Житомирська обласна військова адміністрація та Житомирська міська рада 2025 року витратили понад мільйон гривень бюджетних коштів на публікацію матеріалів у медіа. Із цієї суми 863 тисячі грн витратила Житомирська ОВА, ще 206 тисяч – Житомирська міськрада. Йдеться про оплату новин, сюжетів і публікацій про діяльність влади та суспільно важливі події громади в регіональних медіа. Водночас ідеться не про окремі матеріали – аналіз документів показує системну закупівлю інформаційних послуг, яка охоплює створення контенту та його регулярне розміщення в різних медіа.
Хто саме отримує ці кошти, які матеріали за них створюють і чи позначають їх як оплачені – ключові питання для аудиторії. Відповідно до журналістських стандартів, оплачений контент має бути чітко відокремлений від редакційного, щоб читач або глядач розумів його походження. У квітні 2026 року регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області Оксана Трокоз надіслала інформаційні запити до Житомирської ОВА та Житомирської міської ради, щоб отримати дані про договори, обсяги витрат і фактично оплачений контент, розміщений у медіа представниками обласної і міської влади.
Як влада відповіла на запити
Обидві інституції надали відповіді в строки, передбачені законом. Житомирська обласна військова адміністрація надала відповідь через два дні разом з усіма сумами, копіями договорів та актами виконаних робіт. До відповіді також додали реєстри матеріалів з назвами публікацій, а в окремих випадках – і посиланнями на них. Це дозволяє детально простежити, як саме витрачаються бюджетні кошти.
Житомирська міська рада відповіла через п’ять робочих днів, надавши основні цифри. Водночас за копіювання 71 сторінки договорів і додатків запропонували сплатити 236,29 грн. Після оплати документи надали.
Формально така практика відповідає Закону “Про доступ до публічної інформації”, який дозволяє стягувати плату за копіювання більш ніж 10 сторінок. Водночас закон передбачає і винятки – зокрема, якщо інформація становить суспільний інтерес.
Як пояснює юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук, у законі прямо передбачено, що в разі суспільного інтересу запитувач може бути звільнений від оплати.
“У Законі “Про доступ до публічної інформації” дійсно міститься положення, яке позбавляє запитувача інформації обов’язку з відшкодування витрат на копіювання, якщо запитувана ним інформація становить суспільний інтерес. Предмет суспільного інтересу не має свого вичерпного визначення в законі, однак підвищена увага саме журналістів до певних питань може свідчити про наявність суспільного інтересу за замовчуванням. Під час оцінювання наявності в запитуваній інформації суспільного інтересу розпорядники мають враховувати цілий спектр особливостей інформації, а також особу запитувача та викладені в запиті відомості”, – розповів Володимир Зеленчук.
Юрист ІМІ зазначає, що журналістам варто обґрунтовувати наявність суспільного інтересу, зокрема посилаючись на актуальні обставини запиту та судову практику. Він звертає увагу, що в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 визначено критерії, за якими інформацію можна вважати суспільно необхідною.
“Наприклад, серед підстав вважати певну інформацію суспільно необхідною в постанові вказано випадки, коли така інформація сприяє посиленню підзвітності й підконтрольності влади суспільству загалом, зокрема шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки й ухвалення владних рішень, або сприяє дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ. Тобто інформацію про витрати бюджетних коштів на висвітлення діяльності дійсно можна вважати такою, що становить суспільний інтерес”, – пояснює медіаюрист. Водночас уточнює: якщо розпорядник не погоджується з таким підходом, остаточне рішення може ухвалити лише суд.
Житомирська міська рада: концентрація на трьох медіа
Житомирська міська рада 2025 року витратила на висвітлення діяльності в медіа регіону 206 240 грн. Зокрема, за даними відповідей на запит, у 2025 році міськрада уклала договори з трьома медіа:
ТОВ “Медіа Проспект” (телеканал СК1) – 105 000 грн;
ТОВ “Інформаційна агенція Житомир-Інфо” – 70 000 грн;
ТОВ “РОСТМЕДІА ТВ” – 31 240 грн.
Надані міськрадою договори та акти підтверджують витрати й показують загальну структуру закупівель, однак не містять деталізації контенту. У документах немає назв матеріалів, дат публікацій і посилань, тож неможливо встановити, коли і який саме контент створили за ці кошти. В актах і платіжках посадовці використали лише загальні формулювання – “інформаційні послуги”, “розміщення інформації в медіа”, “виготовлення відеосюжетів”.
З актів виконаних робіт видно, що 2025 року Житомирська міська рада замовила щонайменше 58 одиниць контенту. Зокрема, на сайті “Житомир.info” вони розмістили 15 матеріалів, ТОВ “Медіа Проспект” (телеканал “СК1”) виготовило 16 відеосюжетів, а ТОВ “РОСТМЕДІА ТВ” забезпечило 23 радіоефіри та ще чотири інформаційні матеріали.

Приклади новин про діяльність міської ради на сайтах “СК1” та “Житомир.info” – матеріали подано як звичайні редакційні, однак встановити, чи вони оплачені, неможливо: в актах немає конкретних посилань, а на сайтах відсутнє маркування. Скриншоти із сайтів “Житомир.info” та “СК1”
Житомирська ОВА: понад 860 тисяч гривень на матеріали в медіа
У 2025 році Житомирська ОВА спрямувала на висвітлення діяльності майже 863 тисячі гривень. Як зазначили в управлінні інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю, фінансування здійснювалося в межах обласної програми “Відкрита влада” на 2022–2026 роки. Кошти з програми йдуть на інформування населення, підвищення якості інформаційної продукції та розвиток комунікації між владою і громадськістю.
Згідно з відповіддю на запит, 2025 року адміністрація співпрацювала з більш ніж 22 виконавцями: телеканалами, онлайн-медіа, радіо, друкованими виданнями та фізичними особами – підприємцями.

Витрати Житомирської ОВА у 2025 році. Інфографіка, згенерована на основі аналізу даних NotebookLM
Друковані медіа отримували ще значно менші суми – переважно в межах 6–11 тис. грн. Зокрема, фінансування отримали газети “Коростишівська газета” (11 тис. грн), “Земля Бердичівська” (7,9 тис. грн), “Життя Чуднівщини” (7,43 тис. грн), “Романівський вісник” (7,05 тис. грн), “Зоря” (6,94 тис. грн), “Зорі над Убортю” (6,65 тис. грн) та “Лесин край” (6,5 тис. грн). Окремо 10 тис. грн отримало КП “Коростишівське радіо”.
Який вигляд має контент: приклади з актів
Акти виконаних робіт показують, що контент, спрямований на висвітлення діяльності влади, створюється масово і пакетами. Зокрема, договір з ФОП Котиком Володимиром Віталійовичем передбачав розміщення 100 матеріалів на сайтах ruporzt.com.ua та zhytomirnews.com на суму 50 тис. грн, а ще один акт – 40 матеріалів на 20 тис. грн.
Більшість новин, за публікацію яких ОВА платила, – це типові релізи про діяльність влади. До прикладу, матеріал на сайті “Рупор Житомира” “Віталій Бунечко: На півночі Житомирщини тривають відновлювальні роботи на об’єктах, пошкоджених російськими обстрілами” слово в слово повторює новину на сайті військової адміністрації. Матеріал “Начальник Житомирської ОВА: Розширюємо співпрацю з експертним середовищем США в галузі психічної та психологічної реабілітації людей” також передрук. Така сама ситуація з новиною “Допомога ЗСУ: Віталій Бунечко та ГО “Важливі дії” передали швидку та автомобіль для військових”, яка дублює новину з офіційного сайту влади.

Приклад новини на сайті “Рупор Житомира”, розміщеної за кошти Житомирської ОВА – без ознак редакційного оброблення та без маркування як оплачений контент. Скриншоти із сайту “Рупор Житомира” та сторінки Житомирської ОВА.
Такі публікації охоплюють стандартний набір тем – робочі наради, поїздки посадовців, соціальні ініціативи, допомогу військовим та міжнародну співпрацю. Структура новин здебільшого однотипна: посадовець повідомляє про дію або рішення, після чого подається короткий опис події.
Схожа ситуація і на сайті “Перший Житомирський”. За договорами з ПП “Рекламно-виробниче агентство “Ідея-Студія” у 2025 році тут розмістили щонайменше 130 матеріалів – двома пакетами по 50 і ще одним на 30 публікацій. У середньому це близько 500 грн за одну новину.
З назв у реєстрах видно, що це звичайні короткі новини: про освіту, медицину, соцпрограми чи інфраструктуру з посиланням на ОВА. Маркування, що матеріал розміщено на платній основі, немає, як, наприклад, у текстах “На Житомирщині цьогоріч зареєстровано рекордну кількість учасників для складання НМТ”, “У Житомирській області перевірили об’єкти водопостачання”, “27 нових шкільних автобусів передали громадам”, “Кімната супроводу ветерана відкрилась у Бердичеві”.
У цьому разі контент видається дещо різноманітнішим за тематикою, однак принцип залишається незмінним – регулярна публікація новин, пов’язаних з діяльністю влади. Частину текстів мінімально адаптують, але значна їхня частина фактично відтворює офіційні повідомлення адміністрації, які спочатку готуються владою, а потім оплачуються для розміщення в медіа.
Серед цих матеріалів є і новини про ворожі атаки. Зокрема, “Загинула людина та поранено дитину внаслідок влучання дрона в будинок в Озерному” та “Ситуація на ранок після удару ворожих дронів по багатоповерхівці в Озерному”. Тобто в межах оплаченої співпраці публікувались і матеріали з очевидною суспільною значущістю.

Приклад новин на сайті “Перший Житомирський”, розміщених за кошти Житомирської ОВА, – матеріали про наслідки ворожих атак, які подано як звичайні новини, без маркування. Скриншоти із сайту “Перший Житомирський”
Проаналізувавши співпрацю ОВА з ПП “Медіа Ресурс” (сайт “20 хвилин Житомир”), бачимо, що, згідно з актами виконаних робіт, 2025 року на сайті опублікували щонайменше 130 матеріалів на загальну суму близько 65 тис. грн. Вартість однієї публікації стабільна – 500 грн.
Контент оформлений як звичайні новини й охоплює типові теми: економіка і розвиток (“Житомирщина активно розвиває переробну галузь завдяки державним грантам”), соціальні програми й підтримка (“Житомирщина отримає понад 356 млн грн на забезпечення житлом ветеранів”), діяльність посадовців (“Віталій Бунечко: підсумки минулого тижня на Житомирщині”), освіта, медицина, інфраструктура (“Громади Житомирщини отримали 27 шкільних автобусів”), події в громадах (“На Житомирщині відбувся форум з відновлення громад”). Водночас матеріали не мають маркування як оплачені й видаються звичайним редакційним контентом. Як і в інших випадках, значна частина таких публікацій – це фактично повідомлення про діяльність влади або матеріали на основі її пресрелізів, які потім розміщуються в медіа за бюджетні кошти.

Приклади новин на сайті “20 хвилин Житомир”, розміщених у межах договорів із Житомирською ОВА, – матеріали про форуми та передання шкільних автобусів подано як звичайні новини, без позначки про оплату. Скриншоти із сайту “20 хвилин Житомир”
Телебачення: хвилини ефіру як одиниця оплати
Окремий сегмент витрат – телебачення. Житомирська ОВА співпрацювала з ТОВ “Медіа-Проспект” (телеканал “СК1”), здійснюючи оплату за хвилини ефіру. У 2025 році ОВА оплатила щонайменше 53, 57 і 60 хвилин ефіру – загалом понад 170 хвилин на суму понад 150 тис. грн. Ефірні довідки містять назви сюжетів і посилання на відео. Серед них: “Благодійники Житомира передали 7 автівок і понад 100 дронів на потреби ЗСУ”, “Енергоефективність у громадах Житомирщини”, “Призначення директора медичного центру реабілітації”, “єДозвіл: спрощення роботи підприємців”, “Житомирська область отримала 27 шкільних автобусів”.

Приклад немаркованого оплаченого Житомирською ОВА сюжету, в якому фігурує не тільки голова військової адміністрації Віталій Бунечко, але й нардеп Арсеній Пушкаренко. Скрин СК1
Ці матеріали часто виготовлені журналістами у форматі повноцінних телевізійних новин, однак, як і в онлайн-медіа, не мають позначок про те, що їх замовила й оплатила ОВА. Це означає, що для глядача вони мають вигляд звичайного редакційного контенту, хоча створюються в межах бюджетного фінансування.
За актами виконаних робіт у 2025 році на сайті “Житомир.info” опублікували щонайменше 15 матеріалів. Це новини про діяльність влади, економіку, соціальні програми, медицину та безпеку – зокрема, про “єВідновлення”, аграрний сектор, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій або обороноздатність регіону. Частина матеріалів стосується подій з високою суспільною значущістю, як-от вибух у селі Березина.
На відміну від частини інших підрядників тут видно журналістське оброблення – тексти розширені, з бекграундом і деталями. Більшість матеріалів базується на повідомленнях ОВА, але трапляються й матеріали, створені журналістами, як-от заява голови ОВА на позачерговій сесії Житомирської обласної ради.
Оплачені публікації переважно з’являються в розділах “Влада” та “Економіка”, і водночас жодна з них не має маркування як оплачений контент.

Приклад новини на сайті “Житомир.info”, розміщеної в межах договорів із Житомирською ОВА, – матеріал подано як звичайну новину, без позначки про оплату. Скриншот із сайту “Житомир.info”
Витрати на висвітлення діяльності у 2026 році
У 2026 році фінансування висвітлення діяльності влади в Житомирській області зберігається на високому рівні.
Житомирська ОВА передбачила 761,3 тис. грн за програмою “Відкрита влада” на 2022–2026 роки. Кошти планують спрямувати на співпрацю з 18 медіа та виробниками контенту. Порівняно з 2025 роком (понад 862 тис. грн і 22 підрядники) бюджет дещо зменшився. Житомирська міська рада 2026 року запланувала 582,5 тисячі грн на висвітлення суспільно важливих подій громади. Перелік медіа визначатимуть протягом року. Загалом у 2026 році на ці цілі передбачено понад 1,3 млн грн, тобто практика системного фінансування інформаційних послуг у медіа зберігається.
Висновки
Сумарні витрати Житомирської ОВА та міськради на медіасупровід у 2025 році, що перевищили мільйон гривень, оголили системну проблему прозорості та журналістської етики в регіоні. Головним викликом залишається тотальна відсутність маркування оплачених матеріалів, що фактично перетворює інформування громади на приховану рекламу посадовців за кошти платників податків. Оскільки значна частина публікацій є лише дослівним передруком офіційних релізів, доцільність такого фінансування викликає сумніви, адже воно не створює доданої вартості для читача, а лише стимулює медіазалежність. Зрештою, така практика розмиває межу між незалежною журналістикою та офіційною пропагандою, підміняючи об’єктивне висвітлення подій контрольованим піаром.
Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області