Пам'ятник сталевару при в'їзді до Маріуполя
Наприкінці минулого тижня представники фракції “Сила людей” та “Центр громадських ініціатив” у Маріуполі провели, як заявляють представники депутатського корпусу міської ради, першу конструктивну зустріч з представниками юридичного відділу Маріупольської міської ради, з питання можливих змін у проекті рішення міської ради, що регулює доступ до публічної інформації.
Протистояння між місцевою владою Маріуполя, зокрема із тодішнім секретарем ради Андрієм Федаєм, та представниками громади, та місцевими депутатами почалося ще на початку 2015 року, коли на сайті Маріупольської міської ради
marsovet.org.ua не оновлювалась інформація, проекти рішень не опубліковували, а отримати публічну інформацію було вкрай важко. Після того, як на сайті не з’явився проект Бюджету міста, за справу взялася прокуратура. Робота сайту різко покращилася. Після цього невеличка група депутатів системно працювала над цим питанням. Згодом змінилась і команда прес-служби, і секретар, але водночас до депутатів та активістів почали приходити відмови на запити, із позначкою – “інформація є службовою”. На зустріч із юридичним департаментом було підготовлено проект рішення, із дотриманням усіх законних норм.
“Перед зустріччю, за нашим запитом юридичним департаментом міськради, були зроблені зауваження по нашому проекту. Слід віддати належне, цього разу більша частина зауважень та змін була по суті і конструктивна. Крім одного внесення змін в наш проект.”
Фактично, єдиною перепоною став “Додаток №5”, який було прийнято рішенням міськради ще в 2011 році. Цей додаток суперечить принципам закону “Про доступ до публічної інформації” і намагається чітко визначити список документів, які є службовими. А закон говорить, що службовим може бути не документ, а та частина інформації, що підлягає трискладовому тесту.
“Законом вказано, що може бути службовим не документ, а інформація що міститься в ньому. Ця інформація має пройти оцей тест, чи може нанести шкоду її публікація, для великої кількості людей, чи не є вона суспільно важливою, якщо такий тест пройдено, її можна зробити службовою. Так і в запиті треба пояснювати, а от ця частина документу є службовою.”
Саме тому, саме існування додатку, що визначає саме список службових документів, суперечить закону “Про доступ до публічної інформації”. Про це говорить омбудсмен у своєму
зверненні до мера і депутатів Маріупольської міської ради, де просить в добровільному порядку скасувати незаконний “Додаток №5”.
І з цим мусив погодитися і міський голова Вадим Бойченко, який публічно на останньому пленарному засіданні підтвердив скасування цього додатка в зміненому рішенні та відсутності спроб додати туди позиції, що суперечать закону.
“Зараз ми на стадії переговорів, “Додатка 5” бути не повинно, про це сказав міський голова, вони хочуть його якось повернути, але нащо прописувати щось, що протирічить закону. активісти та депутати не намагаються зупинити роботу міської ради, просто ми хочемо привести їх роботу у відповідність із законом.”
Закон про Доступ до публічної інформації стосується всіх, кожного громадянина, при чому раніше це був в більшій мірі лише інструмент для журналістів, а зараз треба працювати над тим, щоб це був інструмент не лише для журналістів, але і простих мешканців.
“Тут дамо, а тут не дамо, наче міськрада це приватне підприємство. Мешканці мають право контролювати кожен крок чому власне і виникає конфлікт поміж опозицією та більшістю міської ради. часто рішення добрі але вони приймаються в закритому режимі вузькому колі людей, а це неприпустимо.”
Це намагання обмежити та контролювати інформацію, видавати її дозовано.
“Регламент Маріупольської міської ради, це приклад для всієї України в питаннях відкритості органів місцевого самоврядування. Гадаю, прийшов час, стати прикладом відкритості у питанні доступу до публічної інформації. Найближчого тижня буде ще одна остаточна зустріч, і я дуже сподіваюсь, що ідея залишити у рішенні спірний “Додаток №5”, що суперечить букві закону, зникне остаточно.”
Ситуацію коментує Роман Головенко, юрист ІМІ:
Закон “Про доступ до інформації” передбачає лише можливість, але не обов’язок, розпорядника створювати перелік відомостей, що становлять службову інформацію (ч. 3 ст. 9). Тобто це не перелік документів, а перелік відомостей, які можуть бути, як у кількох документах, так і в одному документі, наприклад, про розробку певного напряму діяльності або заплановану перевірку певного суб’єкта.Юлія Гаркуша-Галко, регіональна представниця ІМІ в Маріуполі, для
"Громадського Приазов'я".
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США.
