Одеські медіа й соціальні мережі: комерційні ЗМІ відстають від суспільного мовника

Соцмережі поступово стають основним джерелом інформації для українців. Редакції традиційних медіа розуміють цей тренд, який поглибився через війну, та намагаються шукати свою аудиторію практично на всіх відомих платформах. Такі висновки можна зробити після огляду сторінок у соцмережах п’яти одеських медіа: "Суспільне Одеса", "Думська", Одеса.Онлайн, "Інтент", "Інформер", які Інститут масової інформації провів у жовтні 2023 року. Загалом були проаналізовані 22 профілі згаданих ЗМІ в різних месенджерах та мережах. 

Звуження комерційного сегмента в інформаційному просторі Одещини на 20 місяців війни призвело до того, що найбільшу чисельність сторінок у соцмережах має регіональна філія суспільного мовлення в Одесі. "Суспільне Одеса" має свій окремий канал у ютубі з практично 100 тисячами підписників. Невеликий контент-аналіз виявив репортажі з більш ніж 200 тисячами переглядів, що свідчить про реальних глядачів, а не ботів. У ютубі публікуються програми та новини, що транслюються одночасно й в ефірі телеканалу. Після початку російського вторгнення аудиторія пабліку "Суспільне Одеса" в телеграмі зросла практично до 60 тисяч підписників. Крім репостів телевізійного контенту, у пабліку щоденно присутні 10–15 власних дописів та контент із важливих подій та заходів. В інстаграмі в суспільного мовника 12,5 тисяч підписників. Дописи там переважно короткі, з основним зображенням, що має передати суть повідомлення. Цікаво, що "Суспільне Одеса" має своє представництво й у вайбері. Але там лише 3500 підписників та п'ять-сім повідомлень щоденно. 

За словами шеф-редакторки "Суспільне Одеса" Діани Зубар, телеграм, дійсно, є пріоритетною соцмережею. "Тобто всі термінові новини даються туди першими, бо наші споживачі контенту якраз віддають перевагу цій соціальній мережі. Крім того, у нас є вайбер-група, куди ми також намагаємося оперативно давати інформацію. Інстаграм та фейсбук усе ж таки менше про оперативність. Ці платформи ми більше використовуємо, щоб робити промоцію нашого контенту. Наша тактика в соцмережах насамперед збільшувати трафік основного сайту, щоб користувачі бачили, які матеріали ми створюємо. Бо не всі заходять на сайт щогодини. А ось у соцмережах ми можемо нагадувати, що в нас є оновлення. Окремої реакції для соцмереж немає. У нас є діджитал-відділ, що займається і сайтом, і соцмережами. Співробітники, що готують контент для сайту, адаптують його й під соцмережі. Але в нас є окрема людина, що заливає відео в ютубі та робить пости в інстаграмі", – розповіла Діана Зубар. 

Загалом усі сторінки "Суспільне Одеса" всюди мають досить консервативний контент та оформлення, що, мабуть, більше відповідає мовнику, який функціонує за кошти платників податків.

З огляду на свій статус офіційного ЗМІ в журналістів Суспільного є більше можливостей в отриманні інформації від держструктур, посадовців, політиків всеукраїнського рівня, через що з’являється ексклюзивний контент, який і гарантує цьому медіа зацікавленість із боку одеситів. 

Останнім часом вайбер почали вивчати й інші одеські медіа. Але цей досвід не можна назвати вкрай успішним, оскільки одне з найбільших видань в Одесі, "Думська", має там лише близько двохсот підписників. Але в телеграмі в цього видання найбільша кількість читачів серед неанонімних місцевих телеграм-каналів – практично 90 тисяч поціновувачів. У фейсбуці чисельність читачів теж досить значна – близько 80 тисяч. Щодня на цих платформах кореспонденти "Думської" публікують 15–20 новин, які ґрунтуються на перевірних джерелах та не мають надлишкової емоційності. Але все ж таки більшість повідомлень мають стилістику дописів, а не класичних новин. 

На відміну від анонімних пабліків редакція "Думської", як і інших медіа в цьому огляді, обтяжена законодавчими обмеженнями стосовно інформації на військові теми, тому журналісти видання балансують між цензурою відповідно до правового режиму "воєнний стан" та оперативністю, яка гарантує увагу місцевого читача. Втім, публічна діяльність ЗМІ дозволяє детально розкривати інші важливі міські теми – брати інтерв’ю та відвідувати важливі події. Зважаючи, що за виданням стоять приватні особи, а за деякими даними, публічні політики, такі як нардеп Олексій Гончаренко та депутат Одеської облради Михайло Шмушкович, іноді на сайті, як і в пабліку в телеграмі, з’являються повідомлення з ознаками політичної замовності. Фіксуються тут і матеріали з ознаками контрагітації, особливо в періоди, коли ці політики опиняються в епіцентрі політичної боротьби.

Ці практики, очевидно, не личать цьому знаному виданню, але водночас треба відзначити чітку проєвропейську та проукраїнську редакційну політику, що не змінювалася останні дев’ять років. Також медіа постійно висвітлює проблеми й підтримку вразливих груп населення: ЛГБТ+-людей (єдине медіа в регіоні, яке оновило логотип на підтримку місяця рівності в червні 2023 року), ВПО, мігрантів, які зазнавали утиску та цькування. Періодично тут публікуються актуальні репортажі з місць бойових дій та деокупованих територій. В інстаграмі в "Думської" практично 50 тисяч підписників. А ще "Думська" відкрила канал у тіктоці, де набрала за короткий проміжок часу практично пів мільйона фолловерів! Щоденно в тіктоці публікуються два-три інформаційні матеріали, що стосуються місцевої політики, боротьби з фейками або місцевих "гарячих" подій. 

Звісно, що вони максимально заточені під тренди та вимоги цієї соцмережі, але водночас однаково мають новинну складову, хоч і досить обмежену. 

Одеса.Онлайн має сторінки у фейсбуці (73 тисячі підписників) та телеграмі 13 тисяч підписників). У своїх пабліках редакція поширює новини з основного сайту. Окремих новин для соцмереж не робиться. Більшість новин у стрічці новин та в соціальних мережах є пресрелізами правоохоронних органів, ДСНС тощо. Подекуди тут публікуються репортажі з деокупованих територій, лінії зіткнення та місць обстрілів. 

Практично в усіх соцмережах присутній одеський "Інтент" (попередня назва "Ізбірком"). У фейсбуці "Інтент" читають  понад 50 тисяч підписників. На відміну від інших одеських медіа "Інтент" має своє представництво у твіттері / Х (550 читачів). В інстаграмі, ютубі та телеграмі в "Інтенту" до тисячі підписників на кожній із платформ. 

"Наш пріоритет у соцмережах – це залучення аудиторії та комунікація з нею. Але самі по собі соцмережі точно не є нашим пріоритетом, – говорить головред "Інтенту" Валерій Болган, – а їхня роль для медіа може бути інколи навіть негативною. Для нас цього року основною метою став розвиток ютуб-каналу. Також важливим залишається фейсбук, хоча з березня трафік із сервісів "Мети" є глибоко депресивним".

Видання "Інформер" має 17 тисяч підписників у фейсбуці та приблизно 4 тисячі фоловерів в інстаграмі. Також це видання цікаве тим, що теж має канал у тіктоці з 2,5 тисячами глядачів. В інстаграмі й тіктоці редакція цього видання публікує новинні відеодайджести у форматі capton video тривалістю дві-три хвилини. Вони популярні, оскільки декотрі з них мають кілька десятків тисяч переглядів. Деякі відео, що стосуються російських злочинів під час вторгнення, перекладені англійською мовою та поширюються серед іноземної аудиторії. 

Загалом одеські медіа досить активно використовують соцмережі в залученні нової аудиторії. Очевидно, що ще є значний запас у цьому процесі як у регіоні, так і серед інших читачів, що цікавляться півднем України. Зворотна сторона, яка стала помітною за результатом цього огляду, – спрощення новин, поверхневий аналіз подій та їхня клікабельність. Це не сприяє медійній грамотності населення та професійному розвитку журналістів.

Павло Колотвін, регіональний представник ІМІ в Одеській області