Головна експертка регіону – речниця обласної поліції, головні герої – злочинці та правопорушники: гендерний моніторинг житомирських медіа

Майже 40% матеріалів у житомирських онлайн-медіа взагалі не містять згадок ні про жінок, ні про чоловіків. У таких новинах зазвичай подаються статистичні дані про захворюваність на ГРВІ, кількість вимушених переселенців, які прибули евакуаційним потягом, оперативна інформація з фронту, оголошення про аварійні ситуації, попередження про планові роботи військових і ймовірні вибухи. У тих же новинах, де є люди, жінки згадуються майже в чотири рази рідше, ніж чоловіки. Співвідношення згадок жінок і чоловіків становить 25% до 75%. Втім, медіа майже збалансовано залучало до коментування експерток: їхня частка становила 45%. Число ж героїнь у новинах не перевищувало 22% загальної кількості героїв. У порівнянні ще з довоєнним гендерним моніторингом у лютому 2021 року відсоток героїнь у новинах знизився на 8%, натомість кількість експерток цього року зросла в півтора раза.

Такі результати дослідження гендерного балансу в п’яти популярних житомирських онлайн-медіа Житомир.інфо, Журнал Житомира, Житомир Online, 20 хвилин Житомир, Сайт Житомира 0412 (по 50 новин на кожному сайті). Моніторинг проводився з 5 до 11 лютого 2024 року включно. Досліджуючи новинні стрічки, ми рахували кількість експерток та експертів, а також героїв та героїнь у матеріалах. Присутність жінок та чоловіків аналізували в таких темах: війна, політика, кримінал, медицина, економіка, соціальна сфера, культура, спорт, суспільство та шоубізнес, а ще звертали увагу на вияви сексизму та гендерні стереотипи.

Героїні й експертки – у криміналі

Житомирські онлайн-медіа часто наповнюють новинні стрічки інформацією з пресрелізів. За результатами дослідження, найчастіше згадки про жінок-героїнь траплялися в матеріалах про кримінал і надзвичайні ситуації (38,5% загальної кількості героїв і героїв). Майже порівну, 14% і 11% героїнь відповідно, було в новинах про соціалку і спорт.

Жінки-героїні в новинах фігурували або як жертви, наприклад "потерпіла від злочину", "пенсіонерка, яка впала в десятиметровий колодязь", або як підозрювані в злочинах, як, наприклад, тут: "19-річна жителька Вінниччини, яка разом із заявницею вживала спиртне… заволоділа грошима" – або тут: "обвинувачена у сприянні в незаконному переправленні через кордон України". Чоловіки ж у цій тематиці частіше були правопорушниками, рідше – потерпілими / учасниками надзвичайних ситуацій. У поодиноких випадках про чоловіків розповідали як про рятівників, які витягнули з води рибалку, або з колодязя чоловіка, або розчистили дорогу від повалених дерев.

Набагато рідше жінки з’являлися в новинах про освіту чи культуру. Як про героїнь у медіа писали про спортсменку Анастасію Фурник, начальницю житомирського пресцентру "Газорозподільних мереж України" Юлію Петришену, письменницю Люко Дашвар, директорку Гуманітарного Хабу "Житомир" Дар'ю Сівцеву, психологиню Анну Черновол, експертку зі здорового харчування Анну Яцкову. Тему війни жінки взагалі не коментували. Із двох десятків публікацій на воєнну тематику абсолютна більшість стосувалася військовослужбовців та експертів-чоловіків. Жінка-героїня згадувалась один раз – як дружина загиблого воїна.

Серед експерток майже половину (10) експертних коментарів у новинах дала речниця ГУНП в Житомирській області Вікторія Дубовик. Вона зазвичай коментувала найрезонансніші кримінальні злочини та надзвичайні ситуації. Ще по чотири згадки належали заступниці начальника Житомирської ОВА Наталії Остапченко, яка коментувала освіту та співпрацю з міжнародними донорами, і синоптикині Наталки Діденко.

Фемінітиви є, але не завжди

Усі медіа активно використовують фемінітиви. Можна сказати, що такі статуси, як пресофіцерка, директорка, представниця, фахівчиня, психологиня, співзасновниця, президентка, є нормою для медіа. Втім, у деяких публікаціях, зокрема на сайті "20 хвилин.Житомир", все ще зустрічається "синоптик Наталка Діденко" або "серед кращих спортсменів… майстер спорту України з плавання Анастасія Хоменко", де було б доречно вжити фемінітиви, підсиливши видимість жінок у найрізноманітніших професіях.

Упродовж моніторингу ми не зафіксували випадків сексизму, дискримінації жінок, об’єктивізації тіла, ейджизму чи бодішеймінгу чоловіків або стереотипів щодо чоловіків. Тож сподіватимемося, що житомирські медіа зберігатимуть позитивну тенденцію й надалі. До речі, на сайті "Житомир.онлайн", на якому 2021 року ми фіксували матеріали з ознаками сексизму і який мав низькі показники гендерного балансу (24% героїнь і 13% експерток), цього року гендерний баланс суттєво поліпшився. У новинах було 32% героїнь і 60% експерток. Сексизму в проаналізованих публікаціях ми не виявили ані тут, ані інших сайтах. Натомість погіршили свої позиції "20 хвилин. Житомир" і 0412, чиї показники зі згадок героїнь знизилися вдвічі, із 40 до 20%.

Голова ради ГО "Паритет", радниця з гендерних питань голови Житомирської ОВА Наталія Тарасенко вважає, що навчання та інформування колективів редакцій про важливість гендерного балансу допомагатиме медіа ставати чутливішими до гендерних питань.

"Паритетне представлення жінок та чоловіків як серед героїнь / героїв, так і серед експерток / експертів важливе з кількох причин. По-перше, це унаочнює тих людей, хто оточує нас навколо, хто, який і як робить внесок у розвиток громади, держави, суспільства. Фемінітиви на цьому шляху допомагають показати й зробити видимими жінок у всіх цих процесах. На сьогодні ми маємо позитивну динаміку в збільшенні частки медіа, які вживають фемінітиви, проте актуальним залишається розширення пулу експерток для відображення присутності жінок у різних сферах життєдіяльності та їхній фаховості", – розповіла радниця з гендерних питань. За її словами, відсутність коментарів від жінок-експерток про економічні й політичні процеси, військову справу не означає, що таких жінок немає, просто їх не завжди шукають або журналісти / журналістки можуть не усвідомлювати важливість у цьому.

Оксана Трокоз, представниця Інституту масової інформації в Житомирській області