Медійники і влада: наскільки відкрита Сумська ОВА до співпраці з регіональними медіа під час дії режиму воєнного стану

Від початку повномасштабного вторгнення комунікації зазнали суттєвих змін, як, власне, і все наше життя. Як від 24 лютого була влаштована система спілкування між журналістами та обласною адміністрацією, що стала називатися військовою, та як працює доступ до інформації під час війни – читайте в цьому блозі.

Як усе було на початку повномасштабного вторгнення 

З перших годин вторгнення 24 лютого 22-го року роботи в інформаційників Сумщини було вдосталь. О восьмій ранку до "кривої хати" почали запрошувати журналістів на брифінг. Надалі – створили загальний чат для спілкування, де ОВА запровадила чіткі та прості правила: журналісти й пресслужба – всі разом на одному боці й на одному, як тоді ще говорили, "інформаційному фронті". До процесу також залучили й блогерів та інфлюенсерів області. Кожен, хто має аудиторію (широку), був залучений до цієї роботи.

В перші дні журналісти разом із пресслужбою допомогли вибудувати систему передання інформації про рух ворожої техніки, і згодом ця система була передана добровольчим формуванням, теробороні й ОВА. За її допомогою вдалося вибудувати одну зі складових оборони області й "партизанські" шляхи доставлення зброї та гуманітарних вантажів до заблокованих міст. Це також допомагало і службам зв’язку, комунальникам максимально безпечно виїжджати на екстрені ремонти.

Медійники взяли на себе роль цивільного захисту і оповіщення населення. Сумська область на початок вторгнення не мала систем ППО. Не лише захисту, а й оповіщення. Тобто українська система ППО не бачила в себе територію області, лише її невеличкий шматок у Шосткинському і Конотопському районах, що з боку Чернігівщини. Тому сигнали тривоги передавало населення: із прикордонних сіл за власними контактами медійники знайшли місцевих, які щоразу телефонували, коли летів літак. Пресслужба ОВА передавала це на департамент цивільного захисту, який вмикав сирени, і в чат до журналістів. Ті ж, своєю чергою, ставили тривоги на своїх ресурсах. У кожній з редакцій було розписане цілодобове чергування.  

Загрози артобстрілів та вуличних боїв у Сумах давалися максимально оперативно: партизани та добровольці, які захищали місто, повідомляли про загрози на штаб, а пресслужба ОВА зі штабу – журналістам. Так люди й дізнавалися про всі небезпеки.

Повітряні тривоги скасовували після того, як літаки вилетіли за межі області. А от з артилерією була цікава ситуація. Одного разу через журналістів, що самі ж сиділи в укриттях, люди почали жалітись і просити давати відбої тривог і для артилерії. В укриттях наприкінці лютого було холодно і не дуже комфортно перебувати, тож відбої тривог почали ставити й на артобстріли. Того дня таки вирішили поставити відбій після першого артобстрілу, і, коли поставили після другого, за кілька хвилин після відбою, коли люди тільки встигли вийти з укриттів, росіяни вдарили знову. Після цього випадку ніхто не просив, та і не ставив відбоїв для арти.

Фейки та дезінформація

На Сумщину росія пішла не тільки залізом, а й потужною інформаційною війною. ОВА організувала внутрішню систему спростування фейків. Був створений окремий чат, у якому активісти й журналісти знаходили фейки й додавали їх туди на перевірку. Пресслужба ОВА цю інформацію перевіряла і підтверджувала чи спростовувала. Далі учасники групи робили повідомлення про те, чи фейк це, чи правда, і поширювали його скрізь по медіа та соцмережах. 

Здебільшого це працювало, але були й випадки, коли, наприклад, ніхто не знав, чи варто знімати таблички з вказівками населених пунктів і вулиць, чи ні. Було таке, що шукали яскраве світло у вікнах або ж "мітки", які закликали замальовувати, чи закривали на дахах людей, яких вважали ворожими коригувальниками. І не одразу було зрозуміло, що це за інформація: чи фейк, чи правда. 

Загалом була підтримана ідея про "інформаційний щит" в області, яка себе виправдала. Але всі деталі, звісно ж, після перемоги.

Акредитації, власні правила та "єдиний марафон" по-сумськи

До підписання 73-го наказу про роботу медіа і запровадження акредитацій на загальнодержавному рівні Сумська ОВА встановила власні правила роботи й розробила акредитації для регіональних медіа. Наприкінці лютого вже ця система працювала. Після 5 березня 2022 року з’явилась інформація, що таку систему запроваджують на державному рівні. Після деокупації області, з квітня, і Сумщина перейшла на загальні правила. 

Також було ухвалено рішення про формування єдиної бази матеріалів. Були окремі напрямки, які медійники з усієї області наповнювали контентом. Звідти – усі інші брали інформацію та поширювали по всіх своїх каналах інформування. Відбувалися події, на які їхала одна знімальна група (будь-якого медіа або навіть зібрана з різних), паралельно – інша, і скрізь усі матеріали привозили та розшарювали. Авторство цих матеріалів на той момент було вирішено не вказувати з міркувань безпеки. На той час ніхто не знав, що буде за кілька годин. І намагалися берегти медійників, що заради контенту ризикували життям. Адже ніхто не знав, чи будуть міста, повні людей, окуповані.

Також від ОВА тоді була єдина людина, що вела публічну комунікацію, голова – Дмитро Живицький. Це також було зроблено з міркувань безпеки й дало змогу всім заступникам і керівникам підрозділів вільніше працювати в умовах загрози окупації. 

Щодо знімань у той час, то співпраця була налагоджена так, що або журналісти питали в ОВА, коли і як безпечніше можна виїхати на певне знімання, або ж інформація про події йшла від ОВА. Наприклад, у всіх журналістів був доступ до російських полонених, яких ті розпитували. Або до лікарень, до фіксації подій, до матеріалів, знятих озброєними формуваннями тощо. Більша частина цього матеріалу так і лишається неопублікованою, чекає на перемогу. 

На гарячі точки, де тривали обстріли, журналістів не пускали, але одразу після завершення – так. До середини березня не було засобів захисту, а першу партію бронежилетів і шоломів для преси від ІМІ в Суми, що тоді були ще частково оточені, журналістам завезла пресслужба ОВА. Відтоді журналісти могли виїжджати до гарячіших точок. 

Коли наприкінці березня звільнили Тростянець – фактично єдине місто, що було таки окуповане ворогом на Сумщині, за кілька годин туди прибула перша колона гуманітарної допомоги від ОВА. У цю поїздку із собою взяли й усіх охочих медійників, як і всі наступні дні, забезпечуючи їх інформуванням про небезпечні місця.

Після деокупації

На початку квітня 2022 року, коли минув трохи більш ніж місяць окупації і спротиву області, Сумщина стала вільною. Система інформування змінилася: уже не було єдиної бази контенту, бо не було необхідності. Також зі звільненням області повернулись і військові та намагалися встановити чимало перешкод для роботи медійників. З адекватними заборонами всі були згодні, але було і чимало безглуздих вимог. Наприклад, щоб з’їздити в село на прикордоння, треба було писати запит і чекати відповіді три дні. Тоді ОВА взяла на себе ініціативу щодо концепції інформування всіх служб та Сил оборони щодо роботи журналістів. Зокрема, була створена окрема група для тих, хто знімає чи фотографує на виїздах. Туди бажано за кілька годин знімальна писала дані про місце знімання, склад групи, авто, і це повідомлення передавалося всім причетним службам. Якщо зона роботи була небезпечна (зараз це називається "червона"), то знімальні супроводжували військові або ж тримали зв'язок телефоном – попереджуючи про небезпеки. Не завжди ця система спрацьовувала, але це більше про поодинокі випадки.  

Згодом це було офіційно оформлено в єдиний медійний координаційний центр при ОВА, куди ввійшли всі представники пресслужб області. Це дозволяло працювати максимально оперативно, злагоджено і без перешкод для журналістів.

Так само була і система дозволів на польоти квадрокоптерами для знімань. 

Також пресслужба ОВА оперативно забезпечувала регіональні й центральні медіа якісними фото та відео з місць подій (обстрілів). Для тих медіа, які не мали можливості виїжджати, це було дуже важливо.

У період вимкнень електроенергії для медійників від ОВА були організовані медіацентри, де був доступ до безперебійного інтернету і постійне живлення. Також у пунктах незламності по Сумах були обладнані окремі робочі місця для журналістів.

Минув рік: що далі?

Із лютого 2023 року в Сумській ОВА звільнили голову – Дмитра Живицького. Частину пресслужби, яка саме працювала на війні, також звільнили, – адже офіційно це була патронатна служба, що звільняється разом з головою, згідно з чинним законодавством. 

Два з половиною місяці область була без очільника, та в середині квітня президент призначив нового голову. Ним став 65-річний генерал-лейтенант Володимир Артюх. Пресслужба теж нова – почала працювати зовсім нещодавно. Роботу наразі лише організовують.

Але завжди є робота із запитами на інформацію. Як експеримент я надіслала інформаційний запит до ОВА і відповідь на нього отримала досить повно і вчасно. Утім, особливих скарг на роботу із запитами медійна спільнота і не висловлювала. Були перипетії щодо доступу до чутливих (під час війни) даних, утім і це питання було вирішено в межах регіону.

ІМІ розпитав медійників про роботу з ОВА з часу повномасштабного вторгнення

"Із 24 лютого було налагоджено якісну оперативну співпрацю із Сумською обласною військовою адміністрацією. Ми були на зв'язку в режимі 24/7, всі питання вирішувались оперативно, жодних нарікань до того періоду та й упродовж року після повномасштабного вторгнення не було. Наразі зі зміною голови та частково команди голови Сумської обласної військової адміністрації як такої активної співпраці немає. Ще, напевно, зарано. Бо людина нова, і поки що все в такій більш якісь в'ялій фазі, але поживемо – побачимо, як воно буде".

Наталія Братушка, директорка ТРК "Відікон"

"Із 24 лютого наша команда була оперативно долучена до загального пулу медіа, ми регулярно отримували інформацію від ОВА, що дозволяла орієнтуватися в ситуації настільки, наскільки це було можливо. Ми мали майже неформальне швидке спілкування, кооперувалися для якісного виконання інформаційної роботи. 

Після завершення активної фази повномасштабного вторгнення на Сумщині, а ще більше – після зміни очільника і частини команди ОВА, комунікація майже обірвалася, ми маємо досить формальні стосунки і зрідка отримуємо оперативні сповіщення. Щоправда, і самих подій, що стосуються Сум (а ми пишемо переважно про Суми), стало дедалі менше, тож, найімовірніше, це два взаємодоповнювальні фактори".

Дмитро Тіщенко, співзасновник / керівник онлайн-видання "ЦУКР"

"Коли Альона Бояринова працювала радницею голови ОВА з медіа, був побудований комфортний (і швидкий – що важливо!) канал комунікації з медіа. 

Був (досі існує, але вже став тухлий) створений чат з усіма медіа, де швидко обмінювались інформацією, обговорювали, як висвітлювати ті чи інші військові події в області.

Окремо я б відзначив чат "Зйомки.Суми", куди ми кидали інформацію про те, які знімальні групи куди їдуть, а Альона попереджала військових на маршруті. 

Після зміни влади ОТУ (відбулося одночасно зі зміною голови ОВА, із січня по травень змінили трьох командувачів. – Ред.) намагалася вимагати папірці, але згодом ми їх привчили до швидшої взаємодії.

Зараз фактично комунікацію з медіа з боку ОДА веде Сергій Над'ярний, вона більш-менш, але, наприклад, кімната для журналістів у Конгрес-центрі перестала працювати одразу після відставки Живицького. Наче дрібниця, але неприємно".

Андрій Крамченков, шеф-редактор новин на Суспільне.Суми

Коментар від ОВА

Сьогодні за інформацію і комунікації від адміністрації відповідає Ігор Кальченко – керівник апарату Сумської ОВА, за розподілом обов’язків відповідний департамент курується саме ним.

"Комунікація з медіа в Сумської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації останнім часом проходить через проведення брифінгів та пресконференцій в Офіційному медіацентрі. Медіацентр на базі ОВА – це майданчик для публічної комунікації влади та силових структур, анонсів, звітів, брифінгів, звернень, пресконференцій. Заходи в медіацентрі наразі відбуваються двічі-тричі на тиждень. Ми запросили медіа до співпраці, журналісти мають можливість самі пропонувати теми, які їм цікаві.

Крім того, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", журналісти звертаються до Сумської ОВА із запитами щодо отримання публічної інформації, яка становить високий суспільний інтерес.

Так, за період із січня до травня (включно) 2023 року до Сумської ОВА та її структурних підрозділів надійшло 16 запитів на публічну інформацію від журналістів. У відповідь на запити журналістам надана своєчасна, повна та достовірна інформація в строки, визначені законодавством.

Також залучаємо медіа до участі в інформаційних кампаніях всеукраїнського та місцевого рівня (державна програма "єВідновлення", медична реформа, відзначення державних свят та пам’ятних дат, допомога місцевому бізнесу за кошти обласного бюджету тощо).

Щоранку о 9.00 та щовечора о 21.00 на ресурсах Сумської обласної військової адміністрації надаємо інформацію про безпекову ситуацію в області (кількість обстрілів у прикордонних громадах, наслідки обстрілів). За можливості з дозволу військових надаємо журналістам розширену інформацію про руйнування інфраструктури в громадах".

Ігор Кальченко, керівник апарату Сумської ОВА

Альона Яцина, регіональна представниця Інституту масової інформації в Сумській області