Сайти місцевої влади на Закарпатті: якщо не обов’язок, то й не усім треба

У добу Інтернету та вільного доступу до нього багато організацій, які працюють у сфері публічних послуг, можуть похвалитися власними сайтами. Адже веб-сторінка це, по суті, дзеркало організації. У тому числі – органу місцевої влади, склад якого обрали виборці. Втім, виявляється, не завжди місцева влада прагне бути настільки відкритою, щоб володіти власною веб-сторінкою. Взяти хоча б 13 районних рад Закарпатської області. Не в усіх працюють сайти. Неналежне функціонування веб-сторінок місцевої влади не лише встромляє палиці у колеса роботі журналістів, а й загалом обмежує громаду у доступі до публічної інформації.

В ідеалі журналісту (та й громадянину в принципі) аби знайти документи, структуру, прізвища посадовців якоїсь ради чи її виконкому (виконавчого апарату) у наші дні достатньо мати доступ до інтернету. Це, звісно ж, якщо у місцевої влади є сайт і працює він на гаразд. У контексті публічної інформації зручність полягає ще й в тому, що саме на сайті ми можемо дізнатися про електронну скриньку, на яку слід відсилати запит, та інфо про структуру чи конкретних посадовців, що займаються їх обробкою. Журналісти мабуть одні з тих, хто найчастіше користується інструментом подачі інформаційного запиту. Найлегше, найшвидше і цілком безкоштовно є варіант надсилання запиту до органу влади електронкою.

Та чи усі органи місцевої влади – хоча б на рівні області, міст та районів – розмістили інформацію про свої електронні скриньки? Чи всі вони взагалі мають повноцінні веб-сторінки?

Автор промоніторив сайт Закарпатської обласної ради, Ужгородської міської ради, а також 13 сайтів районних рад. Виявилося, що не всі вони мають розділи «Доступ до публічної інформації», а дві ради на момент моніторингу взагалі не мали працюючих сайтів.

І, що найцікавіше, формально закон не порушено, бо ніде в українському законодавстві чітко не прописано обов’язку місцевої ради утримувати і наповнювати свій сайт. Так, згідно із статтею 5 Закону «Про доступ до публічної інформації», оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті – це лише один із способів поширення інформації. А у статті 15 цього ж Закону є ремарка «У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту». Тобто, варіант відсутності сайту допускається. У Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» термін «веб-сайт» згадується один раз – у контексті оприлюднення там результатів поіменних голосувань депутатів. Більше чітких вимог щодо сайтів органів місцевої влади нема.

Тож виходить, що наразі функціонування сайту місцевої ради є доброю волею керівництва. Звичайно, це ще є і вимогою часу, але, на жаль, не вимогою законів.

Інший момент, на які варто звернути увагу – не усі сайти місцевих рад та їх електронні скриньки функціонують на домені gov.ua. Цей домен створено власне для органів державної влади і якщо сайт є на ньому, сумнівів у фейковості даного ресурсу повинно бути мінімум. Адже сьогодні ніщо не заважає створити якийсь фейковий сайт певної ради і зробити вкид, наприклад, що голова ради чи певний депутат подали у відставку.

Питання використання домену gov.ua регулює постанова Кабміну №851 від 21 жовтня 2015 року. Але обов’язковою для виконання вона є для органів державної влади. А власне для місцевої влади вона носить рекомендаційний характер.

Яка ситуація із сайтами місцевої влади у найзахіднішій області країни?

Закарпатська обласна рада. На сайті є розділ про доступ до публічної інформації, в якому серед різних документів можна знайти інфо про відповідальних за запити. Водночас у цьому розділі не вказано електронної адреси для запитів. Вже у розділі «Контакти» можна побачити електронну скриньку облради –  [email protected]. Користувач сам повинен здогадатися, що сюди варто відсилати й запит.

Ужгородська міська рада. Тут також є розділ, присвячений публічній інфо. Можна знайти відповідальних за запити. Якщо на сторінці розгорнути віконечко «До уваги фізичних осіб, юридичних осіб та громадських організацій», то можна побачити й вказану для запитів електронну адресу – [email protected].

На сайті Ужгородської районної ради нема розділу щодо публічної інформації. Принаймні, ми не знайшли його на стартовій сторінці. Відтак нема інфо і про відповідальних за обробку запитів. Електронну скриньку можна побачити у розділі про контакти – [email protected]. Як бачимо, вона не на домені gov.ua .

Мукачівська районна рада. Наявний розділ про доступ, тут можна знайти й електронну адресу для запитів – [email protected]. Є інформація і про відповідальних за роботу із запитами. Єдине, на що варто звернути увагу – ні сайт міськради, ні електронна адреса не користуються доменом gov.ua .

Перечинська районна рада. Протягом останніх двох тижнів і станом на 10 травня на адресі – perechyn-rada.gov.ua – з’являвся один рядок: «Роботу сайту тимчасово призупинено із технічних причин: переїзд на новий сервер». Лишається сподіватися, що «переїзд» невдовзі закінчиться і інфо про тутешню владу стане доступніша.

Великоберезнянська районна рада. Тут створено розділ про доступ до інформації, втім його наповнення лишає бажати кращого, адже на сайті – лише посилання на загальноукраїнський закон. Відповідно, не бачимо відповідальних за обробку запитів. Унизу сайту можна знайти електрону скриньку ради – [email protected]. Тож варто самому здогадатися, що сюди можна відправляти і запит у формі електронного листа.

Міжгірська районна рада – єдина, яка вже щонайменше два останні місяці немає веб-сторінки у всесвітній мережі. Принаймні, пошуковик Google не знаходить його. Та й на сайті парламенту про веб-сторінку цієї ради нічого не вказано.

Воловецька районна рада. Ще один сайт, де на стартовій сторінці нема розділу про публічну інформацію. Електронна адреса –  [email protected] – лише у розділі контактів.

Свалявська районна рада ділить свій веб-ресурс із РДА, хоча це й зовсім різні юридичні особи. Зафіксовано наявність розділу про доступ до публічної інформації. Із документу про порядок доступузрозуміло, що реєструють запити у відділі документообігу, кадрового та правового забезпечення діяльності районної ради. Окрема електронна адреса власне для запитів відсутня, контактна скринька вказана внизу сторінки сайту – одна на двох: РДА та райради.

Рахівська районна рада. На стартовій сторінці сайту відсутній розділ, присвячений доступу до публічної інформації. Відтак не бачимо й електронної адреси для запитів та відповідальних за їх обробку. Електронну скриньку можна знайти у розділі контакти – [email protected]. Вона, як бачимо, не на домені gov.ua .

Тячівська районна рада. На веб-сайті є розділ про доступ до інформації, втім окремої  електронної адреси та відповідальних за роботу із запитами не вказано. На сайті, який розміщений не на домені gov.ua – взагалі не вказано електронної скриньку, тож запитувачу, очевидно, доведеться або реєструвати запит особисто, або відправляти його через «Укрпошту».

На сторінці Виноградівської районної ради є розділ про доступ до публічної інформації, можна знайти, який відділ відповідає за роботу із запитами. Втім, окрема електронна адреса для надсилання запитів відсутня. Її можна знайти у розділі контакти – [email protected]. Скринька, як і сайт, не розміщені на домені gov.ua .

Іршавська районна рада. У розділі про доступ до публічної інформації бачимо лише посилання на загальноукраїнській закон. Відповідальних за запити чи електронної скриньки не вказано.  Остання –[email protected] – опублікована у розділі «Контакти».

Берегівська районна рада. На сайті є розділ про доступ до інформації, в ньому вказана і скринька для запитів, і відповідальні за роботу з ними. Єдине, що впадає в око – ні сайт, ні електронна пошта не зареєстровані на домені gov.ua.

Хустська районна рада. Є розділ про доступ до публічної інформації, втім його наповнення цікаве – загальноукраїнський закон та два перекреслені Укази Президента. І більше нічого. Електронну скриньку ради можна знайти у розділі контакти –   [email protected]. Пошта – не на домені gov.ua .

Моніторинг функціонування окремих сайтів органів місцевої влади, у нашому випадку – районних рад Закарпаття, – наштовхує на ідею законодавчого зобов’язання органів місцевого самоврядування утримувати сайти. Адже сайти – це інформація для суспільства. А інформувати суспільство про діяльність влади – так само важливо, як забезпечувати громаду медичними, освітніми, культурними та іншими соціальними послугами.

Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області, для сайту "Тексти"

Матеріал підготовлено в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).