«Суддю Євромайдану» судять у Рівному за двома кримінальними статтями – засідання зробили закритим

Суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова ухвалила розглядати кримінальну справу щодо обвинувачення судді Луцького міськрайонного суду Віталія Ковтуненка в закритому режимі. Фото з архіву

Понад рік прокуратура Волинської області намагається притягнути суддю Луцького міськрайонного суду Віталія Ковтуненка до кримінальної відповідальності.  При розгляді справи помінялося кілька суддів. А обвинувальний акт двічі повертався на доопрацювання прокурору.

Чергове судове засідання відбулося у Рівненському міському суді наприкінці квітня цього року. Суддя Оксана Крижова, яка  наразі розглядає цю справу, своєю ухвалою зробила розгляд справи закритим.

Це означає – ні журналісти, ні громадськість бути присутніми на судовому розгляді не зможуть.

Як розповідає представниці ІМІ в Рівненській області прокурор слідчого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури у Волинській області Сергій Поліщук, суддю Ковтуненка обвинувачують за двома статтями. Це ч. 1 статті 366 (службове підроблення) та ч. 2 статті 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) Кримінального кодексу України. Обидві статті стосуються прийняття суддею рішень у цивільній справі щодо об’єктів нерухомості.

Прокурор каже, що 25 квітня, під час підготовчого судового засідання, суддя Ковтуненко подав усне клопотання про закритий розгляд його справи, бо, мовляв, розголошуватиметься інформація про його особисте життя. Прокурор каже, що заперечував проти цієї ухвали, однак суддя підтримала сторону обвинуваченого.

– Які саме обставини – толком не повідомляв, – каже Сергій Поліщук. – Пояснив дещо, але я не можу вам зараз розказати, бо є ухвала, що в закритому судовому засіданні це розглядатиметься. І плюс [аргументував тим], що є судова таємниця, яка, на його думку, є в матеріалах кримінального провадження.

Прокурор пояснює, що ухвала оскарженню не підлягає. Можна лише в подальшому, в ході судового розгляду, клопотати про розгляд окремих питань у відкритому режимі, наприклад, допити окремих свідків.

Медіа-юрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін, до якого ми звернулися за експертною допомогою у цьому питанні, звертає увагу, що будь яке рішення суду в кримінальній справі має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Медіа-юрист Олександр Бурмагін вважає обґрунтування ухвали дивним. Фото з mediarada.org.ua

– Якщо оцінювати з точки зору цих вимог Кримінально-процесуального кодексу, рівень обґрунтування рішення суду в частині закриття провадження, то він виглядає, м’яко кажучи, дивним, – каже Олександр Бурмагін. – Адже зазначене питання, яке стосується реалізації одного з важливих конституційних принципів відправлення правосуддя – гласності і відкритості – суд вирішив одним реченням: «судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити закрито, обмеження щодо цього, передбачені п. 3, 4 ч. 2 ст. 27 КПК України, наявні».

Юрист звертає увагу, що пункти 3 та 4 частини 2 статті 27 КПК України, на які послався суд, передбачають дві підстави обмеження принципу гласності і відкритості:

– необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

– якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

– Враховуючи контекст самої справи – обвинувачення судді в скоєнні злочину щодо прийняття завідомо неправомірного рішення, формального посилання на «наявність» цих підстав для повного закриття процесу – очевидно не достатньо, – вважає юрист. – З точки зору вимог КПК до «мотивації» і «обґрунтування» судового рішення. Це ж не справа про зґвалтування, злочини неповнолітніх, або обвинувачення у розкритті державної таємниці.

Олександр Бурмагін каже, що в цьому випадку ухвала мала б давати відповіді на всі питання, які виникають, – яке особисте життя і чиє може зачіпатись при розгляді такої справи, що може принижувати гідність і кого саме? Яку саме таємницю може бути розголошено?

– У резонансних справах суд має бути особливо ретельним при розгляді таких питань, – каже експерт. – Наприклад, під час розгляду справи по обвинуваченню осіб, причетних до вбивства Георгія Гонгадзе, прокуратура наполягала на закритті всього процесу, мотивуючи тим, що деякі томи справи містять інформацію з грифами державної таємниці. Проте Печерський суд, розглядаючи клопотання про закриття, закрив процес тільки в частині дослідження цих конкретних томів, увесь інший розгляд лишив відкритим і гласним.

Олександр Бурмагін підтверджує, що КПК не передбачає процедури оскарження такої ухвали.

Суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова погодилася поспілкуватися з представницею ІМІ, щоб пояснити причини своєї ухвали. Дуже здивувалася, що ця справа така резонансна. Каже, що про це раніше не знала.

Суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова каже, що прокурор не пояснив, що ця справа – резонансна і її розглядом цікавиться громадськість. Фото з архіву

– Він повністю обґрунтував це прохання (клопотання про проведення судового засідання в закритому режимі – авт.), – каже суддя Оксана Крижова. – На думку суду, це клопотання підлягало для задоволення. Коли суд запитав думку прокурора щодо задоволення чи відмови – не було обґрунтовано чому він вважає, що це судове засідання має проводитися у відкритому судовому засіданні. Прокуратура не надала доказів, що це резонансна справа, що ця справа дуже цікавить громадськість. Тож суд задовольнив це клопотання.

– Пункти, на які [Віталій Ковтуненко] звертав увагу, я не можу називати, у зв’язку з тим, що засідання переведене в закритий режим, – додає суддя. – Якби я відмовила йому у задоволенні цього клопотання, то це, в якійсь частині, могло би свідчити про те, що порушується його право на захист.

Також суддя Оксана Крижова звертає увагу, що питання часткового закриття розгляду справи в судовому засіданні не підіймалося. Прокурор, який повністю заслухав клопотання обвинуваченого, нібито не запропонував розглядати закрито окремі питання, а не весь процес.

– У нас вівся звукозапис, де все повністю клопотання обґрунтоване, на думку суду, – додає суддя. – Прокуратура має право прослухати цей запис повторно і в майбутньому заявити клопотання про відкритий розгляд.

Сам обвинувачений суддя Віталій Ковтуненко відмовився спілкуватися з представницею ІМІ про цю справу, тож почути його точку зору на обвинувачення, які йому висуває прокуратура, та причини розгляду справи в закритому режимі наразі не вдалося.

Спілкуватися з журналісткою суддя Віталій Ковтуненко відмовився. Фото з архіву

Як пише Громадське.Волинь, суддя Ковтуненко став відомим на Волині з часів Революції Гідності, коли саджав лідерів Луцького Євромайдану під домашній арешт та обмежував участь у мирних зібраннях. Згодом у місцевих та всеукраїнських ЗМІ повідомляли про конфлікт щодо будинку, який він разом зі своєю дружиною, суддею Волинського окружного адмінсуду Вірою Смокович, нібито незаконно здобув у лучанки Ольги Таран.

У серпні 2015 року слідчий відділ прокуратури Волині повідомив про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень судді Луцького міськрайонного суду Віталію Ковтуненку. Як повідомляла прес-служба прокуратури, досудовим розслідуванням установлено, що суддя, всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у квітні 2011 року постановив завідомо неправосудне рішення у цивільній справі, яким задовольнив позовну заяву громадянина до його нібито цивільної дружини без дослідження матеріалів справи та за межами позовних вимог.

Таке рішення, на думку слідчих, дозволило жінці вивести з-під заборони відчуження 27 об`єктів нерухомості та визнати недійсними договори іпотеки, застави приміщень, укладені нею з банками на загальну суму близько 25 мільйонів гривень.

«Для приховування своїх злочинних дій у травні 2011 року завідомо неправосудне рішення, проголошене у цивільній справі, суддя замінив на підроблене», – йшлося в повідомленні прокуратури.

А не так давно Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала Вищій раді юстиції звільнити Ковтуненка з посади судді. У рішенні Вищої ради юстиції від 18 лютого 2016 року йдеться:

«Комісія дійшла висновку про порушення суддею Ковтуненком В.В. присяги судді, а саме морально-етичних принципів поведінки судді, вчинення дій, що порочать звання судді та викликають сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, істотних порушеннях ним вимог процесуального закону, які мають систематичний характер».

Втім, останній оскаржив рішення у Вищому адміністративному суді України, а комісія у свою чергу таке рішення суду не оскаржила. Тож Вища рада юстиції залишила справу щодо Ковтуненка без змін.

Вища рада юстиції вирішила: «залишити без розгляду рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 вересня 2015 року № 2377/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича з підстав, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України».

Тож хоча наразі судове засідання оголошене закритим, шанс привідкрити завісу над судовим процесом є.

Олександр Бурмагін звертає увагу, що прокуратура може подати клопотання про відкриття процесу, або часткове обмеження, якщо дійсно є матеріали справи з таємницями. Власне, сам суд може переглянути це рішення. Також журналісти або інші зацікавлені особи можуть передати цей випадок на оцінку ВККС, звернувшись із скаргою на дії судді.

Антоніна Торбіч, регіональна представниця ІМІ у Рівненській області, для сайту "Четверта влада". 

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Мережа медіа-спостерігачів”, який виконує Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки Посольства США.