ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Інформаційні перегини на місцевих виборах

Штош. Ось вам ще кілька висновків про вибори й медіа на Волині.

Поїхали:

1. Партійні штаби слідом за активістами дорвалися до анонімних ресурсів. Через такі анонімні канали вкидали те, що було соромно або юридично ризиковано робити прямо. Традиційними в цьому плані є сайти (як “Під прицілом”, “ВолиньІнфа” та інші). Хтось обрав дешевші способи: боти у Facebook і канали в Telegram. Хоча може бути й недешево, якщо робити відеоконтент і активно рекламувати пости.

У Telegram і анонімні сторінки подалися найбільш “стурбовані” активісти й медійники з бажанням висловлювати власну думку, але команда Палиці теж намагається їм щось протиставляти. У результаті наплодили різних “лицарів”, “глашатаїв” і “синдромів”. У якийсь момент я від цього всього повідписувався, бо, на жаль, ця анонімність переважно не через ризик переслідування, а через хитрожопість та комплекси. Друзі, якщо на те пішло, показуйте обличчя і намагайтеся шукати докази.

2. Медіа і їхні спонсори ще раз підтвердили, що багато сайтів, каналів та сторінок на Волині – це просто довгострокова інвестиція у вибори. І тому безпосередньо напередодні виборів наші кандидати танцюють ці ресурси й намагаються кохати наш мозок через них як хочуть. Отож, якщо ви хочете зрозуміти, які медіа на Волині якісні, аналізуйте і робіть висновки за тиждень до виборів. У кого не злетіли клеми, той справді чогось вартий.

Якщо конкретно, радий за Суспільне, мережу “Район”, “Силу правди” (де я працюю). Непогано показали себе “Конкурент”, “Перший”, “Твій портал”, ВолиньPost, 12 канал, хоча джинса була. Ну а планка в підвалі, крім анонімів та другорядних медіа, у групи Палиці. Як несподівано.

3. Не переоцінюємо здатність великої частини аудиторії критично мислити. Багато відверто маніпулятивних матеріалів активно читали та лайкали навіть умовно “свідомі” виборці, бо ті просто відповідали їхнім стереотипам про політиків. Або там просто писали “правду” про кандидатів, узагалі забувши про будь-яку доказовість.

І це не тільки стосується кейсів, де “олігархічні” медіа мочили опозиціонерів. Коли активісти у відповідь приписували всі смертні гріхи Палиці, Поліщуку, Сагаюку, Сапожнікову, Кіндеру чи ще комусь із влади, “свідомі” виборці часто засипали ці історії сердечками. Типу ми за стандарти, але “не в нашому селі”, тут “треба просто виграти”.

Якщо загалом, мета не завжди виправдовує засоби, але на це багато хто просто поклав болт.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!