Новини про війну: про що писали медіа Волині у листопаді

Найбільше, 47% новин від загальної кількості новин про війну в Україні, волинські сайти писали про бойові дії  та жертви серед військових. Найменше інформації в новинних стрічках було про повітряні тривоги.

Окрім бойових дій, також в топ-теми увійшли соціальні наслідки війни (відключення електроенергії, водопостачання), обстріли та руйнування цивільної інфраструктури і робота волонтерів і активістів.

Мови ворожнечі у інформаційному просторі волинських онлайн медіа небагато. Новий моніторинг Інституту масової інформації показав, що у листопаді на п’яти популярних сайтах Волині було 0,6% мови ворожнечі від загальної кількості новин.

Моніторинг Інституту масової інформації тривав 7-11 листопада. Під аналіз потрапило 5 популярних сайтів Волині: ІА «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua» та ІА «Конкурент». За цей період проаналізовано 1122 новини, із них про війну – 538,  або 42% від загальної кількості новин. 

Основна мета моніторингу — визначити тематику новин про війну та перевірити кількість мови ворожнечі в цих новинах. До моніторингу увійшли лише новини, в тому числі повідомлення про відключення електроенергії, адже це стосується життя в часи війни, а люди після масових обстрілів доволі часто не мають світла.  

У тематиці про бойові дії на сайті «Волинь24» зловживали передбаченнями астролога щодо закінчення війни, а також про ймовірний початок боїв за Крим. Активно висвітлюється і співучасть Білорусі у війні Росії проти України. Зокрема, що Росія перекидає на територію Білорусі все більше техніки, а також формують спільне з Росією угруповання військ.

Про соціальні наслідки війни, зокрема, відсутність світла, водопостачання і опалення через атаки російських ракет в медіа згадували в 12% новин. На Волині ці новини оперативно публікували, щоб була інформація про те, яка ситуація з водопостачанням та електроенергією. На цю тему найбільше новин було на сайті «ВолиньPost» (14 новин) та ІА «Конкурент» (18 новин), на сайті «Район.in.ua» (12 новин) та по 9 – на ІА «Волинські новини» та «Волинь24».

Про обстріли та руйнування цивільної інфраструктури на сайтах опублікували 8 % новин. Це були здебільшого новини від Генштабу, або ж передруки з інших всеукраїнських ЗМІ. Найбільше новин про це було на сайті «Район.in.ua», найменше – на сайті ІА «Конкурент». 

Загалом про роботу волонтерів та активістів ми зафіксували 7% новин. Писали у медіа про арт-терапії для дітей та військових, благодійні ярмарки для ЗСУ, про допомогу та активність волонтерів. На сайтах писали про людей, які свій вільний час віддають волонтерству та допомогу іншим заради того, аби війна швидше закінчилась. Долучаються до цієї справи також і родичі військовослужбовців. Наприклад, на сайті «ВолиньPost» є новина: «У Луцьку мама полоненого медика за добу зібрала 20 тисяч на борди в підтримку захисників Маріуполя». 

Найбільше новин на цю тему було на сайті «Район.in.ua» (20 новин). А от на сайті «Волинь24» не було взагалі новин про діяльність волонтерів у період моніторингу. 

На кримінальні новини, зокрема, про колаборантів, злочини прийшлося 6% новин про війну. Так, промоніторені медіа писали про те, що СБУ на Київщині затримала двох колаборантів, які були коригувальниками вогню, про затримання СБУ блогера телеканалу Russia Today. 

На тему гуманітарної допомоги та міжнародної підтримки – 5%. Зокрема, на сайті «ВолиньPost» йшлося про те, що Польща передала Україні понад 1,5 тисячі терміналів Starlink. 

Новини з окупованих територій становили 4,6% від загальної кількості новин про війну. Наприклад, на сайті ІА «Волинські новини» була публікація про те, що Росія почала будівництво оборонних споруд навколо Маріуполя. Для цього два заводи виготовляють бетонні пірамідальні протитанкові конструкції, відомі як “зуби дракона”. Найбільше новин з окупованих територій було на сайті «Район.in.ua» (19 новин). 

Про переселенців та біженців у луцьких онлайн-медіа було опубліковано трохи більше 4% новин. Так, ІА «Волинські Новини» писали з посиланням на Reuters, що Східна Європа готується до нового напливу біженців з України із наближенням зими. А на сайті «Волинь24» була новина, що чоловік з Чехії одружився з біженкою з України, яку прийняв у себе вдома.

Про цивільні жертви та поранених в аналізованих онлайн-медіа було 2,5% новин. Наприклад, ІА«Волинські новини» писали про те, що поблизу Маріуполя знайшли понад 1500 нових могил. 

Інформації про повітряні тривоги в медіа було найменше – 0,2% новин. Наприклад, як в новині по те, що через повітряну тривогу в Луцьку 9 листопада була затримка із відновленням енергопостачання. 

До категорії «Інше» увійшло – 4% новин. Наприклад, про самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який озвучив дивну заяву, що готовий разом українцями, поляками, латишами палити грубку та смажити шашлики. Або новина про те, що Папа Римський закликав молитися про закінчення війни в Україні.

Приклади мови ворожнечі  

Мова ворожнечі небезпечна, адже прочитана інформація у медіа може стати стимулом до дій (агресії та конфліктів, а в гіршому випадку – насилля). Люди із критичним мисленням одразу бачать мову ворожнечі у медіа та можуть її чітко відрізнити. Але вони заходять на сайти за якісною інформацією, а не інформаційним сміттям, що відволікає від чогось важливого. Так, приклади мови ворожнечі виявлені на сайті ІА «Волинські Новини» та «Волинь24».

У листопаді на сайті «Волинь24» аж два випадки,  коли акцентувалась увага в назві новини про те, що злочин скоїв саме переселенець. Наприклад: «На заході України переселенець підпалив чужий автомобіль» та «На Волині переселенець задушив чоловіка». 

Твердження про кримінальність певної групи людей недоречні, адже акцентування на походженні негативно сприймається, коли йдеться про щось погане. Якщо переселенці – не означає, що вони є представниками  кримінальної групи. На сайті Інституту масової інформації є пояснення про те, які бувають випадки мови ворожнечі. А даний випадок говорить про пряме, або завуальоване ствердження, що одна група створює незручності існуванні іншої.  

У новині із назвою «Соромно говорити українською»: волинянка у Польщі обурилася підтримкою та увагою українців» на сайті ІА «Волинські Новини» є слова дівчини з Тik-tok. Авторка такого контенту родом з Волині, але проживає в Польщі. Дівчина сказала, що вона соромиться в Польщі говорити українською, коли зустрічається з подругою, щоб на них якось не так не дивились. Також вона нарікала на українську символіку в Польщі та написи українською там. Мовляв, всюди куди не підеш – Україна. Героїня публікації не є публічною чи відомою людиною, аби посилатися на її думку, яка є авторитетною. Тому без цієї публікації цілком можна було обійтись.