Про що писали місцеві медіа під час звільнення Херсона

95% новин у херсонських ЗМІ так чи інакше стосуються теми війни. З них понад 35% новин, які вийшли у період активного звільнення правобережної Херсонщини, були присвячені новинам про бойові дії, а майже 15% – обстрілам та руйнуванням цивільної інфраструктури. 

Такі результати були отримані в ході моніторингу п’яти херсонських ЗМІ, який з 7 по 11 листопада 2022 року проводив Інститут масової інформації. 

Згідно методології дослідження, ми аналізували кількість і тематику нови про війну — опис бойових дії та результати обстрілів, соціальні наслідки війни (знеструмлення, відсутність води тощо), діяльність волонтерів та активістів, життя переселенців, повідомлення з окупованих територій тощо. Крім цього, ми досліджували присутність мови ворожнечі у цих публікаціях. Всього ми проаналізували 748 новин у виданнях: Херсононлайн, Суспільне: Херсон, Типовий Херсон, Вгору та Кавун.city

Новини — тільки про війну

Херсон звільнили від росіян 11 листопада 2022 року, як раз в останній день нашого моніторингу, тож цілком закономірно, що 95% новин того доленосного для міста тижня були присвячені війні.

При чому, самому ходу бойових дій було присвячено всього 35,5% новин. Здебільшого це офіційні зведення Генштаба, ОК Південь та інших офіційних осіб та організацій.  Ще частину новин склали повідомлення про звільнення населених пунктів Херсонського та Бериславського районів.

Відносно невеликий відсоток новин про бойові дії пояснюється режимом інформаційної тиші, про який просили військові. 

Найбільше таких новин – 52,6% ми зафіксували у виданні Вгору. Найменше – 17% у Кавун.city. 

Разом з тим, 26% новин в аналізований період херсонські медійники присвятили темі окупованих територій. Херсонолнайн опублікував 35% таких новин, від загальної кількості матеріадів про війну, а у Кавун.city всього 5% таких новин. 

Офіційно, до ранку 11 листопада, коли якраз закінчувався наш моніторинг, більша частина правобережжя області ще була окупованою. Тож новини про життя в окупації склали великий відсоток. До таких новин ми відносили повідомлення про окупаційні органи влади, їх евакуацію та інші питання. Хоча, візуально, питання евакуації окупаційних “адміністрацій” та цивільного населення складали переважну більшість матеріалів.

На третьому місці за популярністю у херсонських новинарів опинилася тема обстрілів та руйнувань цивільних обʼєктів. Відступаючи з Херсона, росіяни підірвали не тільки мости, а й трансформаторні підстанції, лінії електропередач, телецентр, телевежу та інші обʼєкти.

Очевидно, що журналісти багато писали про це, при чому, новину про підрив телецентру, без телевежі, із посиланням на МОСТ і ІМІ, передрукували майже всі проаналізовані медіа, і всі з неточністю. Справа в тому, що в момент підриву телецентру та телевежі в Херсоні вже майже не працював мобільний звʼязок і повідомлення нашого кореспондента про підрив неможливо вже було уточнити. Тільки 11 листопада підрив телевежі підтвердили офіційно. 

Світло на правобережній Херсонщині почало масово зникати 6 листопада. За ним зникли звʼязок, водопостачання та опалення. Цим та іншим соціальним проблемам було присвячено  7% новин проаналізованих медіа.

Кримінальних новин про війну ми виявили майже 4%. Здебільшого це були новини про воєні злочини росіян. Стільки ж матеріалів про жертви серед цивільних — 4%, трохи менше про ВПО та гуманітарну допомогу —  по 3% відповідно. Причина такої малої кількості матеріалів ідентична з іншими темами — відсутність звʼязку.

Ще 2,5% новин описували події, повʼязані із роботою волонтерів та активістів. 

Мова ворожнечі

Як ми писали вище, крім аналізу кількості новин, що стосуються війни, ми також досліджували новини на предмет присутності у них мови ворожнечі. І жодної такої новини не виявили. 

Звісно, ми бачили новини, в яких росіян називають “рашистами”, “орками” та іншими, проте, якщо прислухатися до позиції Комісії з журналістської етики, таким чином називаючи росіян, йдеться не про приналежність до певної національності, а про приналежність до групи, яка є ворожою до українців, сповідує російсько-фашистську ідеологію та діє згідно з нею. 

У КЖЕ вважають, що термін «рашизм» як скорочену назву «російського фашизму» активно тлумачать українські та іноземні науковці, цей термін стає звичним для експертного середовища.

При цьому, багато українських редакцій відмовилися ще навесні від практики підміняти слово “росіяни” “орками” чи іншими евфемізмами, адже Збройні сили України воюють не з казковими героями, а з армією рф, яка складається з конкретних людей.

Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області