Невидимі фігури: як у харківських онлайн-ЗМІ пишуть про жінок

Війна продовжує диктувати харківським медіа правила гри, і більшість матеріалів у Харкові виходить про війну і руйнування. Журналісти пишуть про загиблих жінок, колаборанток, експертки коментують війну, лікарки відкривають реабілітаційні центри. Втім, на цьому репрезентація в медіа закінчується: волонтерки, військові, комунальниці й просто героїні в новинах фігурують дуже рідко.

Починаючи з 5 лютого регіональна представниця ІМІ проводила гендерний моніторинг регіональних медіа в Харкові. Під спостереженням були п’ять медіа: SQ, Об'єктив, Kharkiv Today, NewsRoom і Ґвара Медіа, в яких аналізувалися по 50 новин з новинної стрічки кожного ЗМІ, в матеріалах визначалася кількість героїв і героїнь, експертів і експерток, фіксуючи стереотипи й фемінітиви, а також відсоткове співвідношення щодо тем.

Статистика і реальність

Якщо подивитися на суху статистику, то номінально ситуація покращилась, і в лютому 2024 року, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, частка жінок у медіа зросла на 13%. Героїнями в матеріалах харківських медійників стали 65 жінок, 44 з них – у новинах про війну, 18 – кримінал і надзвичайні події, і лише три героїні в суспільній тематиці.
Цього року зросла навіть експертна репрезентація, щоправда лише на півтора відсотка. Так, тільки 10 експерток коментували новини в місті та області, шість із них – війну, і чотири – суспільні питання. У відсотковому значенні можна побачити зміни в позитивний бік, утім для жінок це суттєво нічого не змінює, оскільки однаково 92% чоловіків запрошують експертами, а 75% стають героями матеріалів.

Про що говорять жінки?

Найчастіше жінки коментували війну, її наслідки, та це не дивно. Харків і область і донині щоденно страждають від російських обстрілів усіх типів. З початку 2024 року регіон зазнає обстрілів щодня по декілька разів, а в місті почастішали удари по цивільній інфраструктурі, включно з житлом харків'ян. 

У медіа SQ експертки розповідали про життя в селищі Дворічна, яке “зруйновано на 80%, але люди хочуть масово повертатися додому”. Це виданню коментувала очільниця Дворічанської селищної військової адміністрації Галина Турбаба. 

Також саме експертки коментували наслідки удару дронами по нафтобазі 9 лютого 2024 року, який призвів до суттєвого забруднення харківських річок паливно-мастильними матеріалами. Kharkiv Today ситуацію коментувала голова Немишлянської райадміністрації Тетяна Мироненко, а також активістка і співзасновниця феміністської організації “Сфера” Анна Шаригіна. 

Журналісти Kharkiv Today і NewsRoom розмовляли з директоркою центру первинної медико-санітарної допомоги Дергачівської міськради Марією Хвисюк із приводу відновлення чотирьох амбулаторій, що були зруйновані російськими військами.  Директорка  Українського науково-клінічного центру протезування та реабілітації Антоніна Салєєва розповідала Kharkiv Today і Ґвара Медіа про цілі науково-клінічного центру протезування та реабілітації. У цьому ж матеріалі директорка благодійного фонду "Харків з тобою" Олена Рофе-Бекетова розповідала про важливість відновлення роботи центру для пацієнтів, цивільних, військових і дітей, з ампутаціями. 

Медіагрупа Об'єктив не залучала експерток до коментування новин у місті та області в досліджуваний період.

Що за історії, в яких героїнями були жінки?

У харківських медіа жінки становили лише 25% із загальної кількості героїнь / героїв новин. Більшість із них, а саме 44 і 18, про війну і кримінал відповідно.

Всі досліджувані медіа писали про жертв обстрілу дронами нафтобази, де загинуло дев'ять людей, двоє з яких жінки. Видання писали далеко не один раз, оскільки з часом стало відомо, що однією із загиблих виявилася прокурорка Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Ольга Путятіна і вся її родина. 

Також медіа писали про жінку, що загинула внаслідок удару по ринку у Вовчаську. А медіагрупа Об'єктив і Kharkiv Today писали про жінку, яку дістали з-під завалів у Водяному після авіаудару по приватному будинку. 

Всі медіа багато писали про кримінальні справи, в них фігурувало 29% жінок і 71% чоловіків. Так, у SQ дружина директора приватного підприємства разом з ним і директором благодійного фонду підозрюються в продажі гуманітарної допомоги на мільйон гривень. NewsRoom Ґвара Медіа писали про жінку, яка очолювала центр гуманітарної допомоги під час окупації. 

Крім війни та криміналу, жінок згадано в дуже небагатьох новинах. Серед них новина про отримання фільмом “20 днів у Маріуполі” кінопремії DGA Awards, де серед творців фігурує продюсерка Василиса Степаненко. Ще одна новина розповідає про дует харківських синхроністок, які здобули ліцензію на участь в Олімпійських іграх. У розділі соціальних новин Ґвара Медіа писало про родини сімейного типу і ділилось історією родини Алькема. 

Як так вийшло і що з цим робити?

Війна вносить свої корективи в усе, і медіа не виняток. Більшість представників влади, які коментують події, пов’язані з війною, – чоловіки, більшість експертів військової справи та рятувальників також чоловіки. Оскільки основний пул новин у Харкові та області стосується війни, обстрілів і руйнації, велика кількість чоловіків-експертів забезпечується коментарями голови ХОВА Олега Синєгубова, мера міста Ігоря Терехова, речника СБУ Владислава Абдули, рятувальників, поліціянтів, які приїздять на місця надзвичайних подій у регіоні. Загалом у категорії “війна” експертами виступили 71% чоловіків і лише 29% жінок. 

Як і в лютому 2023 року, період моніторингу не минув без великих новин, які займали собою весь новинний простір. Торік це були новини про можливий наступ, цього ж року на початку лютого росіяни вдарили по інфраструктурі міста з великою кількістю жертв, а протягом усього місяця російські війська щодня завдавали ударів по передмістю та області, у такий спосіб витискаючи жінок з публічного простору. Також не сприяли підсвіченню жінок посадові перестановки в Міністерстві оборони, оскільки багато новин було присвячено саме їм, і більшість героїв цих новин саме чоловіки. Такі тенденції в прифронтових регіонах дозволяють зробити припущення, що проблема гендерного дисбалансу не тільки в роботі або редакційних політиках, а й у гендерному дисбалансі суспільства.

Проте майже всі медіа використовують фемінітиви, крім кількох окремих випадків. Наприклад, Посол США в Україні підтримала Харків після російської атаки безпілотниками на нафтобазу або Мати трьох дітей – 35-річна Ольга Путятіна, прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури. 

Що з цим робити?

Інститут масової інформації ще сім років тому підготував рекомендації та шляхи, якими можна досягти вирівнювання гендерного балансу в медіа. Вони стануть у пригоді для покрокового виправлення ситуації, де жінки залишаються невидимими фігурами.

Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області