"Немає світла – немає зв’язку": як під час відключень світла працюють одеські ЗМІ

Фото – ДТЕК

Відключення електропостачання спричиняють проблеми в роботі величезної кількості підприємств і бізнесу, а ЗМІ не стають у цьому разі винятками. Попри “просідання” мобільного інтернету, техніку, що розряджається, та аномальну спеку (яка є тимчасовим явищем) новини й статті мають виходити вчасно та оперативно. 

Одеські ЗМІ, так само як і інших жителів міста, не оминула доля відключень електрики. У зв’язку з цим ми вирішили опитати деяких представників медіа, щоб дізнатися, як вони розв’язують пов’язані з цими явищами проблеми.

Для редакторів, журналістів, кореспондентів тощо основними проблемами для виконання роботи залишається доступ до інтернету, заряджена техніка і місце роботи, де є зв’язок. Останнє ми відокремили від мережі Інтернет, оскільки нерідко для того, щоб брати коментарі для написання новин / текстів, потрібно комусь телефонувати.

Наприклад, регіональна філія “Суспільне Одеса” здебільшого працює в офісі, а їхній простір має постійний доступ до електрики. 

“Торік узимку були блекаути, під час яких вимикалося світло у всьому місті, але ми працювали від генераторів, які нам передали японські партнери, та роздавали інтернет з телефонів, ловлячи хоч якусь мережу”, – розповіла шеф-редакторка “Суспільне Одеса” та південного хабу Суспільного Діана Зубар.

Деякі працівники, які працюють віддалено, завжди можуть приїхати до офісу чи знайти місце, де їм комфортно працювати. Нині відключення електрики є передбачуваними, тому, за її словами, цілком можливо планувати свою роботу. Наприклад, сама Діана Зубар придбала EcoFlow і павербанки, щоб мати можливість працювати з дому. 

“Інша річ – моральний стан, який дійсно залежить від того, чи поїв ти вдома гарячий сніданок, випив кави або помив голову. Тут уже просто скаржимося в спільний чатик та даємо одне одному любов і підтримку”, – резюмувала вона.

Попіклувався про автономні джерела електроживлення і редактор Telegram-каналу “Думської” Олексій Рокко. Нова “хвиля” відключень світла не стала чимось, що “звалилося на голову”.

“Минулий зимовий блекаут дав зрозуміти, що треба готуватися. Тоді я працював в іншому одеському виданні та почав робити резервне живлення хоча б для інтернету”, — сказав він, додавши, що оптоволокно в нього було раніше. 

Ще він разом із дружиною придбав генератор, тому навіть довгі відключення світла не стають сильною проблемою. 

“У редакції є і генератор, і ще багато чого для нормальної праці. Тож будь-який співробітник у будь-який час може приїхати та попрацювати. Особисто я ще з початку ковіду перейшов на роботу з дому, тому мені зручніше працювати саме з дому, а не їздити кудись”, – підкреслив Олексій Рокко. 

Головний редактор “Південного кур’єра” Олександр Вельможко поділився, що їхня редакція придбала обладнання за власні кошти, оскільки їм відмовили в підтримці міжнародні грантові організації. За його словами, вони користуються “вдалим розташуванням мобільної редакції”.

“Проблемою є суттєве падіння відвідуваності сайту якраз під час масових відключень”, – додав він.

Журналістка видання Odesa Online Олена Соломонова поділилася, що їхня редакція “до апокаліпсиса готова”. Вона є польовим журналістом, тому буває за межами міста і часто не сидить у редакції. Проте приміщення оснащено станцією StarLink, EcoFlow та генераторами, які їм допомогли придбати Lviv Media Forum та Інститут масової інформації (ІМІ). 

“Павербанками запаслась, один виділили з ІМІ, вони ж надали аптечку. 

Від LMF маю бронік. Ще декілька павербанків купила сама. Вдома я провела GPON (оптоволокно), живлю його від паверів. Тобто вдома маю інтернет, і за відсутності світла єдина біда – це повна неготовність мобільних операторів”, – поділилася Олена Соломонова. 

Вона згадала, як ще під час найперших відключень світла з мобільними операторами проводили брифінг, де вони обіцяли, що закуплять приладдя і проблем можна буде уникнути. Утім, як усі помітили, “немає світла – немає звʼязку”, а ціна послуг суттєво зросла і продовжує зростати. 

“Я вже не кажу про світлини закинути (на сайт. – Ред.). Просто надіслати повідомлення іноді неможливо. І це жах. Вирішую проблему так: або їду додому і відписую, або шукаю поблизу місця події кафешки з Wi-Fi. Хотілось б, щоб наші телефонні провайдери вирішили цю проблему. Це не тільки Vodafone, бо я вже купила собі пакет від іншого оператора, і те саме. Тіки сплачую тепер удвічі більше за відсутність звʼязку”, – зауважила журналістка.

Головний редактор “Інтенту” Валерій Болган розповів, що для їхньої редакції проблемними можуть стати етери, хоча поки їм щастило. В офіс ще 2022 року провели оптоволокно, а завдяки підтримці донорів вони отримали EcoFlow і генератор. 

“Тому офіс цілком став “пунктом незламності”. Хотілося б, звичайно, кожного журналіста забезпечити безперебійниками, але це поки що складно”, – зазначив він.

Серед усіх опитаних можна помітити тенденцію того, що нова “хвиля” відключень світла не стала чимось несподіваним. Здебільшого журналісти як особисто, так і всередині редакції закупили павербанки, генератори, зарядні станції, провели оптоволокно тощо. Хоча якщо самим собі засоби живлення доводилося купувати власним коштом, то в редакції з цим деяким допомагали донори й грантові програми. 

Водночас якщо розв’язати проблеми з оптоволокном і павербанками простіше, хоч і неприємно з огляду на фінанси, то падіння переглядів є складнішою проблемою, як помітив Олександр Вельможко. Це питання розв’язувати журналісти вже не зможуть, оскільки це залежить від людей окремо. 

Наприклад, не кожен споживач має можливість провести оптоволокно через свого оператора або фінансову спроможність, що теж треба враховувати з огляду на підвищення курсу долара, меншу кількість вакансій, недостатню оплату або інші проблеми. Ще багато чоловіків не погоджуються на офіційне працевлаштування через мобілізацію, а також багато підприємств стискаються з недостатньою кількістю працівників. Усе це працює як “ефект доміно”. Якщо навести приклад, то нестача водіїв таксі призводить до суттєвого здорожчання вартості поїздок для громадян, а така проблема стосується й інших галузей. 

Варто не забувати, що після довгих відключень світла потенційний читач, отримавши електропостачання, навряд чи відразу йде читати новини та статті. Обмежена кількість часу з електрикою і мобільним покриттям змушує людей спершу піклуватися про приготування їжі, прибирання у квартирі, дозвілля та догляд за рідними, особливо якщо є діти або близькі із захворюваннями чи інвалідністю. 

Як зазначила Олена Соломонова, залишаються питання щодо того, чи розв’яжуть проблему з доступом людей до мобільного зв’язку під час відключень світла, чи ні. Оскільки ця проблема впливає не тільки на виробничі процеси ЗМІ, а й безпосередньо на читачів, які споживають цей контент. 

Маргарита Юзяк, Павло Колотвін, регіональний представник ІМІ в Одеській області