"Потрібен дозвіл": як почався 2023 рік для медійників Тернополя

Січень – традиційно "мертвий" сезон для більшості регіональних медіа, і Тернопільщина не виняток. Якщо в попередні роки ще була можливість "забити" новинну стрічку сюжетами та матеріалами про святкування та анонсами розважальних заходів, то в умовах воєнного стану та вимкнення електроенергії довелося вигадувати, як вийти із ситуації.

Що ж, очікувано, що в січні 2023 року новинні стрічки тернопільських медіа все ж були суцільними рерайтами інформацій пресслужб та приватних дописів у соцмережах. З "офіційних" заходів відбулося хіба онлайн-засідання сесії міської ради. Брифінгів ради безпеки Тернопільської ОВА в січні не було.

Зрештою, журналісти зробили ставку на матеріали з практичною користю – як працюють заклади громадського харчування та сфери обслуговування в умовах вимкнення електроенергії, як, наприклад, журналісти сайту "Терен", або робили аналітику та перевірки. Так, у "RIA / 20 хвилин" аналізували ціни на оренду житла в місті, чи дотримуються власники закладів обмежень щодо використання генераторів, та перевірили, в якому стані мобільні укриття, що їх розмістили по всьому місту.

Однак коли журналісти захотіли перевірити стан укриттів у лікарнях міста, туди їх не пустили: мовляв, потрібен дозвіл від міської ради.

"Огляд сторонніми особами укриттів лікувальних закладів Тернополя може спричинити вкрай негативні наслідки для безпеки пацієнтів, персоналу, інших людей та громади в цілому. Оскільки інформацією про конкретне місце їх розміщення, облаштування необхідним майном та засобами життєзабезпечення в умовах воєнного стану, висвітленням у ЗМІ можуть скористатися відповідні служби російської федерації", – таку відписку, як пишуть у матеріалі журналісти "RIA / 20 хвилин", отримали від заступника міського голови Івана Хімейчука.

З обласними вийшло не краще. Директорка департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА Ольга Ярмоленко також згадала про "недоцільність" показувати стан укриттів.

"У Міністерстві охорони здоров’я України нам не радять зайвий раз афішувати укриття, щоб не наражати на небезпеку персонал та пацієнтів. Тож я не думаю, що є потреба в тому, аби розповідати про роботу сховищ та їх стан", – відповіла журналістам пані Ярмоленко.

Натомість, коли журналісти пішли шукати укриття як звичайні перехожі, проблем з доступом не виникло. Щоправда, одне з них було зачиненим.

Загалом не на камеру журналісти часто згадують, що тепер чи не будь-яке бажання зробити матеріал про укриття, пункти обігріву чи проживання під час блекауту впираються в необхідність отримати "добро зверху". І якби це було звичайною формальністю в умовах воєнного стану, то навіть згодні заплющити очі, але зазвичай це видається більше зручною "відмазкою", щоб владі зайвий раз уникнути критики. Адже адреси укриттів – це відкрита інформація – всі знають, де розміщені медзаклади та будівлі, де облаштовують пункти для проживання на випадок блекаутів. Однак коли журналісти хочуть зробити свої світлини та фото, а не обмежуватися матеріалами пресслужб, їм чомусь щоразу кивають на обмеження воєнного стану та "це може використати рф".

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області