Піар рівненської влади за наші гроші: хто, кому, чому і скільки

1,61 мільйона гривень з бюджету Рівненської області й міста Рівне піде на висвітлення діяльності влади в ЗМІ. Давню і критиковану практику фінансування ЗМІ з бюджету, як виявилося, продовжили ради нових скликань. Як і за скільки влада хоче з’являтися в ЗМІ, які медіа вже працюють за гроші платників податків, що і як вони висвітлюють і як представники влади коментують цю співпрацю – у нашому матеріалі.

Сюжети телеканалів, де посадовець гордо перерізає стрічку новозбудованого дитсадка, публікації в газетах і на сайтах про проведені надзвичайно важливі заходи (наради, садіння дерев, перевірка будівництва дороги), які поліпшили життя регіону, – подібний контент можна зустріти в стрічках регіональних (і не тільки) ЗМІ.

Зазвичай це переписані пресрелізи органів влади. До речі, опубліковані безкоштовно. Але частина з цих матеріалів, найсолодша і найдорожча частина, часто оплачена з наших кишень, а в бюджеті ховається в обгортці "висвітлення діяльності органів влади".

Медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров розповідає про різницю між тими публікаціями, які може замовляти влада, і тими, які з’являються в ЗМІ насправді.

– Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачає, що тут ідеться саме про інформацію "про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів". Тобто саме про рішення комісій, про те, хто як голосував під виділення землі під чергову забудову тощо.

Законодавство не передбачає, що в такій інформації мер урочисто на камери перерізає червону стрічку чи відвідує бабусю тощо: йдеться саме про офіційну діяльність, яку якраз старанно намагаються приховати, блокуючи доступ журналістів до публічної інформації, сесій рад тощо. Тобто висвітлення потрібне, але потрібно повернутися до первісного розуміння цього висвітлення, розповідає юрист.

У журналістському середовищі матеріали, виконані на замовлення влади, іноді називають "комунальною джинсою". Це в разі, якщо вони дійсно рекламують владу і з'являються водночас без вказаної інформації про оплату за кошт платників податків. Таким чином, аудиторія може сприймати їх як звичайні журналістські роботи, а не оплачену рекламу. 

– Законодавство не вимагає такого маркування (позначення, що це реклама. – Ред.). Однак в інтересах суспільства було б добре відокремлювати замовний матеріал від власного матеріалу редакції. Це не є обов'язковим за законом для зазначеного випадку, але й не заборонено, тож було б дуже добре, якби це робилося з власної ініціативи ЗМІ, – каже Алі Сафаров. 

ІМІ запитав у Рівненської ОДА, Рівненської міської і обласної рад таке:

• чи передбачено в їхніх бюджетах на 2021 рік  витрати на висвітлення їхньої діяльності, а також діяльності посадовців цих органів влади; 
• про укладені зі ЗМІ договори (з копіями);
• про всі оплати для ЗМІ із зазначенням, за надання яких саме послуг здійснювалися виплати (копії договорів та актів виконаних робіт). 

24 грудня 2020 року Рівненська обласна рада одним рішенням затвердила бюджети на висвітлення своєї діяльності та діяльності облдержадміністрації на три роки. Депутати ухвалили Обласну програму забезпечення поінформованості населення та сприяння розвитку інформаційного простору Рівненської області на 2021 – 2023 роки. У ній передбачено ідентичні бюджети на висвітлення діяльності ОДА та обласної ради. 

Серед цілей програми є очікувані – донесення до населення області вичерпної інформації про роботу місцевих органів влади, зміцнення інформаційної безпеки області. Є й зовсім неочікуваний пункт про "утвердження в медіапросторі європейських стандартів діяльності засобів масової інформації".

Вдумайтеся: влада переконана, що матеріали, які вона замовила і оплатила з наших податків, мають розвивати журналістику. Важко уявити, як публікація в кращому разі анонсу про засідання ради, в гіршому – "теплої ванни" в ефірі каналу для посадовця може утверджувати стандарти європейської журналістики. Радше все з точністю до навпаки.

В етичних кодексах журналістів європейських країн одним з перших пунктів є неприпустимість будь-якого впливу на журналістів. Це стосується не лише політиків і бізнесу, але й влади.

Наприклад, взірець журналістики ВВС зазначає, що корпорація незалежна від інтересів як держави, так і різних партій: "Наша аудиторія може бути впевненою в тому, що на наші рішення не впливають політичний чи комерційний тиск або будь-які особисті інтереси".

Програма обласної ради має кілька завдань, головне з яких – публікації в ЗМІ на підставі укладених договорів. Також передбачено фінансування соціальної реклами, проведення конференцій та інших заходів і моніторинг ЗМІ (передплата видань).

Крім того, депутати рекомендували районним, міським, селищним, сільським радам розробити свої місцеві програми й подбати про їхнє фінансування.

Орієнтовна сума фінансування програми за три роки – 4 мільйони 210 тисяч гривень. На 2021 рік передбачено 1 мільйон 226 тисяч гривень на висвітлення діяльності ОДА й обласної ради (в сумі). Понад мільйон піде на публікації в ЗМІ та соціальну рекламу (яку теж розмістять у ЗМІ), ще 66 тисяч виділили на оплату періодики, престури, організацію конференцій: ці витрати ми не аналізуємо. Щороку суми зростатимуть.

У таблиці – заплановані витрати на висвітлення в ЗМІ діяльності Рівненської обласної ради й Рівненської ОДА. Кожен орган влади отримує 50% цієї суми.

Рівненська ОДА

Рівненська обласна державна адміністрація вже уклала договорів на 300 тисяч гривень. У відповідь на запит ІМІ ОДА повідомляє про сім укладених договорів з медіа (станом на 10 березня). У "Прозорро" знаходимо ще один, укладений 16 березня. З якими ЗМІ захотіла співпрацювати адміністрація – у таблиці.

Начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Рівненської ОДА Олександр Поліщук розповідає, що в минулі роки зі ЗМІ співпрацювали за кошт такої самої програми (лише з іншими сумами). З його слів, торік гроші на висвітлення в друкованих ЗМІ розділили між 24 газетами області: за 120 тисяч вийшло приблизно по два-три матеріали в кожному виданні відповідно до прайсів.

– Раніше під час вибору медіа ми керувалися двома принципами: або залучити якнайбільшу кількість ЗМІ, як із газетами, або працювати з медіа, які, за нашими даними, мають найбільше охоплення та покриття аудиторії. Другий пункт більше стосується телебачення та радіо, – розповідає Олександр Поліщук. 

За словами Олександра, тендерне законодавство вийшло на той рівень, коли договори зі ЗМІ здебільшого не можна укладати безпосередньо. Суми запорогові.

– Отже, оголошуємо торги й працюємо відповідно до тендерного законодавства, – каже Олександр Поліщук.

За інформацією "Прозорро", тільки у двох випадках з восьми ОДА провела спрощену процедуру закупівлі, яка передбачає конкурентну процедуру. У шести випадках уклали прямі договори й публікували лише звіт. Таким чином, інші медіа не могли позмагатися за бюджетні кошти.

За даними пошуково-аналітичної системи 007, управління з питань внутрішньої політики та інформації Рівненської ОДА вже сплатило частину. Телеканал "Рівне 1" отримав 28 тисяч гривень за послуги розміщення телепродукту. За аналогічні послуги 20 тисяч гривень сплатили телеканалу "Сфера". А за спілкування в ефірі Радіо Трек отримало 11 тисяч.

Що ж це за послуги? ОДА надала ІМІ акти виконаних робіт з яких, щоправда, незрозуміло, що конкретно зробили ЗМІ. У документах вказано, що були надані "послуги створення та розміщення інформаційного продукту", але відсутні назви матеріалів і конкретний опис роботи.

Акт виконаних робіт Радіо Трек надала Рівненська ОДА 

– Чим відрізняються ці матеріали (які ЗМІ роблять за договором з ОДА) від звичайних матеріалів у ЗМІ про роботу ОДА? Можливо, є приклади? 

– Зазвичай ми даємо новину для друкованих ЗМІ. Наприклад, дублюємо ту, що є на сайті Рівненської ОДА на важливу тему, коли необхідно якусь інформацію донести ширшому колу громадян, – розповідає Олександр Поліщук.

За його словами, радіо висвітлює брифінги й цитує важливі новини із сайту ОДА, а телебачення запрошують на заходи.

– Наприклад, запросили ТБ показати в сюжеті, як вакцинуються медики екстренки. Що це не страшно, що це важливо, що це необхідно для колективної імунізації населення. Якби ми розіслали по телевізійних ЗМІ відповідний пресанонс – можливо, вони б і самі приїхали й зняли про це сюжет. Але ключове тут "можливо". Нам же, як установі, що реалізує державну політику на місцях, важливо не "можливо", а "точно" донести до суспільства такий меседж. Отже, на подібну зйомку ми запрошуємо провідний телеканал, який має найбільший рейтинг, щоб той показав своїй широкій аудиторії, як виглядає вакцинація і чому вона важлива, – коментує Олександр Поліщук.

– Так, це відбувається за кошти платників податків. Але це робиться для самих платників податків. Було б дивно, якби облдержадміністрація залишалася повністю осторонь інформаційної діяльності. До прикладу, коли умовний громадянин А, керуючись чутками, думає, що вакцинація – це "зло", то завдання влади не переконати, що це "добро", а показати об’єктивно, що це за процес і навіщо він потрібен.

Влада не може в такому разі просто сидіти й сподіватися, що всі ЗМІ зроблять це неупереджено, без власної тональності "за / проти". Тож для цього потрібен інструмент, як можна потрапити з комунікацією на різні інформаційні майданчики. Таким інструментом є наша програма поінформованості, – переконаний Олександр Поліщук.

– На вашу думку, чи мали б ці матеріали виходити із зазначенням, що вони профінансовані з бюджету? Можливо, ви маєте таку вимогу до ЗМІ?

– Закон цього ніяк не регламентує, тож відповідне маркування лишається на розсуд ЗМІ. Маємо досвід взаємодії з одним телеканалом, який такі сюжети розміщує у відповідній рубриці. Інші ЗМІ, здається, ніяк не маркують. Я не проти маркування, але як саме це має звучати / виглядати й у яких випадках – не зайве було б визначити законотворцям. Адже ми державний орган і мусимо керуватись у своїй діяльності законами України.

Рівненська обласна рада

Рівненська обласна рада повідомила про укладений договір з ГО "Рівненська "Горинь" на суму 49 тисяч 990 гривень. Він опублікований на "Прозорро". За ці кошти організація має розмістити соціальну рекламу на своєму сайті "Горинь.Інфо".

Соціальна реклама – це певна інформація, яка має популяризувати корисні для суспільства цілі й цінності. Приклад такої реклами, виконаної на замовлення обласної ради, наводять в актах виконаних робіт.

Йдеться про матеріали "Як розвивається пластовий рух на Рівненщині" та "Голова Рівненської обласної ради взяв участь у навчанні від Ради Європи". За обидва з обласного бюджету заплатили по 3 570 гривень.

Публікації містять позначки "Соціальна реклама", а внизу сайту є пояснення, що ресурс створює спецпроєкти.

Перший матеріал, по суті, є звітом Рівненського обласного молодіжного пластового вишкільного центру, який створила Рівненська обласна рада. Тут бачимо популяризацію патріотичного виховання, тому його можна назвати соціальною рекламою. Натомість друга публікація – про те, що голова облради Сергій Кондрачук узяв участь у навчанні від Ради Європи, – радше нагадує рекламу не соціальну, а особисту.

– Це не про навчання матеріал, а про реформу децентралізації, співпрацю з Радою Європи, – каже Сергій Кондрачук. – Тобто, на вашу думку, новина, яку ми "купили", що голова обласної ради навчався, може бути його особистим піаром? На вашу думку, виборці прочитають і скажуть: "Голова ради навчався. Ми ж його обрали для того, щоб він вчився, який молодець!" Таке можливо, по-вашому? Що у факті навчання може бути "піарного"? Мене ж, напевно, не для того обирали.

Голова Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук вважає, що ЗМІ приділяють не досить уваги висвітленню роботи обласної ради і її важливих, але не дуже популярних ініціатив. Тож саме для таких повідомлень і існує обласна програма.

– Ви бачите в ЗМІ багато статей чи сюжетів про роботу обласної ради? Та навіть про елементарну різницю між обласною радою та ОДА, не кажучи вже про їхні функції, знає зовсім небагато людей. Ми ж розуміємо, що ЗМІ зазвичай пишуть та розповідають про те, що захоплює читача. Кримінал, резонансні події, клікабельні заголовки – на шпальтах ЗМІ бачимо саме це. Натомість заходи, які постійно відбуваються в обласній раді, є не такими популярними й часто проходять повз увагу засобів масової інформації та громади.

Зрештою, навіть події, які стосуються безпосередньо обласної ради, висвітлюються лише тоді, коли йдеться про певні конфлікти, скандали і т. п. Скажімо, про судовий процес, який нині триває, повідомляють усі. А хто повідомив читачам чи глядачам про те, що ми створили обласну програму національно-патріотичного виховання, яка досі на Рівненщині не діяла? А про ухвалення програми протидії захворюванню на туберкульоз? Чи про фінансування оздоровлення дітей? А це дуже важливо!

Врешті, ми говоримо про співпрацю з приватними ЗМІ. Тому роботу за угодами, на комерційній основі за умови дотримання чинного законодавства я вважаю цілком цивілізованою практикою. Наше ж завдання – дати громаді ту інформацію, яка є важливою та корисною. Позбавляймося стереотипів, що кошти на висвітлення діяльності обласної ради – це кошти на піар її керівництва, – каже Сергій Кондрачук.

– Як людина, яка має стосунок і до журналістики, і до влади, чи не вважаєте ви таку співпрацю зі ЗМІ старим підходом і формуванням лояльного кола медіа? Адже дуже часто йдеться про рекламу влади в ЗМІ. До того ж люди про це можуть не знати, бо медіа не каже, що за такий матеріал заплатили з бюджету.

– Ще раз наголошую, що програма забезпечення поінформованості населення не має асоціюватися з певною рекламою діяльності окремих депутатів обласної ради чи її керівництва. Висвітлювати варто зовсім інше.

До прикладу, минулої неділі ми вшанували пам'ять бійців УПА, полеглих в урочищі Микитові Рови с. Здовбиця. Скажіть, такий захід може бути цікавим значному колу ЗМІ? І одразу інше питання: такі сторінки нашої історії заслуговують на висвітлення? Ми ж маємо намір проводити дуже багато схожих заходів у межах реалізації обласної програми національно-патріотичного виховання. Чи будуть готові приватні ЗМІ висвітлювати їх безкоштовно? Я в цьому не впевнений. Вочевидь, ми й надалі читатимемо, кого вбили, що вкрали… А от те, що молодь гуртується, щоб опорядити могили вояків УПА чи збирає давні повстанські пісні, навряд чи викликатиме таке ж зацікавлення серед ЗМІ.

Рівненська міська рада

Рівненська міська рада заклала в бюджеті 450 тисяч гривень на матеріали в ЗМІ. Наші питання розіслали по всіх управліннях, і, відповідно, надання повної відповіді продовжили на 20 робочих днів.

У відповіді на запит ІМІ 10 березня Рівненська міська рада повідомила: "Станом на 10 березня договори з юридичними чи фізичними особами на дані витрати не укладено, тобто якщо і проводиться робота в даному напрямку, то на сьогодні – без оплати".

Насправді ж міська рада вже укладала договори з одним ЗМІ, Радіо Трек, ще взимку: по одному в січні і лютому. Ще один договір уклали 11 березня. Сума кожної угоди – 4 тисячі гривень, предмет угод – послуги радіомовлення. У всіх випадках застосовували процедуру звітування про укладений договір – тобто знову без конкуренції.

За інформацією пошуково-аналітичної системи 007, міська рада вже повністю розрахувався з Радіо Трек.

Відповідей на питання про необхідність програми для Рівненської міської ради та прикладів матеріалів від прессекретарки міського голови Рівного Інеси Пославської протягом трьох днів не надійшло.

Ганна Калаур, регіональна представниця Інституту масової інформації  в Рівненській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.