Хвиля популярності телеграм-каналів на Кіровоградщині, як і по всій Україні, різко зросла після повномасштабного вторгнення: українці підписувалися на все підряд, додаючи аудиторії як корисним сторінкам з дійсно важливою інформацією, так і каналам-помийкам, які заробляли, продаючи підписникам тонни реклами. У 2026 році, попри популярність, жоден з телеграм-каналів каналів не набрав за чотирма показниками навіть половини з можливих балів.
У жовтні регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області Павло Лісниченко дослідив відкритість та прозорість десяти найпопулярніших телеграм-каналів Кіровоградщини. До переліку потрапили “Труха Кропивницький” (200,93 тис. підписників) “Кропивницький Ваньок” (88,93 тис. підписників), kirovograd_officia (78,1 тис. підписників), “Андрій Райкович / Кіровоградська ОВА” (64,9 тис. підписників), “Кропивницький Times” (51,9 тис. підписників), “Твій Кропивницький” (49,8 тис. підписників), “Кіровоградська Правда” (49,4 тис. підписників), ”Мій Кропивницький” (46,28 тис. підписників), “Суспільне Кропивницький” (45,5 тис. підписників) і “ХК Кропивницький” (38,4 тис. підписників).
Одразу зауважимо, під час проведення канали для дослідження ми обирали за показником підписників. Тож до вибірки в підсумку потрапили регіональні представники всеукраїнських мереж, медійні канали й один офіційний канал органу влади.
Метою дослідження було встановити, що підписник може дізнатися про канал у самому телеграмі, з опису, закріплених постів, пов’язаного сайту. Бали виставляли від 0 до 1 за чотирма показниками: інформація про власників, що стоять за каналом; відкритість даних про відповідального за контент; наявність базової редакційної політики з прозорим маркуванням реклами, а також доступність повноцінних контактів для зв’язку.
Під час цього дослідження ІМІ використовував власних ШІ-асистентів, що працюють на базі великої мовної моделі (LLM), для структурування й аналізу масиву даних, пошуку й опрацювання інформації, збігів та інших закономірностей. Усі результати роботи ШІ перевіряли й затверджували експерти ІМІ. Методологію дослідження, інтерпретацію даних, висновки та остаточний текст визначає і затверджує ІМІ.
Хто стоїть за каналами
Важливий показник – відкритість інформації про власників, а також те, щоб аудиторія розуміла, кому належить це джерело інформації, і могла зробити відповідні висновки. Чи довіряє вона власнику, чи не заангажований він, чи має власні інтереси, створюючи контент.
За результатами моніторингу, за цим показником бал вдалось отримати двом каналам. Йдеться про сторінку “Андрій Райкович / Кіровоградська ОВА”, у назві якого зазначено голову ОВА та орган влади. Це дозволяє встановити публічну ідентичність каналу, прив’язати його до конкретної людини та організації.
Свій бал також отримало “Суспільне Кропивницький”, яке має підтверджений самим телеграмом канал, а отже ідентифікований самою соціальною мережею.
Близькими до цього показника, відповідно по 0,5 бала, отримали “Кіровоградська Правда” і “Труха Кропивницький”. У перших двох випадках усе доволі зрозуміло. Це медійні канали, які, однак, указали пов’язаність із брендами, а не конкретними юридичними особами, які є власниками каналу. Це дає змогу однозначно ідентифікувати медіа, від імені якого публікується контент, та все ж без додаткового пошуку дізнатися, яка юр- чи фізособа є власником видання, ви, як читач, не зможете.
У “Труха Кропивницький” адміни каналу вказали ідентифікатор з реєстру суб’єктів у сфері медіа – R40-07074.
У відкритих джерелах можна підтвердити інформацію про власника каналу – ТОВ “ТРУХА УКРАЇНА”, втім на сторінці цих даних немає, тому канал отримав за цю позицію 0,5 бала.
В усіх інших телеграм-каналах з ідентифікацією власності немає жодних даних.
Відповідальний за контент
Усі, хто так чи інакше стикається з класичними медіа, розуміють – контент не виникає нізвідки. Є певний штат журналістів, репортерів, редакторів, відповідальних за цей напрям, тож саме ідентифікація відповідальних за контент дозволяє аудиторії донести своє звернення до потрібних людей.
У випадку з телеграм-каналами все працює ідентично. З тією лише різницею, що звичайні онлайн-видання майже завжди вказують авторів та редакторів, а от у телеграм-каналах ця практика непоширена.
Зокрема, серед популярних каналів Кіровоградщини цю інформацію повідомили лише два з десяти телеграм-каналів – kirovograd_official і “Мій Кропивницький”, надавши нікнейм адміністратора телеграм-каналу для зв’язку.
Базова редполітика
Принципи або правила каналу могли бути зазначені в описі, у закріпленому пості чи деінде, де їх можна знайти, прочитати й зрозуміти. Втім, редакційних політик, правил каналу чи принципів роботи цього джерела інформації нам віднайти не вдалося ніде, крім Суспільного, у якого цю інформацію розміщено на офіційному сайті.
Також досліджувалося маркування рекламних публікацій серед 20 останніх постів каналу. За результатами дослідження, пів бала за промарковану рекламу отримав лише телеграм-канал “Труха Кропивницький”. В усіх інших каналах реклама або просто не мала маркування, як, наприклад, у матеріалі щодо мобільного оператора lifecell від kirovograd_official, або реклами в період проведення аналізу не було взагалі.
А ми дійсно шукали, на відміну від рядового підписника, який точно не буде закопуватись у роботу телеграм-каналу.
Контакти та зворотний зв’язок
Контакти, телефони, електронна пошта, бот для зв’язку, будь-який канал комунікації, через який споживач інформації міг би зв’язатися з власниками чи адмінами телеграм-каналів, теж показували не всі. Навіть на “Суспільне Кропивницький” не було жодного контакту для зв’язку. Хочеш щось уточнити чи прокоментувати – заходь на сайт, але для споживача контенту саме в телеграмі це є суттєвим мінусом.
Ще один канал, що проігнорував можливість двостороннього зв’язку, – “Андрій Райкович / Кіровоградська ОВА”. Причини загалом ідентичні. Щоправда, спілкування з аудиторією для посадовців та органів влади – це взагалі окремий процес, за який відповідають відповідно призначені люди. Зокрема, в Кіровоградській ОВА це відділ роботи зі зверненнями громадян.
Усі інші канали тією чи іншою мірою давали можливість комунікації. Частина з перевірених нами каналів використала можливість комунікації через електронну пошту, частина – через робочі телеграм-сторінки адмінів каналу.
Короткі висновки
На прикладі десяти великих телеграм-каналів з аудиторією в понад 713 тисяч підписників видно системну проблему публічного розкриття інформації про відповідальних за власника, контент, редполітики й навіть контакти. Часто підписник може знайти рекламний контакт або спосіб надіслати новину, але не може встановити юридичного власника чи конкретного адміністратора, з яким можна поспілкуватись.
Тож із 4 можливих балів за відкритість та прозорість найбільше, 1,5 бала, отримали “Труха Кропивницький” та “Суспільне Кропивницький”. Анонімними й непрозорими стали “Кропивницький Ваньок” (0 балів) і “Твій Кропивницький” (0,5 бала). У всіх інших, а це kirovograd_official, “Андрій Райкович / Кіровоградська ОВА”, “Кропивницький Times”, “Кіровоградська Правда”, “Мій Кропивницький” і “ХК Кропивницький”, – по 1 балу. Однак перемогою я б це точно не назвав.
Тож, попри швидкий доступ до інформації, аудиторії варто звертати увагу, хто цю інформацію продукує, а власникам та адміністраторам – відповідальніше ставитися до власної відкритості. Особливо коли телеграм-канали вже офіційно реєструють як медіаресурси.
Павло Лісниченко, представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області
