"Особливий режим": чи відкриті рівненські суди для журналістів на час карантину
Журналісти мають право відвідувати відкриті засідання в українських судах. Так було завжди, але із запровадженням карантину в одних судах запрацював "Особливий режим", інші мають право вигнати із суду, "якщо участь становитиме загрозу життю чи здоров’ю", треті працюють як і працювали – головне, не забудьте маску.
Сьогодні поговоримо про те, як потрапити на засідання рівненських судів під час пандемії. Щоб відповісти на це питання, я звернулась із запитами на доступ до публічної інформації до шести судів Рівного:
- Господарського суду Рівненської області;
- Рівненського міського суду;
- Північно-західного апеляційного господарського суду в Рівненській області;
- Рівненського окружного адміністративного суду;
- Рівненського районного суду;
- Рівненського апеляційного суду.
Такі питання отримав кожен суд:
1. Чи діють обмеження щодо перебування журналістів та працівників ЗМІ в приміщенні суду? Прошу вказати, які саме обмеження, і обґрунтувати, чому вони існують.
2. Прошу роз’яснити, яким є порядок доступу журналістів та працівників засобів масової інформації до приміщення суду в період дії карантину.
3. Прошу окремо зазначити, яким є порядок доступу журналістів та працівників засобів масової інформації до приміщення суду в період дії локдауну (з 8 до 25 січня 2021 р.).
І попри те, що питання однакові, відповіді на них прийшли досить різні.
Рівненський міський суд
Почнемо з Рівненського міського суду. Саме тут зазвичай обирають запобіжні заходи рівненським посадовцям, упійманим на корупції, тут судять фігурантів гучних кримінальних справ і частенько карають за п’яне водіння. Тобто це той суд, де, мабуть, найчастіше бувають рівненські журналісти.
Про недопуск на важливе судове засідання, яке відбулося в Рівненському міському суді повідомляв власкор Громадського радіо Денис Грищук. У червні він не зміг потрапити на розгляд у резонансній справі лікаря Думановського. Журналіст розповів ІМІ, що спочатку на засідання не пускала судова охорона, а потім помічниця судді, мотивувавши це тим, що в залі не має бути більш ніж вісім осіб. Адже це пов'язане з рекомендацією Ради суддів. Пізніше судова охорона уточнила, що журналіст забув документи.
У відповіді на запит Рівненський міський суд повідомляє, що там діють заходи з мінімізації поширення коронавірусної хвороби, вживати які зобов’язує Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19". Також там дослухаються до рекомендацій Ради суддів України, викладених у зверненні від 16 березня 2020 року (ці ж рекомендації опубліковані в рішенні Ради суддів від 17 березня).
Відповідно до цих рекомендацій, суди можуть обмежити допуск осіб, які не є учасниками судових засідань. Окремих обмежень щодо перебування журналістів та працівників ЗМІ в приміщенні суду не встановлено.
Рівненський районний суд
Рівненський районний суд у своїй роботі посилається на оновлені рекомендації Ради суддів України від 30 жовтня. Судді оновили березневий документ, адже, цитую, "до пресслужби органів суддівського самоврядування надходить інформація, що окремі суди з посиланням на вищезгадані рекомендації Ради суддів України взагалі припинили допуск представників ЗМІ до залів судових засідань".
Рада суддів звертає увагу судів, що навіть у період карантину забезпечення дотримання принципу гласності судового процесу та прав громадян на отримання інформації залишається актуальним. А ще закликає проводити відеотрансляції резонансних судових справ.
Відповідно до документа, допускати до приміщень судів мають усіх охочих за умови наявності засобів індивідуального захисту (рукавички, медична маска) та дотримання соціально-безпечної дистанції.
"Особливий режим" у Рівненському окружному адміністративному суді
Цей суд, як виявилося, має свої правила роботи на період карантину. Так, 4 січня в. о. голови Рівненського окружного адміністративного суду Наталія Друзенко видала розпорядження "Про продовження особливого режиму роботи суду на час карантину", яким продовжено особливий режим роботи суду до 28 лютого 2021 року. "Особливий режим" допуску, виявляється, тут був і раніше.
Відповідно до розпорядження, заборонено допуск до судових засідань та приміщень суду осіб, які не є учасниками судових засiдань. Також заборонено допуск людей з ознаками респіраторних захворювань, а суддям рекомендовано здійснювати розгляд справ в порядку письмового провадження.
Але кожне правило має виняток (про який не згадано в розпорядженні, до речі). Виявляється, потрапити на відкриті судові засідання окружного можна і під час "особливого режиму".
"За рiшенням головуючого судді (головуючого колегії суддів) особи, які не є учасниками справи, в тому числі представники засобiв масової iнформацiї, можуть бути присутніми у відкритих судових засіданнях та/або приміщенні суду", – повідомляє суд у відповіді на мій запит. Щоправда, незрозуміло, як саме має відбуватися таке погодження і як має діяти журналіст, щоб його отримати.
Рівненський апеляційний суд
У відповіді на запит зазначають, що порядок допуску осіб до Рівненського апеляційного суду визначений наказом його голови від 6 липня 2020 року. Цим наказом передбачено, що журналістів пропускають до суду за наданням документа, що посвідчує особу працівника ЗМІ.
Але не все так гладко, адже в наказі є пункт і про обмеження, цитую: "Тимчасово, у разі запровадження Кабінетом Міністрів карантину, заборонено пропускати до суду осіб з ознаками респіраторних захворювань та з підвищеною температурою, без засобів індивідуального захисту та осіб, які не є учасниками судових засідань (практиканти, студенти)", – зазначають у відповіді на запит.
Виходить, що два пункти одного наказу встановлюють різні правила для перебування. Тож Рівненський апеляційний суд резюмує:
"Питання про участь осіб, які не є учасниками судових засідань, у відкритих судових засіданнях вирішується в кожному конкретному випадку, у тому числі і з урахуванням можливості забезпечення у залі суду визначення "соціальної дистанції".
Правила господарських судів
Господарський суд Рівненської області здивував ще на етапі надсилання запиту. У відповідь на надісланий запит надійшло повідомлення такого змісту.
Дивно, що судді не знають, що правила оформлення запитів визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" (ст. 19 п. 5), а не вказаним у листі законом про електронний документообіг.
Отже, запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. (Мій запит був поданий в електронній формі.)
Ось і все. Жодних електронних підписів закон не передбачає.
– Очевидно, що надсилання та підписання запитів на інформацію регулюється саме Законом України "Про доступ до публічної інформації", який не вимагає проставляння ЕЦП. Можливо, мала місце якась плутанина, й цей запит був сприйнятий за інший вид вхідної кореспонденції суду, – коментує юрист Інституту Масової Інформації Роман Головенко.
У відповідь на запит суд надав перелік пунктів Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких будь-яка особа має право бути присутньою на відкритому судовому засіданні.
І знову ж не все так просто. Адже відповідно до правок, внесених до кодексу в червні 2020 року, перебувати в суді можуть не всі.
Законодавці внесли досить розмиті зміни, відповідно до яких господарський суд може ухвалити рішення про обмеження доступу осіб, цитую, "які не є учасниками судового процесу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи".
Як суд має визначати, чи становить загрозу життю чиєсь перебування на засіданні, – неясно. Лишається сподіватися, що цією нормою не прикривають перешкоджання.
Тоді як Господарський суд може побачити загрозу в перебуванні на засіданні, Північно-західний апеляційний господарський суд у Рівненській області, який керується у своїй роботі тим самим Господарським процесуальним кодексом України, наче нічого і не змінював.
Північно-західний відповідає, що керується Законом "Про судоустрій і статус суддів", тож навіть у період карантину доступ до приміщення суду для журналістів та працівників ЗМІ є відкритим. Щоправда, з дотриманням карантинних заходів – одягненої маски або респіратора.
Жодних особливих обмежень у доступі під час локдауну (принаймні 8–25 січня) у рівненських судах не було. Ознайомитися детальніше з відповідями всіх судів можна за посиланням.
З отриманої інформації випливає, що погляди судів на ситуацію різняться, як і нормативні акти, на які вони посилаються. Так, принаймні на засідання Рівненського районного суду та Північно-західного апеляційного господарського суду журналісти можуть потрапити без будь-яких узгоджень і вимірювань судової зали рулеткою.
Тим часом Рівненський міський суд може враховувати кількість охочих відвідати засідання, апеляційний і окружний суди розглядатимуть кожен випадок окремо. А позиція господарського суду залишається досить неясною. Тож поки що єдине, в чому зійшлися суди, – це вимога носити маску.
Роман Головенко пояснює, чому різняться позиції судів у питанні допуску журналістів до судового засідання.
– Причин цього є кілька. З одного боку, можливість присутності журналістів на судових засіданнях має два аспекти: 1) допуск у будівлю суду загалом, за це відповідає охорона суду на вході до приміщення; 2) допуск у залу судових засідань на розгляд конкретної справи. Ці два аспекти у відповідях часто змішувалися. Крім того, суди дійсно працюють по-різному, зокрема з огляду на кількість вільних слухачів під час розгляду справ, кількість розглядуваних справ, а відповідно, й відвідувачів будівлі суду (є різниця між районним і господарським чи місцевим і апеляційним судом). Ризики зловживань виникають передусім завдяки зловживанням з боку окремих посадовців. Розмитість формулювань конкретизується практикою їхнього застосування, й суди в цьому аспекті якраз є профільними установами, – розповідає юрист.
Щодо унікального розпорядження Окружного адмінсуду, юрист зазначає, що це локально-правовий акт, яким суд регулює свою роботу та права й обов’язки осіб, що відвідують його будівлю.
– Але він має нижчу юридичну силу і має відповідати вимогам законів про судоустрій, захист від інфекційних хвороб та Кодексу адмінсудочинства, – зазначає Роман Головенко.
Анна Калаур, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області.
Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
Help us be even more cool!
