Робота медіа під час війни на Хмельниччині

ільше п’ятдесяти днів війни в Україні. За цей час ми навчились жити в зовсім інших умовах. У важких умовах. В умовах боротьби за кожен шматочок своєї землі. Кожен українець воює наразі на своєму фронті. Хтось відбиває атаки ворога, хтось волонтерить, а хтось працює щоб економіка вистояла. Інформаційний фронт тримають медіа та журналісти, які стали головним об’єктом для переслідування військових злочинців рф на рівні з нашими військовими та теробороною, адже нападникам дана команда зачищати сліди злочинів своїм злочинцям. А хто як не журналісти ці злочини можуть показати світові?

Журналістів переслідують, викрадають, катує та вбиває «друга армія» в світі. Сайти та канали комунікації медійників зазнають хакерських атак в усіх куточках України. Їх профілі хочуть зламати, офіційні сайти медіа зазнають хакерських атак, розміщуються пропагандистські матеріали чи заборонені зображення. Журналістам розсилають листи із погрозами на редакційні та особисті пошти. От саме у таких нелегких умовах наразі доводиться працювати медіа в Україні.

Як працюється хмельницьким журналістам?

З самого початку війни журналістські чати, що ведуть представники влади та рясніли повідомленнями від журналістів. Мова про обласний рівень, а також рівень влади обласного центру. Зараз же там можна зустріти досить обмежену активність. Вся інформація на обласному рівні з початку березня подається через офіційний телеграм-канал голови Хмельницької обласної військової адміністрації, який було створено лише 1 березня 2022 року, та через фейсбук-сторінку голови. Також та ж сама інформація розміщується на офіційній сторінці адміністрації у фейсбуці. Про активність «обласного чату» може свідчити відсутність жодного нового повідомлення починаючи з 12 квітня 2022 року, тобто більше тижня там тиша. В перші ж дні війни в чатах були десятки повідомлень від журналістів, якщо не сотні, журналісти просили коментарів, уточнювали інформацію та перевіряли достовірність інформації, що потоками поширювалась соціальними мережами.

До речі, створення ТГ-каналів голів адміністрацій – це, скоріш за все, вказівка центрального рівня, адже їх приблизно в один час створили й інші голови ОВА.

Якщо ж говорити про комунікацію Хмельницької міської ради, то вона на іншому рівні. Чат хоч став менш активним, однак там до журналістів практично кожного дня доводиться інформація про всі події, що відбуваються в обласному центрі. Також Хмельницький міський голова започаткував спілкування з мешканцями та журналістами через свою фейсбук-сторінку. А 14 квітня Олександр Симчишин та міськрада навіть провела брифінг в офлайновому форматі. Таку практику, до речі, мала й обласна адміністрація до кінця березня. Однак останніх 20 днів про брифінги в чаті ні слова.

Водночас такі ініціативи почали зникати від голови Хмельницької ОВА Сергія Гамалія. Голова ж наразі воліє записувати свої щоденні відео звернення про ситуацію в Хмельницькій області та розміщувати їх в своєму ТГ-каналі. Дублювати їх розміщення на власній сторінці та сторінці облдержадміністрації у фейсбуці. Також там можна зустріти креативні картинки та спонтанні неформальні відео, а також репости з інших ТГ-каналів офіційних осіб.

Що відбувалось в області від початку війни та як це висвітлювали журналісти?

Хмельницьку область рашисти обстрілювали ракетами не один раз. Діставалось обласному центру та іншим населеним пунктам. Була область і серед тих, які ворог обстріляв в перший день війни, 24 лютого.

Перша недокомунікація з журналістами виникли після обстрілу промислового об’єкту в обласному центрі. Тоді офіційну інформацію про обстріли Хмельниччини голова Хмельницької ОВА надав лише більше як через 15 годин опісля самих обстрілів. Ситуацію в обласному центрі значно швидше прокоментував Хмельницький міський голова В ночі удари – зранку вже був коментар.

Ситуація із наданням офіційних коментарів дещо покращилась наступного разу. Значно швидше було записано відео із коментарем голови адміністрації про чергові обстріли. Однак в Хмельницькій області неофіційно введено так звану «інформаційну гігієну» – до цього часу в медіа ви не знайдете відео та фото із більшості місць обстрілів. Таке неформальне правило пішло із стін адміністрації та не було негативно сприйняте журналістами публічно. Однак з власних джерел нам стало відомо, що журналісти все ж таки не в захваті від такої ініціативи, Поряд з тим на фоні гібридної війни більшість із них більше схильні змиритись із таким «правилом» щоб зайвий раз не бути обвинуваченими в поширенні інформації, що могла б зіграти на руку ворогу.

До речі, з власних джерел нам стало відомо, що коментувати ситуацію в області після обстрілів заборонено і надзвичайникам. Журналісти після обстрілу обласного центру звертались до них із проханням прокоментувати, адже адміністрація мовчала – однак тоді отримали відмову. Також хмельницькі надзвичайники не дуже активно висвітлюють свою роботу в соціальних мережах. До прикладу, сторінка у фейсбуці в них рясніє більше перепостами із дописів ДСНС України і рідкісними згадками про гасіння пожеж.

Також північ Хмельниччини не обійшлося без відсутності теле- та радіомовлення. Це відбулось через авіаційний удар 14 березня по рівненській телевежі, від якої ця частина області отримує сигнал. В той же день також спостерігалась і проблема з трансляцією мовленням на центральних каналах. Тоді трансляцію «єдиного марафону» до пізнього вечора можна було отримати через мовлення на регіональних мовниках. Мовлення на півночі було відновлено разом із мовленням в сусідній області.

Звинувачення та хакерська атака

17 березня 2022 року низка сайтів центральних та регіональних медіа зазнали втручання в свою роботу. На головних сторінках медіа було розміщено російський прапор та георгіївську стрічку. Серед цих медіа був хмельницький інтернет-ресурс «Незалежний громадський портал». Коректну роботу сайту було швидко відновлено. А вже наприкінці березня Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України повідомила, що протягом 15–22 березня російські хакери атакували українські медіакомпанії, використовуючи вразливості рекламного застосунку Redtram. Цей застосунок застосовувався й нашим регіональним медіа.

Поряд з тим відбулась і нестандартна ситуація. Редакція Інтернет-видання «Всім» отримала низку обурень і погроз від читачів через матеріал під назвою «Куди ведуть вагітних під час сирени в Хмельницькому: показуємо і розповідаємо», який було опубліковано 18 березня 2022 року. Авторка цього матеріали звернулась до Комісії з журналістської етики з проханням оцінити на предмет відповідності професійним стандартам журналістики її власний матеріал. Комісія через декілька днів оприлюднили свій висновок, – цей матеріал відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста. Також комісія тоді наголосила на потребі звертати увагу на особливості поширення інформації під час війни, викладені у власних Рекомендаціях щодо інформації, яку не можна розголошувати.

Варто також зазначити, що Хмельницька обласна військова адміністрація на початку березня проінформувала про потреба зареєструватись медійникам для роботи в Хмельницькій області. Ця реєстрація мала відбуватись поряд із реєстрацією Міністерства оборони України.

Хмельницькі медіа стикаються із багатьма проблемами, в деяких із них наявні проблеми з фінансуванням, однак вони не покидають інформаційний фронт області.