Про що та що не пишуть кропивницькі ЗМІ

Персони нон грата

Враховуючи, що більшість ЗМІ області тим чи іншим чином пов’язані з політикою, оскільки мають серед власників політичних діячів чи дотичних до них особистостей, заборони зачасту стосуються політичних опонентів, про яких писати якщо й можна, то лише щось погане.

Для прикладу можна взяти кропивницьке видання «Трибуна», підконтрольне місцевим функціонерам партії «Свобода». Зважаючи на теперішню розстановку у міській раді, до «політичних друзів» видання належать представники політсил «Батьківщина», «БПП», «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Самопоміч», до опонентів – «Опозиційний блок», «Рідне місто», «Наш край» та «УКРОП». Аналіз опублікованих «Трибуною» матеріалів у квітні-травні показав – за цей час на сторінках інтернет-порталу не вийшло жодної позитивної публікації, героями якої б виступили представники «ворожих» політсил. При цьому згадки про досягнення «своїх» політиків можна помітити щодня:

-          Міська рада Кропивницького і надалі порушує закони – 12 травня;

-          Коли до Кропивницького повернуться старі тарифи? – 11 травня;

І це лише за три робочі дні минулого тижня.

Невідома екологія

Висловив своє бачення ситуації й головний редактор видання «Златопіль» Володимир Кондрашов: «Більшість електронних інформаційних ресурсів «заточені» якраз під новини. Гарячі повідомлення з місця подій, орієнтовані більше на повідомлення про «дію», ніж повідомлення про «стан», якщо так можна сказати. Статистика, на жаль, показує, що відвідувачі в десятки разів активніше читають новини про ДТП, хабарі і т.д., ніж розвідки на екологічну тематику. Саме тому в медіапросторі регіону вкрай рідко зачіпаються екологічні теми. Як правило, вони представлені завдяки діяльності ГО «Озеленення Кропивницького», активісти якої активно виступають проти знесення дерев комунальникам. Рідше зачіпаються теми переробки відходів та радону. Можливо, причина ще й в тому, що інформація про надра та їх використання, про екологічну ситуацію в регіоні часто є малодоступною для журналіста. Я маю на увазі як і, власне, відсутність актуальної інформації, так і важкодоступність для розуміння усіх отриманих журналістом показників. «Екологічних» журналістів, на жаль, регіон не має, редакція собі дозволити їх не може, а офіційні повідомлення від структур, які мали б займатися цим питанням, сухі та скупі і більше нагадують відписки».

Для кропивницьких медіа мовне питання давно стало темою, яку намагаються не надто ворушити. Аудиторних проблем для висвітлення начебто немає – україномовне середовище досить активно пропагує «м’яку українізацію» та зацікавлене в підтримці. Російськомовне, розділившись на два табори, або спокійно підтримує ці процеси, або ж виступає категорично проти, аргументуючи це тим, що вибір мови спілкування це їхнє особисте право.

На жаль, тема, незважаючи на значну зацікавленість суспільства, не знаходить достатньої підтримки у ЗМІ. Частина місцевих видань відкрито ігнорують проблему, аргументуючи це тим, що кожен має право говорити тією мовою, якою забажає.

У Кропивницькому навкруги існує безліч прикладів порушень прав україномовних громадян, але вони проходять якось непомічено.

Місто без назви

Як би там не було, а місто отримало нову, милозвучну назву – Кропивницький, яка наразі є офіційною, відповідно мала б вживатись усіма місцевими, регіональними та всеукраїнськими ЗМІ. Однак із цим у місті й досі виникають проблеми.

Однак найсмішнішу позицію наразі зайняло видання «Весь Кіровоград». Справа в тому, що, прогортавши стрічку новин чи перелік статей даного сайту, ви не знайдете жодної назви міста, ні старої, ні нової. Лише визначення «обласний центр», «місто», «головне місто Кіровоградщини». Позиція власників та редакторів видання, у цьому випадку, виглядає не лише смішно, але й дещо підозріло – судячи з усього власники видання вирішили не втрачати жодної особи потенційної аудиторії, підіграючи одразу всім.

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області, для видання "Гречка"

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США