Анонімні Telegram-канали та деякі медіа на Полтавщині поступово стають одним з поширених інструментів чорного піару представників міської та обласної влади. Такі ресурси працюють без дотримання журналістських стандартів та юридичної відповідальності, а це, як показує практика, дуже зручно для дискредитації та чорного піару. Про те, як анонімна критика перетворюється на особисті образи, читайте в блозі представниці Інституту масової інформації в Полтавській області.  

Замість критики роботи очільниці Полтави – гучні звинувачення без доказів 

Полтавська регіональна представниця ІМІ проаналізувала протягом липня і серпня 20 популярних Telegram-каналів регіону та медіа. Найчастіше під критику анонімних пабліків потрапляють представники міської та обласної влади. Зокрема, поширювали неперевірену / неправдиву інформацію щодо дій в. о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової. Наприклад, у статті медіа “Полтава24” “Ямщикова планує нажитися на померлих” суспільно важливу тему тарифного регулювання подано через призму мови ворожнечі та недоведених звинувачень замість справедливої критики діяльності. Заголовок про те, що виконувачка обов’язків міського голови Полтави “Ямщикова планує нажитися на померлих” через перегляд вартості ритуальних послуг, є яскравим прикладом емоційного маніпулювання та чорного піару. 

Разом з тим у самій новині ані Катерина Ямщикова, ані будь-хто наближений до неї, хто відповідає за згадані в тексті тарифи, не були згадані. Медіа вдалося до гучного заголовка, водночас жодним чином не надало обґрунтування причетності Катерини Ямщикової до ритуальних послуг. Є лише згадка про те, що виконавчий комітет планує розглянути проєкт рішення щодо оновлення тарифів на ритуальні послуги, які надає Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування.

Як бачимо, замість дотримання журналістських стандартів, подання об’єктивної та перевіреної інформації, медіа застосувало правило попиту та пропозиції. Читачі стають інструментами залучення швидкого трафіку, і, зважаючи на тенденції, це безпрограшний варіант, оскільки медіа публікує те, що залюбки читають. Публікації з чорним піаром проти Катерини Ямщикової були лише у виданні “Полтава24”. 

Критикуєш – ображай?

Однак найбільше дописів із цілеспрямованими анонімними атаками проти посадовців – у Telegram. Звичайно, до їхньої діяльності є питання, утім пабліки часто згадують політиків, вдаючись до оцінних суджень та персональних образ. Так, Telegram-канал “Стояк Кукоби”, критикуючи в. о. міського голови Катерину Ямщикову та її оточення, вдається до суб’єктивних оцінних суджень і образ. Зокрема, публікує дописи про її чоловіка, депутата Полтавської міськради Вадима Ямщикова з ознаками бодішеймінгу. Разом з тим є й такі дописи, які викривають подружжя Ямщикових у можливому використанні службового становища.  

Telegram-канал присвятив депутату Вадиму Ямщикову допис, у якому пише про можливе використання службового становища в особистих потребах ним та його дружиною, в. о. міського голови Полтави Катериною Ямщиковою. Скриншот з каналу “Стояк Кукоби”

Також Telegram-канали писали про депутатку Полтавської міськради Вікторію Лозу, висміюючи отримання нею медичного диплома. А “Труха Полтава” та “Доброго вечора, ми з Полтави” синхронно опублікували негативні матеріали проти полтавської судді Лариси Гольник. В обох випадках першоджерелом виступив один і той самий блогер, що вказує на штучне масштабування замовного матеріалу.

Паблік, наближений до орбіти всеукраїнської мережі “Труха”, запостив чорний піар проти полтавської судді. Скриншот з Telegram-каналу “Доброго вечора, ми з Полтави”

Також анонімні дописи з ознаками чорного піару пабліки часто публікують про голову Полтавської облради Олександра Біленького; депутатку Полтавської обласної ради, заступницю міського голови Кременчука Ольгу Усанову; керівницю полтавського центру підтримки бізнесу “Дія.Бізнес” Альону Гончаренко. Дописи зазвичай містять персональні образи, пов’язані із зовнішністю чи способом життя. 

Допис про голову Полтавської облради в Telegram-каналі “Цвіт амброзії”

Чорний піар у медіа як інструмент інформаційного кілерства

Публікації з ознаками чорного піару трапляються й у медіа. Зокрема, у статті “Жеваго вчинив злочин в Англії та понесе кримінальну відповідальність: хто його посібники у Кременчуці” видання “Кременчук Today” вдається до чорного піару щодо волонтера Олега Бикова, депутата місцевої ради Богдана Лазоренка та журналіста Олега Булашева. Замість об’єктивного висвітлення фінансово-судового процесу, видання використовує емоційно забарвлену лексику, порушує презумпцію невинуватості та подає штучні конструювання змови на місцевому рівні, експлуатує запит суспільства на справедливість, не надаючи жодних доказів.

Видання публікує гучні звинувачення, але не надає доказів. Скриншот із сайту “Кременчук Today”

Не лише про владу: чорний піар проти правоохоронців

Стаття видання 0532.ua “Бездіяльність поліцейських призводить до ДТП” має ознаки чорного піару та маніпулятивного контенту і спрямована на дискредитацію правоохоронної системи регіону через використання емоційного узагальнювального заголовка. Заголовок одразу виносить прямий вердикт (“бездіяльність призводить до ДТП”) ще до наведення будь-яких доказів чи рішень суду. Як бачимо, замість інформування про конкретний інцидент, використовується емоційне та узагальнювальне твердження щодо поліції.

У матеріалах із прямою критикою або звинуваченнями редакція зобов’язана надати позицію обвинуваченої сторони. Відсутність балансу думок дорівнює однобокості подання. Матеріал побудовано на анонімних заявах та викривлених фактах без посилання на офіційні матеріали кримінальних проваджень, процесуальні документи чи рішення суду, які б підтверджували юридичний факт “бездіяльності”.

У новині йдеться про ДТП, в якій підліток скоїв наїзд на жінку, що везла в дитячому візку немовля. Бачимо узагальнення без жодних посилань на перевірене джерело чи статистику: “Даний факт лише підтверджує загальновідому тезу про абсолютну бездіяльність української поліції, через яку на дорогах Решетилівки, Кобеляк, Козельщини, Полтави та й усіх інших населених пунктів України відбувається справжня “підліткова вакханалія”. Також у новині звучить узагальнене звинувачення: “однією із причин явища, коли по дорогах буквально “гасають” на потужних мопедах і мотоциклах маленькі діти, є й абсолютна бездіяльність поліції”. Далі читачеві подають маніпуляцію, що “поліцейські “закривають очі” на неповнолітніх за кермом” і “люди говорять про те, що поліцейські нічим іншим, як пошуком “ухилянтів”, не займаються”. У новині провину за ДТП, яка юридично лежить на порушниках ПДР, медійно перекладають на поліцію без належного правового обґрунтування. 

До речі, цей матеріал опубліковано в загальній стрічці новин без маркування, але з позначкою “Новини компаній”, що може свідчити про замовність. У вихідних даних на сайті медіа зазначено, що матеріали з плашками “Новини компаній”, “Промо”, “Партнерський матеріал”, “Партнерський спецпроєкт”, “Політичні новини”, “Пресреліз”, “PR”, “Офіційно”, “Політична реклама” публікуються на правах реклами. Зрештою, новина не інформує читачів про те, як розв’язати проблему дорожньої безпеки, а лише формує негативний суспільний резонанс довкола діяльності поліції Полтавщини.

Експлуатація емоцій замість об’єктивного висвітлення проблем 

В інформаційному просторі Полтавщини спостерігається чітка тенденція до використання інструментів чорного піару. Основна активність зосереджена в анонімних Telegram-каналах та окремих місцевих онлайн-медіа, які не керовані журналістськими стандартами. Головними мішенями стають представники міської та обласної влади, судді, громадські діячі та правоохоронці. Під час підготовки блогу до публікації полтавська представниця ІМІ зверталася по коментарі до голови Полтавської облради Олександра Біленького, в. о. міського голови Полтавської громади Катерини Ямщикової, депутатки Полтавської міськради Вікторії Лози, депутата Полтавської облради Олексія Чепурка та депутата Полтавської міськради Вадима Ямщикова (саме ці люди найчастіше опиняються під прицілом дошкульних дописів Telegram-каналів). Коментар отримала лише від Ямщикова. Він повідомив, що не подавав до суду через образливі дописи та не звертався до кіберполіції, щоб з’ясувати, хто причетний їхньої публікації, проте роздумує над такою можливістю.  

Анонімні пабліки вдаються до мови ворожнечі, бодішеймінгу, персональних образ і викривлення фактів, а самі матеріали часто базуються на анонімних заявах та не містять позиції обвинуваченої сторони чи офіційних документів. У такий спосіб, замість об’єктивного висвітлення суспільно важливих тем, ресурси експлуатують емоції та запит суспільства на справедливість для швидкого трафіку чи виконання замовних атак. Що, звичайно, знижує рівень критичного мислення аудиторії. 

Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області