Проблемні питання чернігівської медіасфери: російський вплив, карантин

10 – 11 листопада відбувся її робочий візит на Чернігівщину, у процесі якого проведено низку офіційних і неофіційних зустрічей, де йшлося про проблеми журналістського середовища на Чернігівщині.

Під час обговорення в Чернігівській адміністрації вкотре наголосили на проблемі російського інформаційного впливу на північні території області, що розташовані на кордоні. За словами голови облдержадміністрації Вячеслава Чауса, 243 населених пункти прикордоння Чернігівщини мають проблеми з прийманням цифрового сигналу загальнонаціональної телемережі: 64 – у Корюківському, 93 – у Новгород-Сіверському, 86 – у Чернігівському районі. Натомість там існує можливість переглядати до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій.

Як уточнила представниця Нацради в області Ірина Сенченко, сигнали семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. А от український телерадіоконтент на цьому просторі розповсюджують лише з двох точок. Тож питання інформаційної безпеки, особливо в умовах гібридної війни, стоїть доволі гостро.

Щодо покращення телесигналу на території області, можливого вже сьогодні, ОДА зверталася безпосередньо до "Зеонбуду" (приватної компанії, яка має ліцензію на доставлення телерадіосигналу від мовників до аудиторії). Проте порозуміння не досягнуто: провайдер вважає наявні потужності достатніми й встановлення додаткових передавачів на Чернігівщині не передбачає.

Під час неформального спілкування з чернігівськими журналістами у форматі медіабранчу з головою Національної ради Ольгою Герасим’юк чернігівські медійники порушували теми роботи в умовах карантинних обмежень, гендерного балансу в медіа та дотримання стандартів журналістики.

Представників ЗМІ турбує, як коректно висвітлювати тему вакцинації, щоб і балансу думок дотриматись, і не сприяти просуванню антивакцинаторських меседжів. Вплив такої дезінформації в регіоні відчутний, навіть чимало місцевих журналістів не змогли долучитися до заходу через те, що не мають ковід-сертифікатів.

Згадали також питання гендерного балансу. Проблема полягає в тому, що часто ані місцеві депутати, ані представники бізнесу, ані самі медійники не приділяють уваги гендерній дискримінації в ЗМІ.

Запрошений на обговорення представник ІМІ в Чернігівській області Павло Пущенко презентував основні результати моніторингу ЗМІ, які здійснює ІМІ в області. Зокрема, розповів про основні види маніпуляцій, які присутні в чернігівських ЗМІ. Найбільше маніпуляцій у чернігівські медіа потрапляє через розміщення замовних матеріалів, які не позначено належним чином як рекламні. Статті про роботу органів виконавчої та місцевої влади, діяльність партій та заяви політиків становлять основу публікацій з ознаками замовності на політичну тематику.

Щодо дотримання деяких журналістських стандартів, то представник ІМІ наголосив, що чернігівські медіа не використовують мови ворожнечі та зрідка маніпулюють у заголовках. А ось практика оприлюднення редакційної політики практично відсутня.

Павло Пущенко, регіональний представник ГО "Інститут масової інформації" в Чернігівській області

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.