ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Рекламний медіаринок Чернігівщини на третій рік війни: довга дорога до фінансової незалежності

22.03.2024, 10:00
Павло Пущенко
Illustration by Ika Septiadi from Septiadi
Illustration by Ika Septiadi from Septiadi

Чернігівський рекламний ринок відновлюється після падіння у 2022 році завдяки місцевому невеликому бізнесу, який попри війну продовжує свою роботу, кажуть чернігівські редактори.

Про можливості для заробітку локальних медіа говорили в Чернігові 16 березня під час консультаційної зустрічі "Як збільшити прибутковість локальних медіа в умовах війни", організованої регіональним хабом Інституту масової інформації "Медіабаза. Чернігів".

Як збільшити прибутковість, чернігівським медійникам підказували медіаекспертки, засновниці видання Speka.Media Катерина Венжик та Юлія Даниленко, натомість представники чернігівських редакцій розповіли про свій досвід та реалії рекламного ринку в регіоні. 

Катерина Венжик каже, що є два дієвих способи, як залучити читача до фінансової підтримки медіа. Зокрема, через підписку та донат. Підписка – стабільне фінансування, але дієвіша для всеукраїнських медіа, ніж для регіональних. А ось донат – працює для локальних медіа.
"За новини ніхто не платитиме, але можна читачам запропонувати точкову купівлю ексклюзивних матеріалів, як-от інтерв’ю чи аналітика", – розповіла Катерина Венжик.

Одним із ключових інструментів пасивного доходу для медіа також є банерна реклама на сайтах. Маючи півмільйонний трафік відвідувань на місяць, можна заробляти близько $500, каже експертка. 

Також редакціям важливо мати окремого менеджера з реклами, який у кінцевому результаті заробить гроші на розширення штату журналістів.

Юлія Даниленко розповіла, що локальні медіа можуть заробляти й на Youtube-контенті. За її словами, для привернення уваги ширшої аудиторії з великих відеоматеріалів обов’язково треба робити shorts. Крім того, для монетизації Youtube і популяризації контенту важливо налаштувати максимально широку аудиторію.

Як штучний інтелект може допомогти економити ресурси

Нові технології зі штучним інтелектом можуть допомогти редакціям економити ресурси й вивільнити працівників для виконання більш творчих завдань. Наприклад, ШІ може допомогти зробити англійське озвучування для відео, і в такий спосіб український локальний контент матиме змогу побачити англомовна аудиторія.

Експертки поділися сервісами штучного інтелекту, які стануть у пригоді редакціям для збільшення прибутковості свого видання. Це інструменти для транскрибування Otter.ai, Freesubtitles.ai, Riverside, Notta, Vowel; інструменти для генерації зображень Midjourney, DALL-E; інструменти для генерування текстів WriteSonic, Jasper, Copy.ai, Frase.io і генерування голосу Lovo.ai, Murf.ai.

Реалії медіаринку Чернігівщини

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році багато медіа були врятовані завдяки екстреній грантовій підтримці міжнародних фондів. У 2023 році грантова підтримка продовжилась, але стала іншою: більше вже виділялося цільових грантів на створення певного контенту, а не просто на інституційну підтримку, розповідає Ярослав Сухомлин, керівник Чернігівської медіагрупи.
Він упевнений, що й надалі грантове фінансування зменшуватиметься і ставатиме більш цільовим, тому редакціям слід навчатися заробляти та диверсифікувати свої надходження.

"Рекламний ринок у чернігівському регіоні, у порівнянні з 2022 роком, пожвавився. За нашими оцінками, це почалося з літа 2023 року. Думаю, люди перестали боятися нічого не робити й триматися на залишках коштів. Тому дрібний і середній бізнес активізувався, щоб вижити. Відповідно, за маленьким бізнесом потягнувся і рекламний ринок. Зрозуміло, що зараз ринок далеко не повернувся до воєнного стану або навіть доковідних часів, але наближається, і це дуже добрий тренд", – каже Ярослав Сухомлин.

За словами директорки комунального телеканалу "Новий Чернігів" Наталії Левочко, ринок повернувся не більш ніж на 20% показників до лютого 2022 року. Також вона зазначає, що замовники воліють витрачати кошти на дешевшу рекламу, а створення, наприклад, телевізійної реклами – це дорожчий продукт із виготовлення.

"Хоча ми більше працюємо в телевізійному форматі, але вже багато років розвиваємо діджитал-платформи й намагаємося їх монетизувати. У нас зростає кількість підписників, кількість заходів та переглядів, але з монетизацією ситуація не зрушилася. До широкої війни сайт приносив більше прибутку, оскільки був запит на розміщення статей та банерів. Але наразі ми лише поновлюємо цей напрям – це лише перші ознаки повернення до ринку, який існував до лютого 2022 року. Ми думаємо над запуском проєктів, які в майбутньому ми зможемо монетизувати", – говорить Наталія Левочко.

На спільну думку учасників зустрічі, навчання з монетизації – це перші тренінги, які мають бути під час роботи з медіа. Бо лише ті редакції, які здатні самі себе профінансувати й отримувати прибуток для свого розвитку, формують інформаційний порядок денний у країні й регіонах. Адже з фінансової свободи починається і незалежність медіа. 

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області

Liked the article?
Help us be even more cool!