ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Лексеми, оціночні судження і трішки мови ворожнечі в полтавських медіа

27.06.2020, 10:00
Надія Труш

Полтавські медіа можна назвати зразковими через відсутність мови ворожнечі щодо етнічних груп (національних меншин), але попри це ознаки створення або поглиблення уже наявної ворожнечі між певними групами суспільства, тобто мови ворожнечі, присутні. Нульовий показник мови ворожнечі означає нуль публікацій на відповідну тематику.

Такими є результати моніторингу, проведеного Інститутом масової інформації протягом 1–5 червня, стрічки новин п’яти сайтів – "Полтавщина"  Poltavske TV, ОКІА Новини Полтавщини,  Сайт новин Полтави 0532.ua, "Зміст". Під час моніторингу досліджувалася мова ворожнечі, тобто наявність публікацій, що призводять до створення або поглиблення уже наявної ворожнечі між певними групами суспільства, також досліджували дискримінацію та маніпуляції щодо цього в новинах. Метою моніторингу було дослідити, скільки та як медіа пишуть про етнічні групи (національні меншини), досліджували тематику порушень та кількість виявів мови ворожнечі загалом: мову ворожнечі щодо жінок, внутрішньо переміщених осіб, маргінальних груп, за релігійними переконаннями, а також чи присутня мова ворожнечі в публікаціях про війну з Росією тощо.

Загалом на п’ятьох сайтах було проаналізовано 855 новин. На жодному з них за час моніторингу не було зафіксовано новин про етнічні групи (національні меншини). Але все ж ознаки мови ворожнечі були присутніми в новинах. Показник таких публікацій становить 0,7% загальної кількості проаналізованих новин. Це матеріали, які містили вияви мови ворожнечі  переважно щодо маргінальних груп, а один випадок стосувався війни з Росією.

На сайтах, які були проаналізовані, відсутня мова ворожнечі не лише щодо етнічних груп, а і щодо жінок, ЛГБТ, переселенців, людей за релігійними переконаннями. Варто зазначити, це насамперед стало можливим не так через дотримання журналістських стандартів, як через відсутність новин на таку тематику.

Лексеми й оціночні судження

16,7% новин загальної кількості промоніторених новин з ознаками мови ворожнечі містили некоректну лексику. У новині "На Полтавщині родина поховала померлу бабусю… у власному дворі" Сайт новин Полтави 0532.ua використовує лексему "бабуся" не лише в частині тексту, де згадуються родичі, а й у частині, де видання інформує, що "експертиза підтвердила, що померла бабуся власною смертю". Використання слова "бабуся" доречне лише для демонстрації родинних зв’язків, а в заголовку та в частині тексту цього не було вказано.

Пишучи про дружину колишнього міського голови та теперішнього депутата Полтавської міської ради Андрія Матковського, одне з медіа згадує його дружину, водночас використовує непряме оціночне судження, завуальовано, як можна зробити висновок, звинувачує жінку в непублічності: "незважаючи на фінансову успішність, Вікторія Матковська є не надто публічною особою".

Тексти на іншому сайті "щедріші" на оціночні судження, пишуть про "незговірливого підприємця", а про громадських активістів згадують: "малюють себе Гераклами, розповідають про свої 12 нескінченних подвигів", називаючи їх "псевдоактивістами".

Що з мовою ворожнечі – ніби немає, але є

Попри те що на проаналізованих сайтах немає жодного випадку мови ворожнечі щодо етнічних менших, вона присутня щодо інших груп. Зокрема, ОКІА Новини Полтавщини пише, посилаючись на народну депутатку від партії "Голос" Устінову, що "СБУ відкрила провадження щодо Степанова за фактом "диверсії проти країни", подаючи в статті відповідальність за так звану диверсію "передбачає відповідальність за "… дії спрямовані на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій", але наприкінці публікації зазначає, що "спочатку СБУ відмовила їй у відкритті кримінального провадження, натомість відкрила 6 проти українських виробників". А інформуючи про те, що "суд відправив під варту вже 20 фігурантів перестрілки у Броварах", комунальне видання вказує, що "київські перевізники покликали так званих тітушок". В іншій новині присутні такі епітети,  як "анархісти, жорстокі юрми, палії, мародери, злочинці й бунтівники". Пишучи про інформаційну війну з Росією, зокрема про агітаторів, які "підривають територіальну цілісність і недоторканність України", використовують означення "тролі", водночас у публікації йдеться не про судове рішення, а лише про затримання таких агітаторів.

Чому Полтава без новин про етнічні групи

На території Полтавської області проживають етнічні групи, але, попри те що в області зареєстровано три десятки організацій національних меншин, про них пишуть мало. А за час моніторингу на проаналізованих сайтах взагалі не було жодної такої публікації. Гучних новин, які стосувалися б мови ворожнечі щодо національних меншин, на полтавських сайтах за останні кілька років не було. Про національні меншини зазвичай пишуть або з подачі обласної влади, яка проводить різні круглі столи, зокрема з ромами, або згадують представників нацменшин у новинах про кримінал.

– Я думаю, що полтавські медіа зрідка пишуть про етнічні групи, тому що вони в Полтаві поводяться неактивно. Якщо брати видання, у якому я працюю, то остання новина де згадувалась етнічна група, – це кримінал: суд випустив під домашній арешт голову вірменської організації "Урарту", якого затримали за бандитизм, – розповів Микола Лисогор, журналіст інтернет-видання "Полтавщина".

І такою є ситуація практично на всіх полтавських медіа. Окрім того, неофіційно журналісти місцевих медій діляться, що не пишуть про етнічні групи, зокрема не роблять з представниками нацменшин інтерв’ю, бо працівників мало в редакціях, і журналісти не встигають писати новини.

Надія Труш, представниця ІМІ в Полтавській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!