Крадіжки контенту і непорозуміння з допусками: що турбує медійників Сумщини у квітні 2024-го

Крадіжки контенту

До представниці Інституту масової інформації в Сумській області звернулася Катерина Ворона, редакторка сайту “Суспільне.Суми”, зі скаргою на онлайн-медіа “Сумські дебати”. За її словами, цей сайт використовує тексти й фото регіонального суспільного мовника, не вказуючи авторства та без посилань на першоджерело. 

Підтвердила цю інформацію і шеф-редакторка Суспільне.Суми Катерина Гладенко: “Поодинокі випадки використання матеріалів Суспільного на сайті “Сумські дебати” без посилань були й раніше, але за 2 квітня вони опублікували три наші унікальні новини як свої. Це ті новини, героїв яких знаходили наші кореспонденти, їхали в громади, визнані зонами бойових дій. У той час хтось просто скопіював фото і тексти, навіть не змінюючи заголовки”.

За 2 квітня спочатку на сайті Суспільного, а потім на “Сумських дебатах” дійсно опубліковано три ідентичні матеріали. Зокрема, про роботу амбулаторії в місті Ворожба (Суспільне, “Сумські дебати”), кінологів Нацполіції (Суспільне, “Сумські дебати”) та інтерв’ю мешканця села Павлівка (Суспільне, “Сумські дебати”). На момент підготовки цього матеріалу всі три тексти та фото до них залишаються без посилань на Суспільне та вказаного авторства. 

Також Катерина Гладенко зазначає, що в деяких новинах навмисне видалено  згадку про Суспільне, якщо вона була в тексті-першоджерелі. “Наприклад, новина про повернення людей у Велику Писарівку за 1 квітня. Ми її опублікували о 9:41. А новина “Сумських дебатів”, опублікована за шість хвилин після нашої, вже без згадки про Суспільне”, – уточнила Катерина. 

Вона звернулася до адміністраторів сторінки “Сумських дебатів” у Facebook, але, говорить, без результату:

“Відповіді я не отримала. На їхньому сайті єдиний вказаний контакт – електронна пошта. Тут відповідь надійшла фактично одразу. Адмін написав, що я хамлю та подібні публікації відбуваються взаємно. Я попросила дати посилання хоча б на одну новину, яку Суспільне могло взяти в “Дебатів”. Відповіді більше не отримала”.

За інформацією “Детектора медіа”, головний редактор “Сумських дебатів” – Євген Даниленко, також відомий як засновник агітаційних газет “Наша Сотня”, “Азимут Сум” і однойменного сайту. На звернення про коментар щодо використання матеріалів Суспільного з порушенням авторських прав він не відповів. 

Водночас публікацію в різний час “Сумськими дебатами” текстів без посилань на першоджерело підтвердили й представники інших медіа. Зокрема, “Данкору” та “Трибуни Суми”. За їхніми словами, на звернення Євген Даниленко відповів, що не має стосунку до “Сумських дебатів”, а адміністратори звинуватили у взаємній крадіжці контенту. 

Співзасновник Кордон.Медіа Єгор Криворучко систематично скаржиться на телеграм-канал News Sumу. “Постійно замальовують логотипи з оперативної інформації та обрізають лого “Кордону” з моїх фото, які я привожу до редакції із зони бойових дій. Не розумію, навіщо це робити, всі медіа та інші телеграм-канали беруть інформацію з посиланнями й фото з логотипами нашого медіа. Це як мінімум вияв поваги до роботи медійників, які ризикують життям, висвітлюючи війну. Щодо ресурсу News Sumy, які мають сторінку в інсті та канал у телеграмі, ми неодноразово зверталися до них – реакції жодної, просто блокують. Певно, доведеться вдаватися до звернення до правоохоронних органів щодо захисту авторського права. Бо ми знаємо, хто адмініструє ці сторінки безпосередньо”.

Загалом, якщо медіа бере якусь інформацію для передруку чи розміщення, варто звертати увагу на політику користування матеріалами (згадування) самого медіа і зважати на законодавство. Станом на квітень 2024 року, згідно із Законом “Про медіа”, стаття 22 закону дозволяє в певних випадках робити це без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення. Важливо також зазначати ім’я автора (або псевдонім). Зазначити джерело (бажано – з посиланням на сторінку автора). Використовувати матеріал в обсязі, виправданому інформаційною метою.

Допуски й формати роботи на прикордонні та в місцях влучань

У порівнянні з бурхливим березнем і посиленими обстрілами (я б сказала – систематичним знищенням) прикордоння Сумщини, квітень розпочався спокійніше, але без прильотів не обійшлося.

Як розповів очільник Сумської МВА Олексій Дрозденко в марафоні Суспільне.Спротив, 8 квітня прилетіло два КАБи (керовані авіабомби), обидва – по сумському аеропорту. На територію допустили працювати не всі медіа, що приїхали на місце події, опір чинив саме директор обласного комунального підприємства “Аеропорт Суми”. Хоча кожен з медійників на місці події мав акредитацію. 

Натомість геть інша картина відбулася в іншому місці: того ж дня чотири КАБи прилетіли в середмістя Білопілля, де знищили й пошкодили понад 30 будівель і споруд. Територію оперативно огородили, за стрічкою працювали правоохоронці, рятувальники та медійники. Без жодних перешкоджань і з повним порозумінням кожен виконував свою роботу. Навіть зважаючи на загрозу повторного обстрілу і подальшу роботу артилерії, жодних перешкоджань медійникам не було, білопільські служби вже навчилися працювати з медіа пліч-о-пліч.

Але на прикордоння в цій же громаді потрапити складно, на це скаржилася головна редакторка Кордон.Медіа. “Я зверталася до пресофіцерки бригади, яка перебуває на цій ділянці, до пана Даміана. Ми постійно співпрацюємо з ним, і раніше не було проблем щодо роботи в зоні 5 км від кордону, а зараз він говорить про заборони, яких насправді не існує”, – розповідає Олеся Боровик, головна редакторка Кордон.Медіа.

Сумська ОВА обмежила пересування людей, що не мають відповідних перепусток, у всіх населених пунктах, розташованих на відстані ближче ніж 5 км від державного кордону, але ці обмеження не стосуються акредитованих журналістів. “Ми не маємо права визначати, куди можна, а куди ні їхати журналістам, а тим паче забороняти їм якісь пересування по області. Уся робота журналістів регламентована Законом України “Про інформацію” та наказом 73 головнокомандувача”, – пояснює Сергій Надярний, директор департаменту інформполітики Сумської ОВА.

Також на Сумщині станом на початок квітня червоною зоною досі лишається уся 5-кілометрова смуга, хоча такі визначення об'єктивно не відповідають безпековій ситуації, як і не відповідають останнім змінам до 73-го наказу, де змінено порядок визначення зон. 

У прикордонній Юнаківській громаді голова громади Олена Сіма впевнена, що журналісти не можуть працювати без її дозволу, і постійно скаржиться на присутність медійників у громаді, щоразу намагаючись перешкоджати їхній діяльності. Самі ж журналісти пояснюють ІМІ, що не бажають поки писати заяви до правоохоронців про перешкоджання, жаліючи голову, але розповідають, що в разі продовження такої поведінки будуть таки змушені це зробити. 

У Сумах же, на місцях ворожих влучань, як і деінде по області, досі залишається чимало правоохоронців і військових, які на третій рік повномасштабного вторгнення досі не розуміють важливості роботи медіа у висвітленні перебігу війни. Також не володіють і знанням відповідних норм законодавства щодо роботи на відповідних об'єктах і територіях.

Зокрема, згідно зі змінами до 73-го наказу, змінюється принцип зонування: 

• ЗЕЛЕНА зона – дозволяється робота акредитованих медійників без супроводу пресофіцера.

• ЖОВТА зона – дозволяється робота без супроводу в тих місцях, де є вільний доступ цивільного населення. У решті випадків необхідний супровід пресофіцера. Маршрут погоджує командир угруповання військ, заява розглядається три дні. Раніше можна було працювати лише в супроводі пресофіцера навіть там, де постійно живуть люди, наприклад у Херсоні.

• ЧЕРВОНА зона – роботу заборонено, але є ВИНЯТОК: робота може бути дозволена в супроводі посадових осіб, фото і відео потрібно буде погодити перед публікуванням. Раніше доступу до червоної зони не було взагалі.

А відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України “Про інформацію”, після показування документа, що засвідчує його професійну належність, працівник суб’єкта у сфері медіа має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безладів, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом. Кримінальний процесуальний кодекс, Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”, наказ Головнокомандувача Збройних сил України № 73 та інші нормативно-правові акти не передбачають обмежень діяльності журналіста в цьому разі.  

Щодо роботи журналіста під час фіксації наслідків воєнних дій, то в Кримінально-процесуальному кодексі є стаття 237, яка не дає права слідчому обмежувати доступ сторонніх осіб і тим паче акредитованих журналістів до місця проведення огляду місцевості. 

Альона Яцина, регіональна представниця Інституту масової інформації в Сумській області