Свобода інформації в об’єднаних громадах Житомирщини

Обраний загальнонаціональний курс на децентралізацію неможливий без широкої та ефективної комунікації з населенням. Основоположним у цьому зв’язку стає забезпечення права на свободу інформації в органах влади та доступ до вичерпних відомостей щодо їх діяльності. Регіональний представник Інституту масової інформації (ІМІ) в Житомирській області спробував розібратися, наскільки складно отримати публічну інформацію у новостворених об’єднаних громад області.

Протягом останніх двох років на Житомирщині створено 32 об‘єднані територіальні громади (ОТГ). Дві з них, Народицька та Лугинська ОТГ, повністю охоплюють території однойменних районів. Відповідно, на них покладені численні обов’язки та функції, про які місцеві мешканці мають право вільно дізнаватися.

У якості теми інформаційних запитів обрано розмір бюджету в новостворених громадах у поточному році. Для мене вибір виглядав очевидним, оскільки саме фінансова спроможність ОТГ є запорукою їх розвитку та процвітання. В підсумку визначиться найбагатша та найбідніша громади області і навіть скільки коштів припадає на одного мешканця по кожній з громад.

Обмеженість у часових рамках змусила обрати шлях комунікацій через електронні адреси ОТГ. І враз наткнутися на першу проблему. Хоча на сайті Житомирської ОДА розроблений цілий розділ, присвячений децентралізації, з досить детальним описом кожної з громад, жодних е-мейлів у ньому не наведено. Себто навіть якщо у мешканця з’явиться необхідність у зверненні до місцевого органу влади, на знаходження електронної адреси доведеться витрати доволі багато часу. У тих громадах, які приєдналися до сервісу з підтримки створення сайтів, процес знаходження контактів виявився легшим. Хоча, навіть маючи сайт, не усі громади зазначають електронні адреси.

Фото з сайту Городницької громади

У переважної кількості громад офіційні сайти досі відсутні. І єдиним альтернативним джерелом для знаходження їхніх контактів став портал електронних закупівель.

Нарешті зібравши всю необхідну інформацію, упродовж одного дня я розіслав для кожної громади по одному запиту з однаковим проханням надати інформацію чи копії документів про затверджений у 2017 році бюджет ОТГ.

Відверто був вражений, коли за годину надійшла перша відповідь. З власного досвіду ніколи не стикався з подібною оперативністю. Так, можна прискіпатися до відсутності офіційного бланку чи супровідного листа, пропущені реквізити відправника, дати отримання та надсилання відповіді. Але ж факт залишається фактом - на місцях слідкують та відповідають на електронну кореспонденцію. Отож «пальма першості» дістається Високівській сільській громаді з Черняхівського району Житомирської області.

Із багатьох громад відповіді отримані упродовж наступних двох-трьох днів. Під завершення передбаченого законом 5-ти денного терміну, оптимізм потроху згасав. Зрозумілим ставало, що далеко не всі ОТГ вчасно відреагують на надісланий запит. Для додаткового контролю аналогічний запит щодо отримання інформації про бюджети ОТГ надіслано Житомирській обласній раді. Вона, у свою чергу, посилаючись на відсутність запитуваної інформації, вже точно мала перенаправити лист до громад. Таким чином вдалося забезпечити стовідсоткову доставку наших запитів до адресатів. Слід зазначити, що жодна територіальна громада в Житомирській області не користується офіційним державним поштовим сервером. Себто не отримано жодного листа з домену gov.ua. Хоча така вимога передбачена вітчизняним законодавством.

Більш прикрим для мене стало виявлення заборонених поштових серверів у переліку електронних адрес об’єднаних громад.

До прикладу, в Городницькій селищній ОТГ офіційна електронна адреса зареєстрована на російському домені yandex.ru. Тому я вирішив звернутися до громади і поцікавитися, чи отримували повідомлення адресоване від мене або ж від обласної ради.

–  В мене в самого вона не відкривається, – розповідає голова громади Іван Онищук. – Довелося створити нову електронну скриньку. Ще не всіх встигли повідомити. В області її поки не знають та відправляють, по звичці, на стару пошту.

Попри надсилання запиту на озвучену електронну адресу, відповіді так і не отримав. Оригінальним виявилося наше спілкування з однією з прилеглих до обласного центру Тетерівською ОТГ.

– Керівник нашої фінансової служби у відпустці, – пояснює керуючий справами Володимир Кучер. – Вернеться через два тижні і тоді буде надана відповідь.

Невідомо, що стало причиною, але через декілька днів Тетерівська ОТГ змінила свою думку та надіслала всю запитувану інформацію.

У Станишівській громаді, яка також знаходиться в безпосередній близькості від Житомира, усі телефонні дзвінки виявилися марними. Спочатку мого інформаційного запиту не могли віднайти. Потім, посилаючись на наявність лише переадресованого листа від обласної ради, переконували в достатній кількості відведеного часу на відповідь. Однак знову ж таки жодних листів так і не отримано.

Загалом з 32 об’єднаних громад, утворених в Житомирської області, 26 врешті-решт відповіли. Окрім вказаних, інформаційні запити повністю проігнорували чотири ОТГ: Дубрівська і Горщиківська сільські громади, Миропільска та Іршанська селищні громади.

З отриманих даних вдалося підготувати рейтинг фінансової спроможності громад Житомирщини. Оскільки кількість населення, а відповідно й бюджети, сильно відрізняються, для більш зваженої оцінки розраховано розмір доходу на одного мешканця (дані про населення взяті з сайту Житомирської ОДА).

У підсумку на першому місці опинилася Чижівська ОТГ Новоград-Волинського району. За нею друге та третє місце посіли відповідно Ушомирська та Андрушківська сільські громади. Олевська міська ОТГ, яка за кількістю населення та розміром бюджету посідає перше місце, за зваженим показником доходу на душу населення зайняла лише 10 місце. Найбіднішими за наведеним рейтингом є Чоповицька, Вишневицька та Корнинська ОТГ.

Таблиця: рейтинг ОТГ Житомирської області за доходом на душу населення в 2017 році

Після цього можемо зрозуміти, наскільки важливим для розуміння успішності та самодостатності громад є вчасна та актуальна публічна інформація та вільний доступ до неї в цілому. Наостанок хочеться відзначити три найбільш поширені помилки, виявлені під час дослідження.

По-перше, переважна більшість об’єднаних територіальних громад  відповідають звичайним текстовим повідомленням замість офіційної відповіді на бланку органу влади. Після цього не відомо до кого звертатися в разі уточнення або ж хто нестиме відповідальність за неповне надання інформації: звичайний посадовець чи голова громади.

По-друге, відповідь надсилається або ж неповна, тобто без зазначених в тексті додатків, або ж з посиланням на інтернет-сторінку органу влади, де вона має бути розміщена. Однак разом з нею на сайтах часто знаходиться багато іншої інформації, що ускладнює пошук саме тої, яка запитується.

По-третє, та найголовніше. Шановні голови територіальних громад, в Україні існує спеціальний поштовий сервер [email protected], призначений виключно для державних органів влади. Будь-ласка, дотримуйтеся вимог законодавства для власної безпеки та заради недопущення компрометації вашої офіційної позиції. Насамперед це стосується тих, хто ще досі має необачність у роботі використовувати російські поштові сервери.

P.S. Для перевірки виявлених порушень щодо забезпечення доступу до публічної інформації до Уповноваженого з прав людини в Житомирській області регіональний представник ІМІ в Житомирській області направить заяви задля складання протоколів та притягнення винних до відповідальності.

Текст: Тарас Боросовський, регіональний представник ІМІ в Житомирській області, для сайту "20 хвилин".

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США.