомира, 20 хвилин Житомир, Перший Житомирський переважно розміщувалися релізи, написані на основі інформації від влади та рятувальників. Журналісти Житомир.info оперативно публікували короткі новини з посиланням на заяви посадовців, але пізніше доповнювали новини власними репортажами про наслідки влучання ракети в житловий район у Коростишеві, Новогуйвинському та Озерному, в селищі Гуйва. У сюжетах журналісти показували масштаби руйнувань і спілкувалися зі свідками та потерпілими.

Сюжети Житомир.info про наслідки російських атак на Житомирщині. Скрини: Сайт “Житомир.info”

Найдетальніше і найоперативніше авторські репортажі з місця подій готує “Суспільне Житомир”. Уже ввечері після атаки на Озерне 10 квітня журналісти виїхали на місце удару, звідки готували матеріали з розповідями очевидців та фото з місця влучань. Журналісти збирали свідчення потерпілих і готували авторські матеріали в кожному з постраждалих населених пунктів – Коростишеві, Гуйві, Новогуйвинському, Житомирі.

Джерела інформації, на які спираються медіа

У всіх проаналізованих новинах головними джерелами були офіційні структури: обласна військова адміністрація, ДСНС, поліція, прокуратура, Збройні сили (Повітряні сили) тощо. Найчастіше спікером у новинах ставав начальник ОВА Віталій Бунечко, понад 40% із загального числа публікацій про прильоти. На другому місці за частотою згадок були керівники місцевого рівня та силових структур. У новинах про атаки 24 квітня і 7 травня регулярно цитувався в.о. голови Новогуйвинської селищної ради Олександр Ловинюк, бо саме його громада зазнала ударів. Серед спікерів також вирізняється міністр МВС Ігор Клименко – його коментар щодо загальноукраїнських наслідків нічної атаки 24 квітня згадали 20minut (zt.20minut.ua). Медичний директор обласного Центру екстреної допомоги Віктор Гриньов давав деталі про роботу швидких після удару 10 квітня. Пресофіцерка ДСНС області Ірина Романюк коментувала перебіг рятувальних робіт. Речниця СБУ Ірина Мартинюк повідомляла про відкриття провадження (цитата є в матеріалах Суспільного і Житомир.info), а поліція фігурувала в матеріалах, наприклад, коли згадувалися поранені поліцейські 27 квітня. Експертних оцінок від сторонніх аналітиків чи військових експертів не було – медіа обмежувалися коментарями посадових осіб, дотичних до події. Отже, новини будувалися на повідомленнях кількох ключових посадовців і службовців з мінімальним залученням сторонніх експертів.

Медіа & телеграм-канали

У ситуаціях, коли відбуваються атаки на цивільну інфраструктуру, влада не дає оперативних підтверджень. Тож, доки медіа дотримуються стандартів перевірки та верифікації інформації, їх випереджають телеграм-канали.

Головний редактор “Суспільне Житомир” Дмитро Клименко говорить, що для підтвердження потрібен час, бо це відбувається не одразу. “Виходить дивна ситуація, коли про приліт “шахеда” в житловий будинок, де є загиблий, першими повідомляють анонімні телеграм-канали, які оприлюднюють відео, фото, зокрема уламків “шахедів”, а ми чекаємо на підтвердження від служб та влади. Хоча всі розуміють, що влучання – по цивільній інфраструктурі й висвітлювати такі випадки вкрай необхідно. Ми збираємо всю інформацію, перевіряємо та верифікуємо отримані дані, якщо потрібно, узгоджуємо матеріали. Телеграм-канали просто публікують усе, що отримали. Моменти прильотів, уламки ракет та “шахедів”, кадри, за якими можна визначити геолокацію певних місць. Ми дотримуємося правил та стандартів, зважуємо етичні та моральні принципи, а вони необмежені нічим”, – розповів Дмитро Клименко.

Втім, на місцях влучань російських “шахедів” та ракет по цивільній інфраструктурі журналісти останніми місяцями не стикались із заборонами чи намаганнями не допустити їх до місця атаки. Якщо ж є сумніви, журналісти Суспільного узгоджують матеріали з відповідними службами. “Є вимоги 73-го наказу Головнокомандувача ЗСУ, там прописано механізм роботи з висвітлення наслідків російських атак. І якщо ми знімаємо влучання по цивільній інфраструктурі, то у випадках, коли ми сумніваємося, чи потрібно показувати певний план чи певні кадри, ми звертаємося до відповідних служб і узгоджуємо контент. Так, це займає певний час. Але це не виходить за рамки нормального”, – пояснив головред.

Редактор телеканалу “СК1” Микола Слюсар розповів, що його команда завжди керується етичними стандартами й не публікує інформації про прильоти без офіційного підтвердження інформації. “Що стосується прильотів по цивільній інфраструктурі, саме в Озерному, Новогуйвиснькому, Гуйві, в принципі, ДСНС оперативно надає інформацію. Місцева влада саме в цих населених пунктах завжди йде на контакт, усе підтверджують. Складнощів з доступом до місць обстрілів у нас не було. У нас є розуміння, що можна показувати, а що ні, тому випускаємо сюжети без погодження”, – пояснив редактор алгоритм роботи команди. На його думку, телеграм-канали дуже оперативно висвітлюють інформацію і мають перевагу над медіа, тому що інколи їм навіть не потрібно стільки перевіряти інформацію. “Вони не дуже обмежені якимось законодавством. Умовно, коли був приліт в Озерному, я знав один з перших, бо там є родичі. Я вже їхав туди, на місце, і, умовно, на роботі всі знали, але ми не постили цього: чекали, доки буде підтвердження. А телеграм-канали – знає, не знає – все запостили”, – розповів Микола.

Редакторка мультимедійного відділу Житомир.info Валерія Володіна розповіла, як редакція висвітлювала наслідки ворожих атак в Озерному, Новогуйвинському, Гуйві та Житомирі. “Зазвичай дізнаємося про подію від місцевих, чекаємо відбій тривоги та їдемо на місце події. Там збираємо інформацію від мешканців, місцевої влади. Матеріал з місця події видаємо після публікацій офіційних повідомлень від відповідних служб чи посадових осіб. Зазвичай проходить кілька годин, не раніше”, – поділилася редакторка специфікою роботи на місцях прильотів.

За її словами, потрапити на місце події не складно, особливо з огляду на те, що журналісти приїздять після ДСНС, поліції, Червоного Хреста. “Погоджувати нашу поїздку чи матеріал не доводилося. ДСНС, поліція, військові та представники місцевої влади зазвичай надають підтвердження впродовж кількох годин після подій, час очікування може змінюватися залежно від складності ситуації та безпекових ризиків. Водночас за цей час уже ширяться фото, відео, інформація в телеграм-каналах. Це негативний досвід, оскільки люди хочуть знати й мають право отримати інформацію, і через її брак у ЗМІ йдуть по неї в телеграм-канали, які не дотримуються стандартів”, – резюмувала Валерія.

Замість висновків

Висвітлення злочинів, скоєних російськими військами проти цивільних, у журналістських матеріалах є критично важливим з кількох причин. По-перше, це дозволяє документувати порушення міжнародного гуманітарного права та забезпечує доказову базу для подальших міжнародних судових процесів і притягнення винних до відповідальності. По-друге, висвітлення цих злочинів важливе для міжнародної спільноти, оскільки воно допомагає мобілізувати підтримку з боку інших країн. Третє, медіа мають важливу роль у збереженні пам'яті про ці події для наступних поколінь. Тому кожен репортаж, інтерв'ю з потерпілими, кожен факт, що публікується в медіа, має величезне значення для справедливості, відновлення правди та надання голосу тим, хто не зміг вижити або бути почутим.

Водночас місцеві медіа Житомирщини часто стикаються із затримуванням офіційної інформації, що дозволяє телеграм-каналам випереджати їх у поширенні новин без перевірки фактів. Офіційні органи влади, що неоперативно надають інформацію, зокрема через перевірку даних, створюють інформаційний вакуум, який заповнюють анонімні телеграм-канали. Це часто призводить до поширення непідтвердженої або навіть фальшивої інформації, яка може спричиняти паніку серед населення. Тож важливо, щоб медіа діяли швидко, дотримуючись стандартів точності та надійності. А влада шукала способи повідомляти точну і перевірену інформацію оперативніше. Як роблять їхні колеги з інших регіонів.

Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області