Одеська ОВА склала тест на інформаційну відкритість. Але все одно обмежує журналістів

Понад два місяці тому, 15 березня 2023 року, з посади голови Одеської ОВА був звільнений генерал Максим Марченко, який очолював регіон від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зараз керує областю виконувач обов’язків керівника ОВА Борис Волошенков, який був першим заступником Марченка до березня 2023 року. 

У травні 2023 року Інститут масової інформації провів моніторинг доступу до публічної інформації Одеської ОВА. Регіональний представник ІМІ надіслав запит, щоб дізнатися розмір заробітної плати очільника ОВА в останній місяць його роботи та дохід виконувача обов’язків керівника ОВА Бориса Волошенкова. Відповідь була надана відповідно до чинного законодавства (п'ять днів) та містила повну інформацію. Головною метою цього запиту було перевірити, чи діє цей інструмент доступу до інформації під час війни. Виявилося, що так. Але, на жаль, в інших одеських журналістів, які робили подібні запити до місцевих органів влади, був інший досвід. 

Схожий запит щодо доходів керівників місцевих територіальних громад до департаменту фінансів ООВА 17 травня надіслала місцева журналістка Галина Халимонік. Станом на 30 травня їй усе ще не надійшла відповідь, хоча, як було згадано вище, законодавством на це встановлено п'ять днів. 

З подібними перешкодами в доступі до інформації зіткнувся й головред видання "Інтент" Валерій Болган. З лютого 2023 року його редакція намагається отримати від ОВА перелік осіб, які виїздили з Одещини через спеціальну програму "Шлях". "Нам відмовили вже двічі. Причому вдруге ми консультувалися з юристом, але все одно отримали відмову, яка, на нашу думку, безпідставна. Ми подали скаргу до омбудсмена та готуємо позов до суду. Водночас в інших регіонах ця інформація надавалась у відповідь на інформаційний запит", – розповідає Валерій Болган. 

Ще до повномасштабного вторгнення надсилала інформаційні запити до обласної адміністрації й відома одеська журналістка та громадська діячка Олена Балаба. "Писала пару запитів в ОДА, ще як її очолював Гриневецький (очільник області до 24.02.22. – Прим. ред.). 30 вересня 2022 року писала запит до місцевої поліції: там моя справа про напад на мене. Також без відповіді", – розповіла журналістка. 

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що у воєнний період не залучені якісь додаткові норми законодавства, які регламентують надання відповідей на публічні запити. Натомість звертають увагу на додаткові обставини: "Йдеться про ризики у зв’язку з російською агресією. Тому час проведення засідання місцевої ради в певних регіонах чи частину бюджету лікарні, де лікують військових, посадовці можуть вирішити зробити інформацією з обмеженим доступом. Проблема в тому, що в таких ситуаціях розпорядник більше за запитувача знає про такі ризики. Отже, це питання оцінювання обставин самим посадовцем на його розсуд, адже відповіді на всі випадки життя в законодавстві прописати неможливо. Це дає частині посадовців можливість зловживати наявними нормами", – пояснив юрист.

З початком війни одеські журналісти зіткнулися з безпрецедентними перешкодами у своїй діяльності та обмеженнями з доступом до інформації на військові теми. Попри успішний досвід у комунікації з ОВА одеські журналісти повідомляють і про перешкоди в отриманні даних на побутові теми, що звужує інфопростір та обмежує діяльність місцевих медіа. 

"На Одещині більші проблеми з доступом до публічної інформації, ніж у багатьох регіонах країни, а ми працюємо й щодо інших областей. – каже Валерій Болган. – Ці проблеми стосуються як цивільних, так і військових тем. У нас часто обмежують інформацію про обстріли навіть цивільних об’єктів, що збільшує можливості для різних маніпуляцій та пропаганди". 

Зазначимо, що ворожі телеграм-канали активно користуються інформаційним вакуумом, створенню якого сприяє ОВА, та продовжують нарощувати свою популярність серед читачів області.   

Нещодавно одеські журналісти ініціювали звернення до центрального військового командування із закликом відновити на посаді начальника пресслужби тактичної групи "Грім" Дмитра Плетенчука, який був звільнений ніби через передчасне інформування громадськості про збитий ворожий літак. У самому листі журналісти також наголошували, що представники ОК "Південь" "уже неодноразово ухвалювали та/або продовжують ухвалювати рішення, які прямо або опосередковано негативно впливають на інформаційну стратегію спротиву нашої держави, навмисно ускладнюючи, а подекуди унеможливлюючи роботу на південному напрямку". "Зазначимо, що створені нами матеріали показували боротьбу з ворогом та життя на деокупованих територіях часто всупереч, а не за сприяння ОК "Південь", – йдеться в листі.

Крім поновлення на посаді Плетенчука, журналісти також просили розглянути можливості позитивних та ефективних змін у комунікаційній і кадровій політиці пресслужби ОК “Південь”.  

Станом на 31 травня 2023 року листа підписало 176 журналістів.

Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області