Тема мобілізації – одна з найчутливіших у наш час: вона зачіпає конкретних людей, викликає сильні емоції в аудиторії й дає широкий простір для маніпуляцій. Проте серед медіа Чернігівщини вона не є надто популярною. У середньому провідні медіа регіону присвячують цій темі близько п’яти матеріалів на місяць.

Регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області проаналізував публікації за серпень 2026 року на найпопулярніших чернігівських сайтах “Суспільне Чернігів”, “Час Чернігівський”, “Челайн” і 0462.ua, а також дописи телеграм-каналів “Love Чернігів”, “Труха Чернігів”, “Типовий Чернігів” і “Новини Чернігівщини” – з погляду дотримання журналістських стандартів, точності фактів і наявності маніпуляцій чи мови ворожнечі в цій темі.

Загальна картина

За розглянутий період усі проаналізовані сайти писали переважно про той самий пул подій: відсторонення начальника обласного ТЦК та СП Артема Требесова, “ухилянтські схеми” з фіктивним працевлаштуванням і бронюванням, кримінальні провадження проти керівників районних ТЦК, а також резонансні кейси мобілізації конкретних людей. Зокрема, відомою стала історія колишнього полоненого Миколи Куліченка, що вижив після розстрілу росіянами 2022 року, проте не отримав статусу військовополоненого та був мобілізований до лав Сил оборони. Це природно – усі спираються на ті самі першоджерела: засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, повідомлення СБУ, рішення судів.

Сайти: рівень якісний, але нерівномірний

“Суспільне Чернігів” тримає найвищу планку. Кожен матеріал про мобілізацію має ім’я автора, дату публікації, і, що найважливіше, журналісти системно шукають баланс сторін. У матеріалі про мобілізацію Миколи Куліченка редакція не обмежилась емоційною історією родини, а надіслала офіційний запит профільному міністерству, отримала письмову відповідь ТЦК, залучила коментар юриста щодо зворотної дії закону про мобілізацію – і лише після цього опублікувала розгорнутий, збалансований матеріал.

Новина про мобілізацію колишнього полоненого Миколи Куліченка. Скриншот із сайту “Суспільне Чернігів”

Заголовки стримані, без сенсаційності навіть у гострих сюжетах. Наприклад, “У ТЦК прокоментували мобілізацію чоловіка, який вбив військових” – без апеляції до емоцій. Нагадаємо, подія сталася в липні 2025 року. Тоді мобілізований курсант під час стрільб на території навчального центру вистрілив з автомата в бік інструкторів-військовослужбовців. Унаслідок поранень двоє військових загинули. 9 червня 2026 року Чернігівський районний суд Богдану Кошелю ухвалив вирок – довічне позбавлення волі. У серпні журналісти Суспільного опублікували матеріал на основі відповіді на інформаційний запит Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Час Чернігівський, у якого значна частина контенту – передрук з “Вісника Ч” із вказівкою джерела та авторства, також дотримується стандартів: намагається отримати коментар установи, чесно фіксує відмову ТЦК коментувати “неофіційно”, додаючи скриншот листування – це радше плюс, ніж мінус, бо демонструє прозорість спроби.

Листування журналіста з представниками ТЦК та СП. Скриншот із сайту “Час Чернігівський”

Пресрелізи СБУ позначено як такі. Водночас є й слабке місце: матеріал від 7 серпня “Мобілізували чоловіка, який зі зв’язаними руками вибрався з могили після розстрілу” побудовано виключно на розповіді сестри постраждалого, без жодного запиту чи коментаря від ТЦК – тобто це одностороннє, емоційно навантажене висвітлення.

“Челайн” переважно ретранслює офіційні джерела – СБУ, поліцію. Також була публікація з телеграму нардепа Гончаренка – майже дослівно, без додаткової верифікації чи спроби отримати коментар другої сторони. Помітна проблема з прозорістю авторства: частину матеріалів підписано узагальнено, Administrator або Журналіст, замість реального імені – це не відповідає стандарту ідентифікованості автора.

Новина про засідання ТСК 17 серпня. Скриншот із сайту “Челайн”

Найбільший за обсягом матеріал, про засідання ТСК 17 серпня, – по суті, переказ одного джерела, телеграм-каналу Гончаренка, без незалежного підтвердження чи коментаря самого ТЦК поза межами того, що прозвучало на засіданні. Це не є маніпуляцією як такою, бо ТСК – публічний орган, а засідання відкрите, але для читача важливо розуміти: вся інформація проходить через призму одного політичного актора.

0462.ua представляє третю модель роботи – чисте агрегування офіційних повідомлень без жодного додаткового журналістського оброблення. Усі проаналізовані матеріали стосувалися кримінальних справ та були побудовані за однією схемою: переказ пресрелізу СБУ або цитати з іншого медіа з гіперпосиланням на першоджерело. Фактичних помилок, домислів чи оцінних суджень немає – у цьому сенсі матеріали “чисті”. Водночас це показовий приклад суто ретрансляційної журналістики: немає ані запиту коментаря другої сторони, ані спроби перевірити чи доповнити офіційну версію, ані вказівки імені автора матеріалу (лише позначення джерела фото). Так, матеріал “Ухилянтів шукають по всій країні: ТЦК передали поліції понад 1,5 млн звернень” є повним передруком матеріалу РБК-Україна та не має жодної регіональної прив’язки.

Телеграм-канали: реальні проблеми зі стандартами

Якщо сайти загалом тримаються фактажу, то в телеграм-каналах трапляються показові порушення.

Найгостріший випадок – допис “Труха Чернігів” про “VIP-ухилянта Стерненка” від 5 серпня. Йдеться про звинувачення волонтера Сергія Стерненка в ухиленні від мобілізації. Це не новина, а фактично памфлет: сарказм (“Раптово з’ясувалося, що ухилянт насправді патріот, просто має проблеми з “оптикою”), інсинуації про корупційну змову без жодного документального підтвердження, знущальний тон щодо конкретної названої людини – і жодного запиту коментаря від об’єкта публікації. Це класичний приклад матеріалу, побудованого на натяках замість фактів, що є прямим порушенням стандарту балансу думок і права на відповідь.

Репост публікації про Стерненка з головного каналу “Трухи”. Скриншот з каналу “Труха Чернігів”

Другий проблемний момент – публічна відозва “Труха Україна”, яку поширили на каналі “Труха Чернігів” 19 серпня, до президента й міністра оборони, написана від імені “численних підписників”: “ТЦК вже б’ють не тільки чоловіків і жінок, але й дітей”. У публікації в маніпулятивній формі закликають до “негайної адекватної реформи війська”. Це узагальнене, емоційно заряджене твердження без жодного конкретного факту, дати чи джерела. Текст подано без відповідного маркування.

Репост публікації про необхідність реформи мобілізації з головного каналу “Трухи”. Скриншот з каналу “Труха Чернігів”

Матеріал “Новини Чернігівщини” про броню ексміністра Федорова від 20 серпня заслуговує на окрему згадку через ризик маніпулятивної рамки: інформація подається лише з посиланням на заяви нардепа Гончаренка, а сама структура тексту – акцент на фонді Сороса, USAID (ліквідовано у 2025 році. – Авт.), “грантових організаціях, пов’язаних з Демпартією США” – відтворює типову риторичну конструкцію, яка в українському інфопросторі часто використовується для дискредитації через натяк на “закордонне фінансування” – без того, щоб редакція сама перевірила чи прокоментувала зв’язок цих фактів із суттю звинувачення.

Публікація про бронювання Федорова. Скриншот з каналу “Новини Чернігівщини”

Мова ворожнечі й стигматизація

Серед проаналізованих сайтів вимальовується помітна різниця в глибині журналістської роботи. Одні видання системно виходять за межі офіційного пресрелізу, інші здебільшого відтворюють офіційну версію подій без додаткової перевірки. Є й видання, що обмежуються практично дослівною агрегацією чужих матеріалів.

Телеграм-канали – це зона найвищого ризику: там трапляються і сарказм замість аргументів, і невідповідність заголовка суті матеріалу, і емоційні узагальнення без фактажу.

Прямої мови ворожнечі – закликів до насильства – в опрацьованих публікаціях про мобілізацію не виявлено. Однак у деяких телеграм-дописах є однозначні маніпуляції на темі мобілізації та бездоказові звинувачення.

Андрій Кужель, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області