Інформацію в карантин не сховаєш: публічна інформація в умовах обмежень

Карантинні заходи, пов’язані з протидією епідемії Covid-19 поставили нові виклики й перед журналістською спільнотою. Чи наклали відбиток довготривалі карантинні заходи на роботу журналістів та доступ до інформації в Чернігівській області, з’ясовував у листопаді Інститут масової інформації.

Загалом карантин суттєво не обмежив доступу до публічної інформації для журналістів Чернігівщини. Опитані редактори чернігівських видань не помітили особливих змін в отриманні інформації від посадовців чи доступу до колегіальних засідань органів влади. Водночас залишаються певні труднощі в доступі розслідувачів до великих масивів інформації господарської діяльності на рівні комунальних чи державних підприємств.

В окремих випадках були спроби не допустити представників ЗМІ через карантинні заходи, але питання швидко були зняті.

"Тільки один раз, коли приїздив на той момент ще голова ОДА Андрій Прокопенко представляти нового голову РДА, спочатку не хотіли пускати відеооператора через карантинні обмеження. Але одного мого дзвінка вистачило, щоб дозволили", – розповідає Олександр Назаренко, редактор менської газети "Наше слово" та сайту "Сусіди.Сіту".

Зі свого боку місцеві органи влади не могли не відреагувати на запроваджені Кабінетом Міністрів карантинні обмеження. Це стосується насамперед обмеження щодо кількості присутніх осіб на публічних заходах.

Так, у Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА повідомили представнику ІМІ, що всі заходи проводяться з дотриманням карантинних вимог, а частина була переведена в онлайн-режим.

"Робота з журналістами йде у звичному режимі. З метою дотримання карантинних вимог є певні обмеження на кількість осіб, які можуть перебувати в одному приміщенні. З цієї ситуації виходимо так: проводимо онлайн-трансляції публічних заходів або намагаємося обрати приміщення, більші за площею", – каже начальниця департаменту Оксана Стельмах.

Випадків, коли б журналістів через карантинні обмеження не допустили до засідань колегіальних органів влади, не було, наголосили в адміністрації.

Аналогічно виходять із ситуації з карантином і в Чернігівській міській раді.

"Доступ журналістів не обмежувався. Зі змін через ковід – самі засідання за можливості переносяться в більші зали та всі присутні мають бути в масках", – наголосила представниця пресслужби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.

Однак систематично стикається з відмовою в доступі до публічної інформації громадський активіст, який проводить антикорупційні розслідування, чернігівець Олександр Гашпар. Щоправда, такі випадки пов’язані з ненаданням інформації не безпосередньо органами влади, а комунальними підприємствами.

"У переважній більшості випадків у мене проблем з отриманням публічної інформації не виникає, особливо після того, як на мою користь було ухвалено кілька судових рішень у спорах у сфері доступу до публічної інформації з Чернігівською міською радою та окремими підпорядкованими їй комунальними підприємствами. Наприклад, спір з КП "Чернігівводоканал" щодо доступу до інформації про керівний склад комунального підприємства обійшовся останньому в кругленьку суму (приблизно у 25 тисяч гривень) і запитувану інформацію я все ж таки отримав", – розповідає Олександр.

Однак залишається ще практика, коли розпорядники інформації специфічно трактують норми Закону "Про доступ до публічної інформації". 

Наприклад, є певна проблема з доступом до об’ємної інформації, яка перебуває в розпорядженні Управління ЖКГ Чернігівської міської ради, як-от акти виконаних робіт або проєктна документація щодо певних об’єктів. Попри те що громадський розслідувач просив надати запитувану інформацію в електронному (сканованому) вигляді й таку, що становить суспільний інтерес, управління надає у відповідь на запити безоплатно не більш ніж 10 сторінок запитуваного документа. А за решту вимагає оплату.

Аналогічна ситуація виникла і під час спроби отримати скановані копії документів від НКРЕКП.

"Попри те що суд визнав запитуваною мною інформацію суспільно необхідною і чітко зобов’язав надати її мені, НКРЕКП просило в мене оплатити виготовлення електронних копій і не виконувало рішення суду протягом п'яти місяців", – розповідає Олександр Гашпар.

Ситуацію з платою за копіювання документів органами влади для надання відповіді на запит на публічну інформацію коментує юрист ІМІ Алі Сафаров.

Відповідно до Граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджених постановою Кабміну від 13 липня 2011 р. № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 4), за сканування однієї сторінки стягується не більш ніж 0,1 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас треба мати на увазі, що, відповідно до частини третьої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у разі, якщо конкретний розпорядник інформації не встановив своїм розпорядчим актом (наказом) розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. Також необхідно враховувати, що, згідно з частиною четвертою зазначеної статті, під час надання особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

У висновку бачимо, що журналісти на Чернігівщині не мають особливих перешкод для отримання поточної інформації від влади навіть в умовах карантину. Водночас органи влади та створені ними комунальні підприємства не дуже охоче надають для антикорупційного аналізу велику за обсягом інформацію, яка стосується господарської діяльності.

Павло Пущенко, регіональний представник ІМІ в Чернігівській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House