У найпопулярніших онлайн-медіа Тернопільщини жінки найчастіше коментують теми медицини й соціальних наслідків війни. Чоловіки ж виступають експертами в питаннях економіки та суспільства. Хоча насправді йдеться про одиничні випадки коментарів — на 250 промоніторених новин експертів і експерток згадували 22 рази. Що ж до тематики матеріалів, де героями виступають чоловіки, то найчастіше їх можна побачити в новинах про спорт, у кримінальній хроніці й повідомленнях від надзвичайників, а ще в матеріалах про соціальні наслідки війни — переважно історії про полеглих на війні. Жінки ж найчастіше є героїнями в кримінальних новинах — здебільшого як потерпілі, а також у матеріалах про соціалку і культуру. Військовослужбовиць у ролі експерток за промоніторений період не було, а як про героїнь про них було дві згадки.
Загалом жінки були експертками в менш ніж 23% випадків, а героїнями – у трохи понад 30%. Водночас близько третини всіх новин, 31%, узагалі були без згадок про людей. Такими є результати гендерного моніторингу, проведеного регіональною представницею ІМІ впродовж 2–6 лютого на сайтах 0352.ua, 20 хвилин / RIA+, Тернополяни, Терен та Перший онлайн. Моніторили по 50 новин у кожному медіа, визначаючи кількість героїв і героїнь, експерток і експертів, та їхній розподіл залежно від тематик, а також згадки про військовослужбовиць.
П’ять експерток на 250 новин
Всього в новинах ми побачили 22 згадки про експертів / експерток – з них п’ять, або 23%, містили коментарі експерток. Зважаючи на показники попередніх років, можна зауважити, що кількість фахівчинь у новинах щоразу зменшується: у лютому 2024 року згадок експерток було 44%, у 2025 році – майже 29%.
Експерток у кожному з проаналізованих видань було мало: дві в матеріалах 0352.ua, по одній у “20 хвилин”, Першому онлайн і “Терені”. Жодної не було на сайті “Тернополяни”.
Із цих випадків фахово жінки коментували теми погоди – синоптикиня Наталка Діденко, випадок з порушенням прав військовозобов’язаного – адвокатка Олена Степанова, зміни в мобілізації – молодша юристка практики військового та сімейного права Мавілє Вілімовська, подорожчання нерухомості – голова Тернопільського відділення Асоціації фахівців нерухомості України Марія Хомин, тему здоров’я і медицини про переохолодження – головна державна санітарна лікарка Тернопільської області Оксана Чайчук. Щоправда, частина цих новин – копіпасти з посиланнями на Суспільне, “Факти” й Oboz.ua.
Торік жіночих фахових коментарів було більше – 11, переважно вони стосувалися соціальних наслідків війни й економічної теми.
Найчастіше експертами в новинах чоловіки виступали в темах економіки – у понад 83% випадків, або п’ять із шести, коли треба було фахово прокоментувати питання подорожчання квартир, розмірів зарплат і соцвиплат або проаналізувати дані про бізнес у регіоні. Три з п’яти коментарів у новинах про соціальні наслідки війни теж коментували експерти.
Минулого року чоловіків було найбільше серед експертів у темі війни й медицини – їм належали 100% експертних думок, хоча цього року ні експертів, ні експерток у цій темі не було. Торік чоловіків як фахівців було максимально і в новинах медицини – 100%. Суспільні теми у 80% коментували також чоловіки.
Жінок найбільше в історіях про постраждалих від шахрайства
Жінки були героїнями в 30% новин. Найчастіше – у матеріалах про кримінал і соціальні наслідки війни: 41 і 15 згадок – це 35 і 22% всіх згадок дійових осіб відповідно. Також часто про них писали в матеріалах про суспільство і культуру – там менша кількість згадок, бо й самих новин на ці теми було менше: 14 і 13, або 38 і 40% відповідно.
У новинах на медичну тематику та про економіку жінок було 100%. Однак у кожній рубриці матеріалів було мало – один і два відповідно. Одна новина була про програму Скринінг здоров’я 40+. Щодо економіки, то були матеріали про здорожчання житла.
Про чоловіків найчастіше писали в новинах про спорт (майже 87% з усіх згадок у темі), політику (83%) і соціальні наслідки війни (майже 78% з усіх випадків). В останній категорії традиційно багато новин про полеглих на війні. У 2025 році ситуація була схожою: трохи більш ніж 91% героїв були чоловіками в новинах про соцнаслідки війни, 85% – у спортновинах, майже 74% – у кримінальних новинах і повідомленнях від надзвичайників.
Водночас під час моніторингу ми виявили один матеріал, де героїнями є військовослужбовиці. Це рерайт пресрелізу з фейсбук-сторінки 44 артбригади імені гетьмана Данила Апостола на сайті “Терен”. Щоправда, у матеріалі Від цивільної медицини до фронту: шлях санітарної інструкторки з Тернопільщини про одну з військовичок є лише згадка – це сестра головної героїні новини.
Гендерний баланс – однакова кількість згадок про чоловіків і жінок – був у матеріалах на тему війни: по дві згадки про військових і військовослужбовиць, а також у темі соціалки – по чотири герої і героїні.
Фемінітиви й винятки з правил
У тернопільських медіа доволі вільно використовують фемінітиви: екскурсоводка, синоптикиня, санінструкторка, авторка, – усім знайшлося місце в текстах, де згадують жінок. Водночас у промоніторених медіа на одній і тій самій новині про підозру онкологині й працівниці онкодиспансеру “спіткнулися” саме на фемінітиві до слова “онколог”.
У першоджерелі, пресрелізі обласної прокуратури, чітко вказано, що онколог – лікарка. Однак у всіх редакціях не використали фемінітива. Зрештою, оскільки в тексті йдеться суто про двох жінок, немає фемінітивів і в множині: “лікарі”, “медичні працівники” й “медики”.
Це підсвічує ще один нюанс – коли жінки в новинах часто губляться саме в таких випадках. В українській мові, коли йдеться про множину, де є і чоловіки, і жінки, традиційно використовуються маскулінітиви. Тому в новинах спорту тренерки й спортсменки випадають з уваги серед узагальнень про спортсменів і тренерів. Як, наприклад, у новинах про виступ тернопільських спортсменів на чемпіонаті України із самбо серед колег-чоловіків майже загубилися тренерка Галина Серпович і спортсменка Анна Панькова.
Що ж до випадків, коли фемінітивами все ж знехтували, то за період моніторингу тут найбільше відзначилися “Тернополяни”: класний керівник Надія Миколаївна – і в першоджерелі немає фемінітива, соціальний працівник Ірина – і на фейсбук-сторінці Тернопільської ОВА також немає фемінітива, бібліотекар Світлана – і в повідомленні громади знову ж таки немає фемінітива.
У новинах без згадок про людей, експертів і експерток були новини на теми бойових дій, політики, культури, спорту. Водночас зовсім не було новин про тимчасово окуповані території й міжнародних новин. Не було під час цьогорічного моніторингу виявлено і випадків сексизму ні в бік чоловіків, ні в бік жінок.
Підсумки
Щоб покращити гендерний баланс у новинних стрічках тернопільських медіа, можна активніше шукати експерток і героїнь – не обмежуватися напрацьованими контактами, а створювати базу фахівчинь з різних сфер – економіки, науки, культури, війни. Це дозволить мати рівномірніше представлення думок чоловіків і жінок. Крім цього, можна планувати матеріали так, щоб у різних тематичних рубриках героїнями були не тільки постраждалі жінки чи соціальні активістки, а й професіоналки в начебто “чоловічих” сферах, наприклад у спорті, економіці, обороні. Регулярний гендерний моніторинг матеріалів допомагає бачити прогрес і виявляти рубрики чи теми, де жінки системно представлені менше. Водночас є чітке розуміння, що в нинішніх умовах редакції не завжди мають можливість підходити до роботи з погляду гендерного балансу.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області
