ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Новини черкаських онлайн-ЗМІ: з надійних джерел та без мови ворожнечі

Заледве більш ніж відсоток новин черкаських онлайн-ЗМІ викликають сумніви в їхній достовірності. Більша частина з них – джинса. 

Такими є результати квітневого моніторингу Інституту масової інформації, завданням якого було проаналізувати новини на дотримання стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів, а також наявність у них мови ворожнечі.

До дослідження було взято новини зі сайтів 18000ПрочеркЗмi.ck.uaПровсе та Вичерпно, опубліковані в стрічках із 10 до 14 квітня 2023 року. Не бралися до уваги блоги, авторські колонки, репортажі, анонси, прогнози погоди тощо. В означений період у стрічках видань з’явилося 542 публікації: найбільше на 18000 – 124, найменше на Змі.ck.ua – 87. 

Одним із загальновизнаних новинних стандартів є відокремлення фактів від коментарів. Журналісти повинні бути максимально незаангажованими. У новинах є неприйнятними жодні оцінки й висновки журналіста. Абсолютна більшість проаналізованих новин не містить коментарів журналістів. Так, лише одна новина з добірки порушує цей стандарт. Йдеться про публікацію в стрічці сайту "Провсе", де автор Сергій Зубатов (очевидно, це не справжнє ім’я журналіста) від першої особи критикує владу одного з міст Черкащини. Весь матеріал більше схожий на блог, однак розміщений ЗМІ в загальній стрічці новин без будь-яких позначок, рубрикаторів чи ремарок. 

Ще одним важливим новинним стандартом є достовірність. Ідеться про те, звідки, з яких джерел надійшла інформація і чи компетентними є ці джерела. Оскільки джерелами абсолютної більшості новин для черкаських ЗМІ є повідомлення офіційних пресслужб (поліції, прокуратури, ДСНС, Черкаської ОВА, Черкаської міської ради тощо), то з добірки новин, що підлягали моніторингу, лише 1,3 %, а це сім публікацій, викликали сумніви в їхній достовірності. Одна така новина була на "Прочерку", і шість – на "Провсе". 

Так, "Прочерк" розмістив у стрічці відверто джинсову публікацію про підсумки звітної зустрічі менеджменту однієї з регіональних партій. (Членом ради Черкаської обласної організації цієї партії є Петро Душейко – батько Олексія Душейка, одного із засновників цього сайтуякий теж є уповноваженою особою цієї-таки партії). Оскільки публікація має ознаки замовності, ніяк не маркована, не містить посилань на будь-які джерела, а наведені в ній факти, зокрема й з прямої мови, з огляду на замовний характер, можуть не мати підтвердження або спеціально дібрані для покращення іміджу партії – дотримання стандарту достовірності в такому матеріалі викликає сумнів. Схожий матеріал,  маркований як "партнерський", опублікував і сайт "Провсе". 

Також на "Провсе" була опублікована новина "Урожай" та Черкаський державний технологічний університет підписали договір про співпрацю, маркована як новини компаній. Достовірність іміджевої, притому неналежним чином маркованої новини також викликає сумнів. До того ж директором ТОВ "Урожай" є один з політиків, який фігурував і у вищезгаданому матеріалі. 

Ще одним матеріалом на "Провсе", який не містить джерел та викликає сумнів у достовірності, є джинсовий матеріал про діяльність одного з депутатів-мажоритарників від Черкащини. Також до переліку матеріалів з порушенням стандарту достовірності входить уже згадана публікація Сергія Зубатова з критикою влади одного з міст Черкащини.  

Окрім того, сумнів у достовірності викликає матеріал Військовий блогер "впіймав" на брехні колишнього сільського голову зі Шполянщини та продовження цієї історії під заголовком У батальйоні імені генерала Кульчицького відхрестилися від скандального шполянина. Обидва матеріали серед джерел містять посилання на дописи та коментарі з неверифікованих акаунтів у фейсбуці. А  згідно з роз’ясненнями до новинних стандартів неверифіковані акаунти – це ненадійні джерела. 

Слід зазначити, що в моніторинговій добірці не було зафіксовано новин, які б містили мову ворожнечі. Звісно, назву сусідньої країни-агресора у своїх матеріалах ЗМІ пишуть з малої літери, що може інтерпретуватися як зневага. Однак, згідно з рекомендаціями Комісії з журналістської етики щодо вживання стилістично забарвленої лексики в журналістських матеріалах про війну, такий варіант написання припустимий. 

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області

Liked the article?
Help us be even more cool!