Неоднозначний конфлікт у Сумах: “активісти” проти “журналістів”

Що сталося?

За словами керівника обласного осередку "Правого сектору" Сергія Супруна, представники "Правого сектору" цього дня були на похованні свого побратима Олександра Іваніни, якого застрелили в Сумах 27 жовтня. Після цього організували акцію протесту під стінами обласного управління поліції. А коли поверталися з акції, отримали повідомлення, що в центрі міста влаштовує масовий захід телеканал "Наш".

"Підійшовши на Театральну площу, ми побачили банери телеканалу "Наш", а також зображення Євгена Мураєва. Ми попросили їх: "Будь ласка, покиньте цю територію, даємо вам для цього певний час, тому що ми не поділяємо позицію власника каналу – відвертого українофоба Євгена Мураєва". Вони почали вести свої провокативні дії. Безпосередньо фізичного насилля, про яке вони заявляють, не відбувалося. Не буду заперечувати, що була знищена символіка телеканалу", – розповів Сергій Супрун.

Також, за його словами, на прохання показати посвідчення журналістів їм відповіли відмовою.

Натомість представники телеканалу стверджують, що на них цього дня скоїли напад активісти "Правого сектору".

Як розповів журналіст каналу Максим Герасименко, нападники розгромили апаратуру, а його самого вдарили в обличчя.

"Отримав прямий удар у своє журналістське обличчя, бо я захищав оператора. Ми намагалися побудувати діалог, за лічені хвилини на центральну площу прийшла велика кількість молодиків. Поліції було недостатньо, але вони намагалися зробити все по-максимуму. Радикалів було близько 100–150, я можу трохи перебільшувати. Поліція діалогу не може нічого зробити", – розповів він.

Хто винуватий?

Нібито оцінки мають бути недвозначні: нападати на журналістів і чинити їм перешкоди в роботі категорично не можна. Це пряма норма статті 171 Кримінального кодексу України, за яким сумська поліція і відкрила кримінальне провадження.

А вже 2 листопада під час свого виступу на громадських слуханнях з питань безпеки журналістів в Україні заступник начальника управління, керівник профільного відділу Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Нацполіції Владислав Роік повідомив, що правоохоронці встановили низку осіб у справі щодо нападу на журналістів телеканалу "Наш".

Але чи все так однозначно? Адже телеканал "Наш" давно відомий своїми провокативними діями й антиукраїнською позицією, через що неодноразово опинявся в полі зору Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Зокрема, телеканал отримав велику кількість попереджень та штрафів за свої порушення стандартів журналістики, і Нацрада навіть просила суд забрати ліцензію в каналу.

А у вересні 2021 року Нацрада з питань ТБ та радіо звинуватила канал у порушенні Закону "Про телебачення й радіомовлення", а саме в розпалюванні національної, расової чи релігійної ворожнечі, ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі, та неусуненні попередніх порушень.

Що робити?

Заслужена журналістка України, багаторічна голова Сумського пресклубу Алла Федорина вважає, що насильство в будь-якому разі не є виходом.

"Сутички в жодному разі не працюють на вирішення проблеми. Ну, пропагандистський канал. Але куди діти поняття свободи слова? Вони роблять щось протизаконне? Це можна довести? Подавайте до суду! Проводьте агітацію проти, займайтеся медіаосвітою, моніторте їх і розвінчуйте аргументовано їх програми... А вибрати найпримітивніше, що може підірвати не їхній, а ваш імідж, – хіба це вихід? Аби швидше? Але швидке не завжди конструктивне і ефективне", – говорить Алла Федорина.

Тож, як бачимо, ситуація є багатогранною. З одного боку, люди, які застосовують насильство проти журналістів, можуть називатись "активістами" лише в лапках. З іншого – деякі "журналісти" теж не заслуговують на такий титул без лапок.

Олексій Захарченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Сумській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House