Громадяни VS Владні організації. Хто перемагає в судах за доступ до публічних даних?

Закон України «Про доступ до публічної інформації» був ухвалений 2011 року. Останній рік мешканці Одеської області досить активно використовують його можливості для захисту своїх прав. В Єдиному державному реєстрі судових рішень за останні кілька місяців зафіксовано 12 справ за цією тематикою. Слід зазначити, що у 7 випадках судді були на боці громадян, які не отримали необхідної інформації від державних установ. П’ятьма рішеннями було відмовлено у задоволенні запиту на публічну інформацію.

Громадяни позивалися до різних організацій, в тому числі до місцевих рад, комунальних підприємств, Пенсійного фонду та навіть до Міністерства оборони України. Варто зауважити, що кілька справ та дискусійних рішень судів стали відомі у регіоні та здобули певного розголосу за межами області.

Місцеві ради проти громадян (2:2)

Наприклад, до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області на початку 2018 року звертався громадянин із запитом, в якому просив надати дані про тимчасові торговельні споруди на привокзальній площі біля автостанції. Місцева рада відмовилася. Суд підтримав це відмовлення, пояснюючи своє рішення тим, що у запитаних документах є інформація, яка захищена авторським правом (архітектурні ескізи торгівельних споруд), а отже, дані, що містяться у паперах, є конфіденційними, тому доступ до них обмежений.

В іншій справі одеський активіст та голова Антикорупційного офісу Одеси Олексій Чорний намагався отримати відомості про дорожні роботи, що були профінансовані за рахунок міського бюджету у 2017 році. На думку активіста, Управління дорожнього господарства незаконно відмовило у наданні доступу до актів виконаних робіт, протиправно врахувавши цю інформацію конфіденційною. У задоволенні адміністративного позову Олексію Чорному та його адвокатові Віталію Матвєєву було відмовлено, оскільки, як викладено у рішенні суду, виключне право на отримання первинних бухгалтерських документів належить лише компетентним органам. У суді вважають, що інформацію, надання якої вимагав громадський діяч, можна використати з метою, що суперечить принципам здорової економічної конкуренції.

Олексій Чорний та його колеги не погодилися з рішенням першої судової інстанції та подали апеляцію. Скаргу було подана представниками Інституту масової інформації вчасно, проте 14 червня представники Управління дорожнього господарства не з’явилися на судове засідання, отож, враховуючи період відпусток, колегія суддів перенесла розгляд справи аж на вересень поточного року.

В іншому випадку Олександрівська сільська рада Лиманського району Одеської області обмежила доступ громадянина до інформації про штатний розпис Олександрівської сільської ради та про загальну суму коштів з державного бюджету, використаних на утримання Будинку культури.

Сільська рада послалася на те, що інформацію, яку запитувачі просили надати, викладено та сформульовано не вельми коректно, отже нема й можливості визначити, які саме відомості та які саме документи хочуть побачити запитувачі.

У цьому випадку суд визнав протиправною та незаконною відмову Олександрівської сільської ради надати інформацію та зобов’язав її дати запитувачам повну обґрунтовану відповідь.

Ще в одній справі позивач звернувся до Одеської міської ради з запитом про інформацію щодо відведення суперечної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Представники одеської мерії відмовили у наданні інформації, тому що запит виявився без підпису – отже неможливо ідентифікувати особу запитувача.

Крім того, у міській раді відповіли, що для надання громадянинові вже оприлюдненого рішення депутатів їм потрібно дуже багато часу, аби знайти ці дані у купі документів. Тому й терміном виконання запиту чиновники поставили собі 20 днів.

Суд визнав протиправною бездіяльність співробітників Одеської міської ради та зобов’язав їх надати відповідь у повному обсязі.

Комунальні підприємства проти місцевих мешканців (0:2)

Судились одесити і з комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси», яке взагалі нічого не відповіло на запит громадян. Представники підприємства звинуватили позивача у тому, що перед поданням позову до суду не було ані усних, ані письмових заяв про неотримання відповіді на лист. Крім того, службовці підприємства вважали, що у такий спосіб позивач навмисно уникнув можливості досудового врегулювання спору та зловживав своїми процесуальними правами, штучно ініціювавши судовий розгляд.

Жодних доказів на підтвердження своїх думок з боку представників комунального підприємства не було.

Суд визнав протиправною бездіяльність комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» в частині несвоєчасного надання відповіді на інформаційний запит. Проте у рішенні суду не йдеться про зобов’язання надати таку відповідь.

У червні 2018 року інший одесит звернувся з інформаційним запитом до комунального підприємства ЖКС «Північний». Громадянина цікавила побутова інформація: чи здійснено заміну зашлакованих стояків у будинку, чи відновлено зруйновану теплоізоляцію трубопроводів, яким чином сформований тариф УБПТ тощо.

Представники ЖКС повідомили допитливого громадянина, що багатоквартирний будинок був списаний з балансу і тепер перебуває на балансі іншого ОСББ, а всю наявну технічну документацію вже передали. Суд у цьому спорі став на бік громадянина та вказав, що відповідач був зобов’язаний направити запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Державні організації проти пенсіонерів (2:0)

Кілька разів громадяни використовували інструменти закону «Про доступ до публічної інформації», шукаючи відомості, необхідні для перерахування пенсійних виплат.

Минулого року військовий пенсіонер просив надати інформацію про нормативно-правові акти, на підставі яких Одеський обласний військовий комісаріат діяв при нарахуванні йому пенсії. Громадянин отримав від комісаріату відповідь на запит, з якою не погодився, оскільки вважає, що надана інформація є неповною. Представник військової організації, в свою чергу, у судовому засіданні зауважив, що їхнє відомство не є розпорядником запитуваних документів. У цьому спорі суд підтримав позицію комісаріату.

В іншій подібній справі пенсіонер звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області з інформаційним запитом, однак, на думку запитувача, Пенсійний фонд надав неповну інформацію. Проаналізувавши запит, відповідь та нормативну базу, суд відмовив позивачеві у задоволенні позову.

Державні органи проти громадян (1:3)

Ще одну цікаву справу було розглянуто на початку 2018 року в Окружному адміністративному суді. Громадянин звернувся до начальника Південного територіального відділення пожежної безпеки з проханням надати інформацію щодо результатів останньої протипожежної перевірки у Військовій академії.

Начальник відмовився відповідати, оскільки, на думку пожежних, запитувана інформація є службовою, її розголошення призведе до витоку інформації з обмеженим доступом, що може призвести до зниження обороноздатності.

Розглядаючи справу, суд врахував позиції сторін та зазначив, що запитувана інформація щодо результатів протипожежної перевірки містить відомості про об’єкт Збройних Сил України, зокрема пов’язані з оглядом будівель та споруд, та інших небезпечних у пожежному сенсі приміщень. Тому, враховуючи особливий стан у країні та проведення АТО, суд відмовив позивачеві у доступі до такої інформації.

Позивалися до суду й у питаннях захисту справ споживачів.

Одесит звернувся до Держпродспоживслужби в Одеській області з запитом на інформацію про якість певних товарів в області. На відміну від інших позовів, цього разу громадянин хотів отримати також і компенсацію морального збитку обсягом 50 тисяч гривень, оскільки «негативна відповідь завдала йому моральних страждань та унеможливила функціонування його особистості на конституційних засадах».

Із запиту позивача вбачається, що йдеться про інформацію щодо якості харчових продуктів, а відтак – відповідь розпорядник інформації мав дати протягом 48 годин з моменту отримання запиту. У перебігу засідання суд вирішив задовольнив вимогу позивача та зобов’язав Держпродспоживслужбу надати відповідь. Проте у частині грошової компенсації суд зазначив, що у позовній заяві про відшкодування морального збитку має бути визначено, у чому полягає ця шкода, та з яких міркувань виходив позивач, встановлюючи обсяг збитку. Таким чином суд відмовив у задоволенні виплати через брак доказів.

Була справа в Одеській області, яка стосувалася обмеження доступу до інформації у справах отримання громадянства.

Представниця позивача за довіреністю звернулася з запитом щодо надання позивачеві громадянства України.

Під час прийому в Саратському РВ УМВС України в Одеській області завідувач не погодився надати такі відомості та відмовив у реєстрації заяви. Однак на усний запит у відомстві надали лист, яким відмовили у наданні запитуваної інформації, оскільки відомство вважає, що серед запитуваних даних є інформація з обмеженим доступом.

Суд вирішив адміністративний позов задовольнити та визнати протиправною бездіяльність державної організації.

Інший мешканець Одеської області доправив на адресу міністра оборони України два запити на інформацію, в яких просив підтвердити чи спростувати твердження про підпорядкованість усіх без винятку військових частин, зокрема військової частини А3783, Міністерству оборони України, та підтвердити, що держава не забезпечила Міністерство оборони України державною електронною скринькою.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що надіслав відповідачеві два запити, однак відповіді на момент звернення до суду не отримав. Від представника відповідача до суду надійшов відгук на позовну заяву, в якому стверджується, що громадянину була надана відповідь у порядку, визначеному чинним законодавством та уповноваженою на те особою, а тому ознак бездіяльності, на яку посилається позивач, у діях МО України немає. Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позивачеві відповіді на його запити, а витяг з електронної поштової скриньки не містить інформації щодо відправки та прийняття такого направлення, тобто аргументи представника МО щодо своєчасності надання відповіді не підтверджуються належними доказами. Суд своїм рішенням зобов’язав сформувати таку відповідь та надати її запитувачу.

Справи, які розглядалися у судах області, дуже різноманітні та не схожі одна на одну, що демонструє спільність проблематики доступу до публічної інформації у більшості державних та муніципальних організацій в Одеській області. Але той факт, що одесити продовжують  використовувати інструменти доступу до публічної інформації, захищаючи свої права, плекає надію.

Громадяни звертаються до суду, а суди, своєю чергою, у більшості випадків підтримують позицію громадян.

Вважалось, що інструменти Закону про доступ до публічної інформації залучають у своїй роботі здебільшого вузькі фахівці – журналісти, громадські активісти, працівники неурядових організацій та дослідники. Наразі, як видно з наявних справ, більш широкі верстви громадян  активно використовують можливості, який надав цей закон.

Павло КОЛОТВІН, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області

Блог підготовано в рамках проекту ГО "Інституту масової інформації" за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму У-Медіа, за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).