Мова ворожнечі в рівненських ЗМІ: сайт “Радіо Трек” неодноразово вдавався до приниження нацменшин

У стрічках 10 найпопулярніших рівненських ЗМІ наприкінці липня не виявлено мови ворожнечі. Такими є результати моніторингу онлайнових ЗМІ Рівненщини, який проводиться з 26 по 28 липня 2021 року та охопив 485 новинних публікацій. Однак так було не завжди, і ми вирішили нагадати про найкричущіші випадки мови ворожнечі, які раніше з’явилися на сайті “Радіо Трек”. На інших сайтах подібних авторських матеріалів виявлено не було. 

Досліджувалися стрічки таких ЗМІ: "Радіо Трек", "Рівне Вечірнє", "Рівне Медіа", ОГО, "Рівненські новини", "Інформаційний потік Рівне", ВСЕ та сайти місцевих телеканалів: "Рівне 1", "Сфера-ТВ" та ITV. До аналізу не потрапили сайти "Четверта влада" та "Суспільне Рівне" через наявність конфлікту інтересів в авторки моніторингу.

Що таке мова ворожнечі? Закони й позиція Інституту масової інформації

Кожен журналіст – жива людина зі своїми переконаннями, стереотипами та баченнями. Іноді суб’єктивні оцінки можуть виявлятися в текстах і мати згубний вплив. Оскільки наше суспільство є багатогранним, неприпустимо в роботі медійників вдаватися до дискримінації груп населення за релігійними, сексуальними, національними, расовими, гендерними та будь-якими іншими ознаками.

Мова ворожнечі – поняття оціночне, адже в міжнародному праві не існує загальноприйнятої концепції. Українське законодавство в Законі "Про інформацію"  встановлює неприпустимість зловживання правом на інформацію. Зокрема, інформація не може бути використана для:

• закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України;
• пропаганди війни, насильства, жорстокості;
• закликів до розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі;
• закликів до вчинення терористичних актів.

Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" додає ще один пункт – про заклики до пропаганди комуністичного та/або  націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки.

Інститут масової інформації в  "Медіакомпасі: путівнику професійного журналіста" пропонує таке визначення цього поняття:

Мова ворожнечі – це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи  людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

У ЗМІ мову ворожнечі можна класифікувати за умовною шкалою: "жорстка", "середня" та "слабка".

Чому мова ворожнечі – поняття дражливе? Тому що насамперед ідеться про можливий вплив такого явища на суспільну думку.

Мова ворожнечі може поглибити наявний конфлікт між різними соціальними групами або їхніми представниками, спровокувати новий конфлікт, спричинити кризу політичну чи економічну, порушити права людини, загострити дискримінацію, спровокувати застій у розвитку цілої країни чи навіть її регресію, йдеться в Медіакомпасі.

Резонансні приклади мови ворожнечі в рівненських ЗМІ

Моніторинг не виявив випадків мови ворожнечі в медіа, адже досліджувався лише контент ЗМІ, опублікований протягом трьох днів. Однак ми виявили публікації з мовою ворожнечі, які були опубліковані раніше. Наведені приклади були найбільш резонансними й кричущими. Ми нагадуємо про них, щоб звернути увагу медіа на проблему і запобігти новим виявам мови ворожнечі.

9 червня на сайті "Радіо Трек" з’явилася публікація із заголовком "Роми-терористи": рівняни закликають чиновників покарати ромів. Є вже понад 200 голосів (ПЕТИЦІЯ)". У ліді стверджують: "Через їхнє свавілля люди не мають можливості спокійно ані відпочити, ані в заторі постояти".

Цю новину побудовано на основі петиції рівнянки, яка просила міського голову притягати до адміністративної та кримінальної відповідальності ромське населення. Вжите в лапках висловлювання "роми-терористи" містить емоційне  перебільшення дій ромів, які описала авторка петиції, однак це висловлювання не є цитатою. Вже в заголовку "Радіо Трек", називаючи ромів терористами, вдається до мови ворожнечі.

Також у новині повідомляють: "Днями на сайті Рівненської міської ради зареєстрували електронну петицію з проханням притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності ромське населення". Ці слова узагальнюють інформацію. У читача може скластися враження, що притягувати до відповідальності просять усіх ромів – незалежно від того, що вони зробили і як поводились. Цей матеріал і петиція, на якій він побудований, містять мову ворожнечі, адже в них акцентується на національності людей, а не тільки на їхніх вчинках.

Того ж дня, 9 червня, на сайті "Радіо Трек" з’явилася публікація "Всіх запакуємо в автобус і вивеземо", – міський голова Рівного про ромів". Текст стосувався реакції міського голови Олександра Третяка на вищезгадану петицію рівнян щодо "притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності ромського населення".

Публікація містила доволі емоційні висловлювання і журналістів, і посадовця на ситуацію, яка склалася в місті. Наприклад, журналісти вдалися до мови ворожнечі в тексті ще до цитування міського голови: "Роми "дістали" не лише жителів Рівного, які розмістили петицію на сайті міськради з проханням притягнути перших до відповідальності за вибивання вікон в авто і вимагання грошей. Їхня нахабна поведінка обурює і міського голову Олександра Третяка". У цьому абзаці журналісти узагальнюють інформацію: складається враження, що рівнян "дістали" абсолютно всі представники цієї національності, а не лише особи, про поведінку яких, пишуть у петиції.

Далі в тексті наводиться такий уривок із прямої мови Олександра Третяка:

"Я бачу, що йде до того, що ми зробимо радикально: всіх запакуємо в автобус і вивеземо в їхнє рідне Закарпаття".

Сказане спричинило доволі широкий резонанс серед громадськості, численні коментарі в соціальних мережах. Крім "Радіо Трек" ці слова цитували й інші ЗМІ, наприклад ВСЕ, "Інфопотік" і багато інших рівненських і всеукраїнських медіа.

Наступного дня на сайті Zmina присвятили окремий текст із коментарями правозахисників, які вбачають у такій риториці дискримінацію, що може спричинити розпалювання ворожнечі.

Пізніше на своїй сторінці у фейсбуку мер Рівного вибачився за своє висловлювання про те, що "всіх ромів запакують в автобус і вивезуть до Закарпаття", однак публікації про цей випадок лишилися на різних сайтах. Також через це висловлювання на мера Рівного відкрили кримінальне провадження.

Пізніше, 28 червня, сайт "Радіо Трек" опублікував матеріал із заголовком "Главний барон, руку відріжу". Блогер потролив "жебраючих" ромів у Рівному". У ліді уточнюють: "І навіть трохи полякав. Як вам таке, не занадто?" Сайт розмістив відео з інстаграму, на якому, за описом ЗМІ, блогер "протягом певного часу грубим чином розігрував представників цієї національності на вулицях Рівного та зробив із цього відео". ЗМІ описує побачене у відео – "матюки до ромок, бризкання в дітей водою та залякування (він схопив малого за руку, коли той просив у нього гроші), пропозиція дати 5 гривень, якщо відкусить вухо".

Дії блогера містять не лише мову ворожнечі, адже вони застосовані виключно до людей ромської етнічної групи, дітей та жінок, а й мають ознаки правопорушень, які мала б вивчати поліція. Втім, "Радіо Трек", публікуючи інформацію про таке відео як новину, не надаючи жодних коментарів експертів про агресивну поведінку, не тільки вдається до мови ворожнечі (хоча сайт і пише, що вважає дії блогера жорстокими), а й поширює цей агресивний, шкідливий і принизливий контент на своїй платформі.

Подібна ситуація щодо публікації сайтом "Радіо Трек" матеріалів з елементами мови ворожнечі трапилася в червні 2020 року. Йдеться про текст "Неповнолітня в Тернополі зарізала студента з Африки. Чому? (5 ФОТО)".

Цей матеріал, на думку членів Комісії журналістської етики, містив численні расистські упередження та неправдиві висловлювання, а також поширював мову ворожнечі.

У заяві додають, що "для посилення негативного ставлення до темношкірих громадян матеріал насичений посиланнями на інші новини, заголовки яких також містять вияви мови ворожнечі, зокрема згадки про африканських студентів у принизливому або образливому кримінальному контексті, а також міркування про "привілейованість" цієї групи чи непропорційну перевагу, якщо порівняти з місцевим населенням".

Зауважимо, що журналіст повинен розуміти потенційні ефекти від публікації будь-якої інформації. Звісно ж, спотворювати, змінювати сенси прямої мови в матеріалах, не можна, однак, якщо сказане героєм чи героїнею може негативно вплинути на аудиторію, спровокувати конфлікти, образити когось, варто подумати, чи треба це поширювати в публічній площині.

Анна Калаур, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.