ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

РДГУ вимагав у журналістів акредитацію на вибори ректора: що тут не так?

04.11.2020, 15:07
Анна Калаур

Журналістів рівненської філії Суспільного не пропускали на вибори ректора Рівненського державного гуманітарного університету 21 жовтня, аргументуючи це тим, що на захід потрібна акредитація. Виш не вперше ставить такі вимоги перед журналістами. Після наполягань знімальна група таки потрапила на захід, а ось минулого разу все завершилося викликом поліції.

То чи може виш наполягати на акредитації журналістів і які права для журналістів у вишах? Спробуємо з'ясувати.

"Ваша присутність суперечить нашому документу"

21 жовтня в Рівненському державному гуманітарному університеті відбулися вибори ректора університету. Журналісти Суспільного приїхали о 10-й ранку. Через декілька хвилин до них підійшли люди, які назвалися представниками оргкомітету та попросили залишити місце голосування. Аргументували тим, що в журналістів немає акредитації, йдеться в матеріалі Суспільного.

Кореспондентка Суспільного Тетяна Климчук відстоювала свої права на висвітлення події.

Журналістка Тетяна Климчук потрапила на вибори ректора РДГУ після наполягань. Фото: Суспільне

– Коли ми туди прийшли, нам сказали, що ми не маємо права висвітлювати ці вибори через те, що ми не акредитовані, а акредитуватися потрібно було за сім днів до проведення виборів. Коли я запитала в них, чим це взагалі аргументовано, що це така за акредитація, вони сказали, що є відповідна постанова, видана вченою радою. У документі вказано, що журналісти, які хочуть бути на виборах ректора, мають зробити акредитацію за сім днів. Але я пояснила, що цей їхній документ суперечить усім законам, яким тільки можна, – розповідає Тетяна Климчук.  

За словами кореспондентки Суспільного, після наполягань на захід потрапити вдалося. Необхідність викликати поліцію відпала, адже більше роботі не перешкоджали. Але насамкінець журналістці повідомили, що в неї можуть виникнути проблеми.

– Я наполегливо їм пояснила, і вони, мабуть, зрозуміли трішки, навіть привели юриста, і я трішки поспілкувалася з юристом. Навіть юрист сказав: "Ну добре, можете тут бути, але майте на увазі, що ваша присутність суперечить нашому документу", – розповідає Тетяна Климчук. – Вони сказали, що можуть виникнути проблеми, якщо виникнуть питання у претендентів, чому ми тут перебували.

Таємниче положення РДГУ

На сайті Рівненського державного гуманітарного університету справді опубліковано положення "Про порядок акредитації представників засобів масової інформації під час проведення виборів ректора Рівненського державного гуманітарного університету".

Відповідно до положення, журналісти, які хочуть бути присутніми на виборах ректора РДГУ, підлягають акредитації. А акредитація здійснюється не пізніше ніж за сім днів до проведення виборів за допомогою реєстрації представників ЗМІ на підставі офіційного звернення медіа до організаційного комітету з проханням про реєстрацію.

"ЗМІ можуть подати по одному журналісту та одному технічному працівнику для акредитації", – йдеться в документі.

У клопотанні ЗМІ має надати такі дані свого працівника: ПІБ, дата народження, номер телефону, місце роботи й посада. В оргкомітету з проведення виборів ректора є одна доба, щоб зібратись і ухвалити рішення про надання чи відмову в акредитації за допомогою відкритого голосування. Представникам ЗМІ, яких вирішили акредитувати, дають спеціальні посвідчення.

Також у положенні перелічено права і заборони для представників ЗМІ. Дозволено фіксацію процесу, але заборонено знімати бюлетені, якщо це може порушити таємницю голосування. У разі недотримання правил оргкомітет може "вмотивованим рішенням" достроково припинити діяльність представника ЗМІ.

Положення було ухвалене, відповідно до наказу РДГУ, від 12 жовтня – за вісім з половиною днів до виборів. Тож у представників ЗМІ був день "з хвостиком", щоб знайти цей документ на сайті РДГУ, оформити клопотання і сподіватися що оргкомітет проголосує на їхню користь.

Начальник відділу зв’язків з громадськістю РДГУ Микола Пікула розповідає, що журналістів на вибори пускали. Каже, один з телеканалів навіть отримав акредитацію.

– Журналістам лише було повідомлено про те, що вони не пройшли акредитацію. Представниками Виборчої комісії та Організаційного комітету були складені відповідні акти про те, що журналісти проводили зйомку (здійснювали її безпосередньо біля кабінок для голосування). Після чого журналісти продовжили зйомку, – розповідає Микола Пікула.

Необхідність в ухваленні положення з вимогами акредитації, зі слів Пікули, виникла "з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами професійної діяльності (згідно зі ст. 26 Закону "Про інформацію")".

– По-друге, для забезпечення дотримання принципів таємного та вільного волевиявлення згідно  з п. 3 методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, – каже Микола Пікула.

Під час створення положення університет, зі слів начальника відділу зв'язків із громадськістю, керувався методичними рекомендаціями щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти та Законом України "Про інформацію".

Положення незаконне, але виші для журналістів не такі вже і доступні

Схожа ситуація трапилась у 2017 році, коли знімальну групу "Четвертої влади", журналіста сайту "ЧаРівне", студентів вишу виганяли з відкритого засідання вченої ради РДГУ, мотивуючи це відсутністю акредитації. Сестра ректора Постоловського, яка теж входить до вченої ради вишу, навіть сипала образи в бік журналіста сайту "ЧаРівне".

Руслан Постоловський заявив, що прийти на вчену раду державного університету без його дозволу – це все одно, якби він вліз комусь у хату

Тоді все завершилося викликом поліції (з боку авторки цього блогу) через перешкоджання журналістській діяльності. Ректор Руслан Постоловський теж викликав поліцію на знімальну групу "Четвертої влади", щоправда про факт написання заяви нам не відомо.

Ректор вишу тоді сказав: "Верховна Рада вас допускає без акредитації? Ні. А в нас своя Верховна Рада – це вчена рада університету. От і все". 

Утім, через кілька днів до вишу приїхав заступник міністра освіти Володимир Ковтунець і в його супроводі "Четверта влада" вільно, без жодних акредитацій потрапила на засідання вченої ради.

На засіданні вченої ради РДГУ за присутності заступника міністра журналістів уже не виставляли

У Законі "Про інформацію" вказано, що здійснювати акредитацію працівників ЗМІ можуть суб'єкти владних повноважень, а відсутність акредитації не є підставою для відмови в допуску журналістів.

– Університет не є суб'єктом владних повноважень, тому він не має повноважень здійснювати акредитацію журналістів, якщо суто формально, враховуючи статтю 26 ЗУ "Про інформацію", – розповідає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

У статті 26 Закону України "Про інформацію" зазначено, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

Крім того, Закон "Про вищу освіту" передбачає громадський контроль у сфері вищої освіти на принципах відкритості й прозорості: "Рішення та діяльність у сфері вищої освіти, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритими".

Принципи відкритості й гласності процесу виборів ректора також закладено в методичних рекомендаціях Кабміну щодо особливості обрання керівників навчальних закладів та в статуті Рівненського державного гуманітарного університету: на ці документи спирався виш під час створення положення про акредитацію.

Юрист ІМІ Роман Головенко розповідає, що в методичних рекомендаціях МОН передбачають акредитацію лише громадських спостерігачів, тоді як умови перебування журналістів неврегульовані. Натомість університет перейняв на себе роль державного органу і створив документ щодо акредитації журналістів та ще і на один конкретний захід, що не відповідає суті акредитації за законом.

– Положення є незаконним з огляду на те, що воно використовує поняття акредитації журналістів і стосується одноразового проведення певного заходу (це суперечить статті 26 ЗУ "Про інформацію" в новій редакції).

Ухвалення цього документа буквально напередодні, звісно, порушило права журналістів. Але якби він був ухвалений завчасно та передбачав не "акредитацію", а, наприклад, реєстрацію журналістів для присутності на виборах ректора, то це було б правомірно, – вважає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

Журналісти мають право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень та відкриті заходи, які ними проводяться. Утім, вищі навчальні заклади не є органами влади й за своєю природою тяжіють до суб'єктів приватного права, пояснює Роман Головенко. Тож законодавство чітко не гарантує журналістам право присутності на виборах ректора.

– Закон не передбачає права присутності журналістів, є лише методичні рекомендації МОН щодо виборів ректора, де передбачено присутність громадських спостерігачів. Наразі потрапляння на такі вибори в якості громадського спостерігача – єдиний чіткий легальний інструмент (хоча можливе змішування статусу журналіста та громадського діяча мені не дуже до вподоби), – каже  Роман Головенко.

На думку юриста, як не парадоксально, але ініціатива врегулювати допуск журналістів на вибори ректора була б корисною, проте за умови, що ця процедура: 

  • не називалась би акредитацією.
  • не була ухвалена напередодні самих виборів, не залишаючи журналістам часу.

Через недосконалість законодавства ми маємо ситуацію коли журналістам фактично потрібно наполягати на своїй присутності, домовлятись і доводити, що інформація, яка нас цікавить, суспільно важлива.

Якщо журналістів виганяють із заходу – це справді може бути підставою для відкриття кримінальної справи щодо перешкоджання журналістській діяльності, адже, по суті, йдеться про відмову в доступі до інформації. Утім, через неврегульованість законодавства щодо прав журналістів у ЗВО перспективи такої справи в суді залишаться під питанням.

Анна Калаур, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області. 

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

 
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!