Прозорість сайтів та телеканалів: яка ситуація на Полтавщині

Прозорість медіа підсилює прихильність читачів, формує рейтинг довіри, адже що відкритіше ЗМІ, то більший тримає авторитет. Оскільки, споживаючи інформаційний продукт, люди хочуть знати про нього якомога більше.

Із десяти полтавських сайтів шість можна назвати прозорими. Вони подають достатню інформацію про себе, щоб читачі мали розуміння про власника, керівництво, редакційну політику та контакти. Щодо телеканалів, то три з п'яти досліджених дотримуються стандартів прозорості медіа. 

Найчастіше не вказують інформації (або вказано невповні) про керівництво, редакційну політику та фінанси. Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, проведеного у вересні. Під моніторинг потрапили 10 новинних сайтів (ОКІА Новини Полтавщини, "Полтавщина", 0532.ua, "Зміст", "Полтавська хвиля",  "ТелеграфЪ", Depo.Полтава, Полтава365, "Полтавський вісник", Гадяч.City) та п'ять телеканалів (PTV, ІРТ-Полтава, Суспільне.Полтава, Телестудія Лубни, Телеканал "Кременчук"). 

Згідно з методологією,  медіа аналізували на доступність для аудиторії інформації щодо власників, керівництва, головного редактора, контактів, вказаної аудиторії ЗМІ. Також перевіряли, чи є доступною для перегляду редакційна політика медіа (за якими принципами й стандартами працюють журналісти) та чи вказують інформацію про фінанси (звіт про прибутки, дохід тощо). Якщо інформація щодо певного пункту присутня – ЗМІ отримує 1 бал, якщо відсутня – 0 балів, якщо присутня не в повному обсязі – 0,5 бала: максимально видання може набрати 7 балів, саме стільки було критеріїв для оцінювання. Варто зазначити, що вимоги до телеканалів є обов'язковими згідно із законодавством. А от щодо новинних сайтів таких вимог законодавчо не існує, вони не є обов'язковими до вказування. Проте в цьому разі вказування повної інформації про видання слугує абсолютною відкритістю до читачів та є показником, що медіа не приховують даних про себе.

Отже, згідно з результатами моніторингу, абсолютно прозорими можна назвати телеканали "ІРТ-Полтава" (6,5 бала), "Суспільне.Полтава" (6 балів), Телеканал "Кременчук" (4,5 бала). 

Щодо сайтів, то прозорість демонструють: "ТелеграфЪ" (5,5 бала, і це найвищий показник серед усіх промоніторених сайтів), ОКІА Новини Полтавщини (4,5 бала), "Зміст" (4,5 бала), 0532.ua (5 балів), "Depo.Полтава" (3,5 бала), "Полтавська хвиля" (3,5 бала). Непрозорими виявилися "Полтавщина" та "Полтавський вісник" (в обох по 1,5 бала), "Полтава.365" (2 бали), "Гадяч.City" (3 бали).

Контакти медій

Одне з основних питань, з яким стикаються читачі, – куди звертатися, якщо потрібна допомога журналістів, за якими контактами можна повідомити новину чи отримати фідбек. Тож контакти дуже важливі, на це зазвичай користувачі звертають увагу першочергово. На сайтах усіх проаналізованих  полтавських інтернет-видань та телеканалів контакти вказано, але в п'яти з п'ятнадцяти сайтів (інтернет-видань та телеканалів включно) інформацію подано неповно, не зазганено фізичних адрес. Загалом знайти можливість зв'язатися із тим чи іншим сайтом / телеканалом можна: є електронна пошта, мобільний телефон, посилання на сторінки в соціальних мережах. 

Як вказують власників 

Половина інтернет-видань не вказують публічно своїх власників. Зокрема, не знайшли такої інформації на сайті "Полтавщини", "Полтавського вісника", "Полтави365", "Змісту", "Полтавської хвилі". Натомість у деяких (окрім "Полтавщини" та "Полтави365") зазначено засновників, але це не гарантує того, що вони є фактичними власниками медіа. Ситуацію щодо прозорості власників полтавських телеканалів можна назвати практично ідеальною, вказали всі. Але на сайті каналу PTV інформацію в розділі про структуру власності зазначено за 2019 рік. Юрист ІМІ Роман Головенко пояснює, що телеканали повинні щорічно оновлювати дані про власників (навіть якщо інформація не змінилася). 

Половина сайтів надає інформацію про свою аудиторію: є лічильники. На деяких сайтах є лічильники переглядів кожної публікації. 

Редакційна політика й інфо про фінанси

На шести інтернет-виданнях вказують редакційну політику або елементи принципів, за якими працюють журналісти. 

Найповнішою можна назвати редакційну політику, оприлюднену Полтавською хвилею. На сайті 0532.ua є спеціальний розділ про редполітику, де редакція повідомляє про принципи своєї роботи, фіксує для читачів, якими журналістськими стандартами користуються під час підготовки матеріалів. 

Вказує свої принципи та напрям редакції також "Зміст", повідомляючи, що не є класичним ЗМІ та дає полтавцям інструменти для успішної співпраці й впровадження позитивних змін у місті. Юристи ІМІ вбачають в цьому повідомлення про тематику, в якій працює сайт, але редакційною політикою це назвати не можна. 

У решти видань зазначено коротку інформацію про те, якими принципами керується редакція в роботі, але назвати це редакційною політикою складно. Наприклад, "Полтавський вісник" говорить, що покликання колективу сайту газети – в утвердженні української державності, розвитку демократичних засад місцевого самоврядування, широкій поінформованості полтавців, пропаганді кращих духовних традицій народу. А комунальне інформагентство вказує, що займається популяризацією мистецтва, висвітлює надзвичайні події, кримінал та незвичайні випадки в регіоні. 

Тобто вказано приблизні акценти й цінності в діяльності медій, але немає згадок про професійні стандарти, якими керуються в роботі. 

Щодо телеканалів, тут показник дещо гірший. Редакційну політику вповні оприлюднює лише "Суспільне.Полтава". До речі, редакційні політики (статути) мають усі регіональні телеканали Суспільного, оскільки канал – мовник з регіональними підрозділами. 

А от ситуація з фінансовими звітами на сайтах полтавських сайтів та телеканалів "шкутильгає". Лише на одному сайті можна знайти інформацію про фінансування: дані про це опублікували ОКІА Новини Полтавщини. Зміст вказує, хто фінансує – за підтримки та фінансування European Endowment for Democracy та Посольства Канади в Україні, отже читачі можуть розуміти, де отримати інформацію про фінансування медіа, оскільки звіти про гранти зазвичай публікуються офіційно. На загальному сайті "Depo.Полтава" є перехід на прайс, але читачі не можуть мати чітке уявлення, скільки заробляє сайт, надаючи рекламні послуги, та які ще джерела фінансування має. 

Підсумовуючи результати моніторингу, стає зрозумілим, що медіа в Полтаві неохоче діляться інформацією про фізичну адресу редакції, не переймаються публікацією редакційної політики та фінансової звітності (водночас практично в кожній редакції є внутрішній статут, редакційна політика тощо). Загалом медіа в Полтаві залюбки йдуть на комунікацію з користувачами своїх ресурсів, про що свідчать контактні дані, нехай і неповні. Тримати зв'язок з редакціями можна за допомогою телефону чи електронної пошти.  Для абсолютно ідеального показника прозорості медіям можна порекомендувати надавати більше інформації про керівництво (власників та менеджмент), фінансування, а також вчасно оновлювати дані про кінцевих бенефіціарних власників. 

Надія Труш, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.