Легітимізація на екрані смартфона: як росіяни створили видимість виборів на Херсонщині

У другий тиждень березня на тимчасово окупованій частині Херсонської області росіяни провели псевдовибори президента, які отримали назву “вибори Путіна”. Процес голосування під дулами автоматів розтягли аж на тиждень, але масовості та ознак легітимності домогтися не змогли.

Хоча питання, чи потрібна росіянам так звана легітимність, є риторичним. Більше схоже, що організатори мали іншу ціль – демонстрацію місцевим, що “Росія тут назавжди” й альтернативи цьому немає. 

Херсонець здирає білборд у деокупованому Херсоні. Фото: АР

Спроба окупантів узаконити свою присутність на загарбаних територіях перетворилася на масштабну пропагандистську акцію. А пропагандистські медіа та соцмережі всіляко цьому сприяли.

Підготовка

Готуватися до “виборів” Путіна на тимчасово окупованій частині Херсонщини росіяни почали заздалегідь. На додачу до розгорнутої сітки інформаційних телеграм-каналів, сайтів та обласної окупаційної газети влітку 2023 року на Херсонщині почали офіційно реєструвати медіа. 

Першими із зафіксованих нами в російському реєстрі зареєстрованих ЗМІ зʼявилося мережеве видання “Комсомольська правда Херсон”. Сталося це 6 червня 2023 року. 

За місяць, 6 липня, окупанти “офіційно” зареєстрували “віджаті” в колективів газети – обласну “Наддніпрянську правду” та районки: “Каховську зорю”, “Чорноморець”, “Голопристанський вісник” та “Нову Каховку”. Їхнім засновником стало окупаційне міністерство інформаційної політики Херсонської області, яке почали ліквідовувати в середині серпня 2023 року. 

Далі в реєстрі зʼявилося “Херсонське агентство новин”. У вигляді сайту і телеграм-каналів воно було ще навесні 2023 року. Його засновником стало московське ТОВ “Регнум”. Це впливова російська медіакомпанія, яку 2022 року з ювілеєм створення вітав Владімір Путін. Очевидно, що риторика нового “херсонського медіа” мало чим вирізняється від інших подібних видань.

У серпні московська редакція “Московський комсомолець” зареєструвала мережеве видання “МК в Херсонській області”. Сайт працює на окремому домені mk-herson.ru й публікує доволі багато контенту з тимчасово окупованої частини Херсонщини. Редакція видання водночас працює з тимчасово окупованого Сімферополя. 

У жовтні 2023 року росіяни зареєстрували чергове медіа – радіостанцію “Херсон-ФМ”. Її засновником стало ТОВ “РАДИОАЛЬЯНС” зі Ставропольського краю. Це один з найбільших радіохолдингів на півдні Росії, а тепер – і на окупованій Херсонщині.

Під цим брендом росіяни запустили відразу п'ять радіостанцій, які точно працюють у Генічеську та прилеглих населених пунктах. Це Російське радіо, Дорожнє радіо, Нове радіо, Авторадіо та Радіо Звєзда.

Без усілякої реєстрації на тимчасово окупованій Херсонщині мовить ще мінімум п'ять радіостанцій, сигнал яких інколи добиває і до Херсона. 

Останнім із зафіксованих нами новоствореним перед виборами Путіна медіа для окупованої Херсонщини стало “Херсон Медіа”. Це сайт новин на домені hersonmedia.ru, який заснувало ТОВ “Турлаев Медиа”. Засновник компанії Олексій Турлаєв з підмосковного Можайська був власником місцевої невеликої газети, але у 2020 році несподівано почав відкривати свої “медіа” на тимчасово окупованому Донбасі, а з 2022 року – і на інших окупованих територіях.

Наразі в його “медіаімперії” є Національне інформаційне агентство, “Калінінград Медіа”, “Можайськ Медіа”, “Донецьк Медіа”, “Луганськ Медіа”, “Херсон Медіа”, “Запоріжжя Медіа”, газета “Донецький кряж”.

Очевидно, що всі ці та багато інших незареєстрованих медіаресурсів висвітлювали “вибори” Путіна однаково.

Як висвітлювали вибори окупаційні медіа

В усіх зареєстрованих електронних окупаційних медіа ми не виявили жодного матеріалу про трьох конкурентів Путіна. Їхні прізвища згадуються виключно в бекграунді новин про вибори.

З 87 згадок про Владислава Даванкова, Миколу Харитонова та Леоніда Слуцького на сторінках “Херсонського агентства новин” тільки три новини містили щось, окрім беку, наведеного нижче. 

Скриншот із сайту  “Херсонське агентство новин” 

Дві новини стосувалися реєстрації кандидатів, і одна наводила дані соціології, де в Путіна було 80% підтримки.

Така сама ситуація і в інших окупаційних медіа та телеграм-каналах. Жодної згадки про програми, заяви чи хоч якісь дані про трьох кандидатів знайти просто неможливо. Тобто якщо людина, яка живе на тимчасово окупованій території Херсонщини, захотіла б дізнатися про вибори з проросійських або російських медіа, то зробити їй би це було складно.

Навіть агітації за Путіна в нормальному розумінні цього терміна майже не було.

“Росіяни дійсно не агітували на Херсонщині навіть за Путіна. Якщо порівняти публікації в підконтрольних окупаційній владі медіа з “Л/ДНР” і з Херсонської області, то можна побачити, що на окупованій частині Донбасу проводилась активна агітація за чинного президента РФ. Зокрема, його довірені особи та керівники виборчого штабу зустрічалися з місцевими мешканцями, проводили різні заходи. Натомість на окупованій частині Херсонщини будь-яка агітаційна діяльність зійшла нанівець після закінчення збору підписів за Путіна як кандидата в президенти”, – каже херсонський журналіст Вʼячеслав Гусаков, який стежив за виборами Путіна та висвітлював їх для української аудиторії.

Висвітлення перебігу голосування, спочатку дострокового, а потім і триденного, на дільницях теж відбувалося досить дозовано й однобоко. Інформація про перебіг голосування в херсонських окупаційних медіа – це однотипні й майже беззмістовні звіти про відсутність порушень, а також коментарі спостерігачів (водночас лишається невідомим, кого вони представляють) і деяких виборців про те, як добре йде процес, які вони щасливі, що беруть участь у “перших на Херсонщині виборах президента Росії”, і які задоволені “виконанням громадянського обов’язку”.

Основна зброя – “міжнародні спостерігачі”

Легітимізувати незаконні вибори на захоплених територіях росіяни привезли так званих “міжнародних експертів”. Так було і восени 2023 року, коли на лівобережжі Херсонщини, що перебуває під окупацією, відбувалися “місцеві вибори”.

В окупаційних, а також у російських медіа цій події було присвячено чи не найбільше уваги.

Медіа окупантів публікували їхні заяви, думки та кадри поїдання борщу. Нікому не відомих мешканців різних континентів називали експертами та апелювали до їхнього досвіду в моніторингу виборів. Жодного прикладу такого досвіду водночас росіяни не наводили.

Загалом склад ”міжнародних спостерігачів”, яких росіяни цього разу привезли на окуповану Херсонщину, не дивує. Це або громадяни США, країн Європи та Латинської Америки з проросійськими поглядами, або громадяни лояльних до Росії країн Африки. Останні, ймовірно, мали якісь контакти з організацією “Россотрудничество” й у такий спосіб опинилися на окупованих українських територіях.  

Спільне в цих “експертів” те, що нікого з них не можна навіть з натяжкою назвати спостерігачем за виборами. Це просто іноземці, які не мають ніяких повноважень від своїх країн чи від міжнародних організацій. Їх привезли на окуповану Росією частину Херсонської області, щоб створити враження того, ніби міжнародна спільнота де-факто визнає ці землі територією РФ.    

Загалом з усього було видно, що спроба узаконення виборів Путіна була головним козирем росіян. Своєю ж чергою мешканці тимчасово окупованої частини Херсонщини, якщо вони читали ці медіа, мали для себе скласти уявлення про легітимність саме через ці канали комунікації.

Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області