Майже достовірні: онлайн-ЗМІ Донеччини користуються надійними джерелами інформації

Відсоток сумнівних джерел ЗМІ Донецької області додають окуповані території та новини, де джерела взагалі не вказані.

Квітневий моніторинг регіональних онлайн-медіа Донеччини стосувався двох журналістських стандартів: достовірності і відокремлення фактів від коментарів. Достовірність новини залежить від достовірності джерела. Тому під час моніторингу ключові джерела новин ділили на типи: надійні, сумнівні або без джерел. Також звертали увагу на наявність мови ворожнечі. 

Всього сайти опублікували 578 новин  з 10 до 14 квітня 2023 року включно. Основою для моніторингу стали стрічки новин п’ятьох онлайн-ЗМІ Донеччини: 0629.com.ua, karachun.com.ua, novosti.dn.ua, vchasnoua.com, v-variant.com.ua.  В моніторингу не враховувалися блоги, аналітичні статті, розслідування, інтерв'ю, анонси тощо. 

Стандарт достовірності: ідеться про те, звідки, з яких джерел надійшла інформація і чи компетентними є ці джерела. Сумнівними вважаються джерела у вигляді пропагандистських медіа російської федерації, також будь-які представники окупаційної влади, служб та установ на тимчасово окупованих територіях і медіа, що працюють на окупованих територіях. Крім того, неверифіковані телеграм-канали чи сторінки в соцмережах, очевидці або неназвані / анонімні джерела.

Особливістю регіональних ЗМІ Донецької області є тема окупованих територій, новини звідти апріорі не можуть бути достовірними, адже перевірити інформацію, джерелом якої є “слідчий комітет ДНР”, або так зване “МНС ДНР”, або ті ЗМІ, що працюють на окупанта, немає можливості.  Наприклад, як у новині з окупованого міста на сайті 0629.com.ua, де йдеться про те, що “В Маріуполі затримали трьох чоловіків, які нібито підірвали авто “начальника поліції”. Окупанти стверджують, що маріупольців завербувала СБУ”. Власне сам сайт Маріуполя 0629.com.ua робить біля таких новин помітки: “Немає можливості перевірити” або “Важко повірити”.

Ще один приклад на сайті novosti.dn.ua, де джерелом новини є пресслужба власника приватної військової компанії “Вагнер” Євгена Пригожина. В ній. зокрема, стверджується, що “бойовики, які воюють на боці росії”, нібито “вбили 32 тисячі українських військових у Бахмуті”.  

Або як у новині, де джерелом інформації є російський терорист Ігор Гіркін (Стрєлков), який “шокував росіян “страшною” історією про те, як українські бійці за допомогою HIMARS знищують окупантів на фронті. Нещодавно він так заплутався у своїх же висловлюваннях, що звинуватив у злочинах сам себе”, – пише сайт v-variant.com.ua. 

В окремих випадках буває так, що джерело інформації з окупованої території є надійним, але перевірити інформацію на всі 100 неможливо. Як, наприклад, у цій новині, де джерело інформації, Кримські партизани Атеш, стверджують, що “В окупованому Маріуполі “невідомо куди” зникають російські військові”, а чи справді, це так, чи дотичні до цього партизани, чи ні, ми дізнаємося лише після деокупації.

Новини без джерел

Новини, де джерела вказано з іменем і офіційною посадою є надійними та достовірними, якщо вони релевантні до інформації. Найчастіше це голови військових адміністрацій або офіційні представники місцевої та обласної влади, а також військові – Генштаб, ГУР, бійців різних родів військ та бригад ЗСУ. Новини, де джерела не вказано свідомо або через неуважність, є порушенням стандарту достовірності, але з погляду джерела, а не змісту новини. Наприклад, як на сайті vchasnoua.com в інформації про обстріли Костянтинівки журналісти забули вказати джерело інформації. Те саме повторилось і в новині про обстріли в Торецьку і Слов’янську. Таких новин без джерел на сайті – 15% із суми новин на цьому сайті за період моніторингу.

На сайті karachun.com.ua таких новин 10%. Тут не вказано джерел у фронтових зведеннях, наприклад у новині про оперативну ситуацію на Донеччині станом на ранок 14 квітня. Так само як і з новинами від 12 квітня, 10 квітня і так далі. Загалом без джерел щодо всіх п'яти сайтів зафіксовано 3% новин із загальної кількості проаналізованих новин.

Ще один стандарт, який ми досліджували під час моніторингу, – стандарт відокремлення фактів від коментарів. Нагадаємо, у новинах неприйнятні жодні оцінки й висновки журналіста, кожна суб’єктивна думка має бути чітко відокремлена від факту. Тут мають бути відсутні оцінні судження й емоційна лексика. Цей стандарт журналісти Донеччини за період моніторингу не порушували жодного разу. Те саме стосується і мови ворожнечі – прикладів некоректної лексики на сайтах Донецької області за період моніторингу не виявлено.

Юлія Гаркуша, регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькій області