Маніпуляція заради клікабельності: чи варта шкурка вичинки?

Практично на кожному полтавському сайті можна знайти маніпуляцію *. На двох полтавських сайтах – «Полтава.365» та «Громадське.Полтава» зафіксовано найбільше випадків – 8 та 6 відповідно. Найменше маніпулює заголовками видання ОКІА «Новини Полтавщини» – на цьому сайті зафіксовано три випадки неспівпадіння заголовку й тексту новини. Середній показник у порівнянні із трьома вищезгаданими медіа тримають сайти «Коло» та «Полтавщина», де кількість новин із елементами маніпуляцій становить 5 і 4 випадки відповідно.

Такими є результати моніторингу, який провели експерти Інституту масової інформації у липні. Загалом було проаналізовано 500 новин – по 100 на кожному із сайтів протягом тижня з 9 липня 2018 року. Для моніторингу було обрано найпопулярніші (зокрема, за даними місцевих досліджень) та найбільш упізнавані у регіоні медіа: «Полтавщина», «Коло», ОКІА «Новини Полтавщини», «Громадське.Полтава», «Полтава365». Мета моніторингу – визначити рівень маніпуляцій, зокрема, дослідити кількість випадків, коли заголовок не співпадає із текстом новини.

Розстріляні люди, спущений на воду музей, неіснуючі історії потопельників та фіктивні потопельники: рецепт, як заманити читачів клікнути новину

На одному із наймолодших інтернет-видань Полтави – сайт «Полтава365» працює з 2015 року – ми нарахували 8 випадків маніпуляцій. Наприклад, у новині « Чоловік отримав поранення від вибуху власної гранати» видання пише, що «біля подвір’я заявниці 32-річний односелець кинув невідомий предмет, схожий на гранату», а «фахівці-вибухотехніки ГУНП в Полтавській області встановлюють, який саме предмет вибухнув». Тобто чи насправді на момент написання новини було достеменно відомо, що то була граната – говорити не можна. Відтак, заголовок, по суті, не відповідає змісту новини. Подібні ситуації зафіксовані буквально на всіх сайтах, які досліджували: медіа пишуть у заголовку, що «знайшли гранату», «вибухнула граната», а у тексті зазначено, що «наразі вибухотехніки з’ясовують, що то був за предмет, який вибухнув». Швидше за все, таким чином ЗМІ маніпулюють, свідомо чи ні, задля того, щоб: а) зацікавити не лише прочитати заголовок, а перейти за посиланням далі і прочитати новину повністю; б) скоротити заголовок до максимуму, щоб він виглядав «читабельніше».

Наступна новина також цікавий кейс ознаки маніпуляції: заголовок повідомляє, що «Музей «Полтава» в Санкт-Петербурзі спустили на воду». Що ж дізнаємося, читаючи публікацію? «Копію першого військового корабля Балтійського флоту, названого на честь перемоги росіян в битві під Полтавою в Санкт-Петербурзі планують зробити центром музейного комплексу, присвяченому морській славі Росії». Заголовок новини розповідає читачеві про музей, як уже створену установу, яку спустили на воду. Однак насправді мова йде про копію корабля, який лише планують зробити  музейним експонатом. Ще один яскравий приклад маніпуляції – «Під Полтавою потонув автомобіль». Насправді авто не потонуло, а лише упало у ставок, і фото в новині підтверджує це. Аналогічна ситуація у новині «У Полтаві під землю провалилась автівка» – як читаємо у новині, «автомобіль в'їхав у яму», яку напередодні «вирили комунальники». Далі у цій же новині читаємо, що «легковик втрапив у вириту траншею, яка — це видно з фото — була огороджена попереджувальною стрічкою і попереджувальним знаком», заголовок переконує, ніби авто провалилося під землю зненацька і без причини.

У новині «Полтаводоканал» б'є на сполох» не знаходимо підтвердження того, що підприємство дійсно б’є на сполох, попереджає про, можливо, екологічне лихо тощо. Натомість читаємо про «незручності і неабияке невдоволення у споживачів підприємства» через те, що «стоки системи водовідведення в Полтаві потерпають від недобросовісних шанувальників консервації, телефон диспетчера аварійної служби підприємства «Полтававодоканал», який працює цілодобово, не замовкає». Тобто бачимо заголовок із претензією на сенсацію, але сама сенсаційність у новині не підтверджена, необгрунтована,  а є стандартне повідомлення комунальників, куди звертатися «з приводу забитої дворової чи вуличної каналізації». Новина «Полтавець розстріляв компанію людей із травматичної зброї», здавалося б, дає зрозуміти, що загинули люди,  якщо читати лише заголовок. Відкривши новину, бачимо, що «четверо людей у Полтаві отримали тілесні ушкодження внаслідок нічного конфлікту між сусідами по дачі». Тобто заголовок свідчить, що люди загинули, бо їх «розстріляли»,  текст новини свідчить, що вони «отримали тілесні ушкодження», але живі. Промовистий заголовок «На пляжах Полтавщини розповідають історії потопельників» ніби запрошує прочитати історії тих, кому вдалося врятуватися, тонучи на воді. Але ні – читачу пропонують статистику, скільки людей загинуло на воді, ні про які історії  мова не йде. Що це були за історії і чи були вони взагалі, читачу доводиться здогадуватися, розмірковуючи над сухим «рятувальники провели профілактичні бесіди» та читаючи, що рятувальники «називають  головну причину трагедій — це вживання під час відпочинку алкогольних напоїв та неадекватна оцінка небезпечних ситуацій, що можуть виникнути під час перебування у воді».

«Громадське.Полтава», на якому зафіксовано 6 випадків неспівпадіння заголовку і тексту публікації, у новині «У Полтаві затримали чоловіка з наркотиками»  не подає підтвердження того, що він дійсно мав наркотики, у тексті вказано, що «виявили в нього рослинну речовину зовні схожу на канабіс», тобто результатів перевірки, були то наркотики чи ні, не представлено. Ознаку маніпуляції можна вбачати і у новині «Нетверезий водій припаркувався у ставку. Подробиці».  У тексті зазначено, що «поліцейським, які приїхали на виклик, здалося, що водій автомобіля був нетверезий», «проходити алкотекст 38-річний чоловік відмовився», але «правоохоронці склали адмінпротокол на автовласника за водіння в нетверезому стані». Тобто підтвердження того, що чоловік дійсно був нетверезий – насправді немає, але медіа з легкої руки поліції, які склали протокол, назвали його нетверезим.

Публікація «Літаки авіакомпанії, яка обслуговуватиме полтавський аеропорт, відмовилися приймати в Львові»також містить ознаки маніпуляції. У заголовку вказали, що літаки відмовилися приймати, і не уточнили, що це – тимчасове явище. Більше того, наприкінці тексту є приписка, яка абсолютно змінює сенс новини: «того ж дня Yanair частково погасив заборгованість, тому надання послуг аеропортом відновили». Тобто, по суті, літаки почали приймати, але, вочевидь, щоб зацікавити читачів та змусити прочитати новину, медіа використало дієслово доконаного виду «відмовилися» замість дієслова в минулому часі «відмовлялися».  Публікацію «Полтавці виграли суд у секонд-хенду» також можна віднести до таких, що мають маніпулятивний заголовок, оскільки мова не про всіх полтавців, а лише про жителів будинку, в якому знаходився згаданий секонд-хенд. «Полтавські рятувальники витягли з Ворскли «потопаючого» – важко здогадатися, що насправді мова йде про навчання, а не про те, як якась добра людина врятувала життя іншій людині. Уже клікнувши на новину, дізнаємося, що «полтавські рятувальники нагадали містянам правила поводження на воді та показали, як урятувати потопельника» і що ситуація – «всього лише навчальне тренування».

Гучний заголовок = приманка

На сайті інтернет-видання «Коло» знаходимо 5 новин, які містять маніпуляцію. Зокрема,  у публікації «На Полтавщині з дому втекли двоє хлопчиків» немає підтвердження того, що діти дійсно втекли із дому. Натомість у тексті йдеться, що «працівники поліції встановлюють, чому діти залишилися без нагляду», яких помітили, коли ті «самотньо гуляли».  Ще один приклад маніпуляції – «Сморід і бруд в центрі Полтави: Центральний ринок перетворюють на сміттєзвалище. ФОТО». Заголовок свідчить про бруд на території ринку, насправді мова у тексті йде про територію біля ринку. Аналогічно і щодо новини «У Полтаві облаштували новий перехід, аби люди не ламали ноги. ФОТО» – у заголовку читаємо про те, що люди ламали чи ламають ноги, але у тексті не наведено цьому підтвердження; немає, наприклад, статистики травмувань біля чи у підземних переходах. Ще одне неспівпадіння заголовку і змісту тексту бачимо у новині «У Полтаві загубилася трирічна дитина, поки мама була у магазині».  Заголовок інформує, що дитина загубилася, отже, треба докласти максимум зусиль, аби її знайти (як правило, читачі починають масово розшарювати публікацію). Насправді головний меседж публікації, що дитина знайшлася, тобто правоохоронці звітують про щасливий хепі-енд.

ЗМІ часто використовують непідтверджену емоційність, видаючи заголовки. Наприклад, у новині сайту «Коло» «На Полтавщині запроваджують надважливий пілотний проект у медицині: візит замміністра» підтвердження, що згаданий пілотний проект дійсно надважливий, як вказано у заголовку, немає. Але разом з тим, у тексті зазначена цитата спікера, де вказано, що «провели дуже важливі реформи в системі первинної медичної допомоги», але мова не про пілотний проект, який лише впроваджують, а про те, що вже зроблено.

На сайті обласного комунального інформаційного агенства «Новини Полтавщини» також присутні подібні публікації. Їх менше – за період моніторингу зафіксовано три випадки маніпуляції заголовками. Наприклад, новина «Російські окупанти підступно обстрілюють мирних мешканців» «грає» на емоціях читача, викликає агресію і обурення Утім, підтвердження у тексті, що обстріл був підступним, знайти не вдалося: не наведено жодної цитати, яка могла б підтвердити це твердження. Заголовок наступної публікації «Всі паркінги в Україні пристосують для електромобілів» схиляє до думки, що нововведення запрацює в державі ось-ось. Насправді у тексті пишуть про те, що «До 2030 року всі стоянки і парковки в Україні обладнають зарядними станціями для електромобілів», а зараз лише «обговорюють нову державну будівельну норму». Як бачимо, строки розмиті, відтак, не можна стверджувати, що нововведення запрацює: по-перше, немає затвердження; по-друге – плани можуть залишитися просто планами, бо «все залежить від економічної ситуації – окупиться інвестору паркінг». А також, як і на інших сайтах, є маніпуляція у новинах про наркотики: заголовок публікації «Житель Кобеляцького району вирощував наркотичні рослини» суперечить тексту, в якому йдеться про те, що «правоохоронці виявили та вилучили речовину рослинного походження, схожу на рослини конопель».

На сайті інтернет-видання «Полтавщина» зафіксовано найменше маніпуляцій – 4. Вона присутня, до прикладу, у новині «Траси Київ — Харків у межах Полтави не існує: від дороги усі відмовились». Про не існування дороги та відмову від неї у тексті немає ані слова, мова про те, в кого вона на балансі: « ні міська влада, ні Укравтодор не вважають своєю ділянку траси міжнародного значення, яка проходить в межах Полтави ». Тобто заголовок має сенсаційність, не підтверджену у тексті. Відмова від дороги у новині не згадана, навпаки,  є цитата про те, що можуть і відремонтувати, якщо територіальна громада того захоче. Надлишкову не підтверджену емоційність бачимо в заголовку «Лотерея для пацієнтів: обласний онкодиспансер паралельно використовуватиме два томографи — один новіший на 20 років», бо у тексті немає згадки про лотерею. На цьому сайті, як і на інших, зафіксований випадок маніпуляції словом «граната»: у тексті новини «На Глобинщині чоловік кинув біля подвір’я сусідів гранату і поранив собі ногу» читаємо «мешканець Глобинського району кинув біля подвір’я сусідів предмет, схожий на гранату, і пошкодив собі ногу», «фахівці-вибухотехніки ГУНП в Полтавській області встановлюють, який саме предмет вибухнув».

Як бачимо, практично кожен заголовок, що не співпадає із суттю тексту, а отже є маніпулятивним – свідчить, швидше за все, про бажання медіа зацікавити читача, змусити його прочитати не лише заголовок, й а клікнути новину. А не про бажання порушити журналістські стандарти. Варто задуматися, якою ціною це робиться. Зацікавити читача, а через хвилину, після прочитання новини, розчарувати, чи не означає це, що є ризик втратити частину читацької аудиторії.

*Примітка: результати дослідження стосуються лише ЗМІ, які були проаналізовані під час моніторингу.

Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов’язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.