Жінки значно рідше за чоловіків виступають експертками та героїнями в матеріалах рівненських медіа. Їхня присутність як фахівчинь у новинах за рік упала на 8%, до 23%, а в новинах про політику, економіку та соціалку згадок про жінок немає зовсім. Цього року в новинах було 27% згадок жінок-героїнь. Водночас приводом для стриманого оптимізму є те, що журналісти практично відмовилися від сексизму і стереотипних кліше в новинах та дедалі впевненіше використовують фемінітиви. Такі результати моніторингу гендерного балансу, який Інститут масової інформації проводив у лютому.
Про моніторинг
У лютому Інститут масової інформації традиційно з’ясовував, як медіа дотримуються гендерного балансу. У таких моніторингах ми наполягаємо на використанні фемінітивів, показуємо приклади сексизму і на прикладі коментарів та згадок чоловіків і жінок у новинах демонструємо проблему гендерного дисбалансу. Також цьогоріч ми окремо визначали, чи залучають медіа як експерток жінок-військових і чи присутні про них згадки в новинах.
Моніторилися сайти Радіо трек, Рівненські новини, Рівне вечірнє, ITV media group та ОГО. Оцінювалися згадки жінок і чоловіків лише в новинах, опублікованих з 2 лютого. Всього до вибірки ввійшли 250 новин (по 50 з кожного медіа). Виявилось, що кожна четверта новина не має згадок про людей або ж у ній згадано невідомих фахівців. До речі, торік кількість безособових новин була меншою, адже тоді кожна п’ята новина не містила згадок про причетних осіб. Моніторинг зафіксував 301 згадку героїв і героїнь та 53 згадки експертів і експерток. Щоб краще розуміти, в яких сферах лідирують згадки кожної зі статей, ми розділили їх за тематиками.
Також ми з’ясували, що рівненські медіа намагаються використовувати фемінітиви. Слова депутатка, нардепка, учасниця чи навіть дилерка вже звичні для рівненських медіа. Але трапляються й випадки, коли жінок і надалі називають секретарями й “начальниками” – зазвичай у новинах, побудованих на пресрелізах, без належного журналістського оброблення.
Які теми коментують жінки і чоловіки
Результати тогорічного моніторингу ІМІ свідчать, що частка експертних коментарів жінок у новинах становила 31%. Цього року цей показник суттєво знизився і становить лише 23%.
Найчастіше, у 36% (чотири згадки), жінки коментували теми, що стосуються соціальних наслідків війни. Такий показник, імовірно, пояснюється тим, що ця тема загалом є однією з тих, що домінують в інфопросторі. У ній здебільшого йдеться про трагічні звістки: повідомлення про загибель військовослужбовців та новини з церемоній прощання.
До прикладу, керівниця управління з питань ветеранської політики Рівненської ОВА Марина Корольова розповідала в ефірі онлайн-брифінгу про заходи підтримки родин військовослужбовців, зниклих безвісти за особливих обставин. Інша експертка, адвокатка Дар’я Тарасенко, коментувала в медіа мобілізаційне законодавство.
Цьогоріч ІМІ також досліджував, чи залучають медіа як експерток жінок-військовослужбовиць. У стрічках рівненських видань вдалося знайти лише один такий матеріал – він стосується теми соціальних наслідків війни. У ньому йшлося про військового Анатолія Степчука, який унаслідок поранення у 2025 році втратив обидві ноги та отримав почесну нагороду “Золотий хрест”. Вручити відзнаку приїхала його бойова посестра Наталія Сидорчук. Саме вона виступила експерткою для медіа, прокоментувавши значення цього ордена та пояснивши, чому його отримують не всі військові.
33% згадок жінок стосувались експертних коментарів у новинах про кримінал та надзвичайні події. І, хоча ця рубрика є найбільшою за кількістю матеріалів (60 новин), коментаторів тут обмаль. Як приклад присутності жінок у цій тематиці – коментар речниці поліції міста Кемпно Аніти Виленґи, яка надавала офіційну інформацію щодо вбивства 14-річної українки в Польщі.
Варто зауважити, що присутність фахівчинь у таких новинах зумовлена безпосередньо статтю людини на посаді, а не залученням незалежних експерток. Тож у цих випадках коментар надається в межах посадових обов’язків, а не через свідомий вибір медіа на користь гендерного балансу.
Економічна тематика цього разу була мало представленою – усього дев’ять новин. Лише 29% коментарів на цю тему належать жінкам. Ключовими темами, які коментували фахівчині, стали антикорупційне розслідування, де фахівчинею виступила прокурорка Наталя Сердюк, та містобудівна ситуація у Квасилові, яку коментувала староста селища Віта Кисільова.
У рубриці “Здоров’я” частка коментарів експерток становить 25%. Утім, експертних оцінок у цій тематиці загалом обмаль, як і самих новин – їх було всього 10. Як приклад такого коментаря – новина про постраждалих від переохолодження, яку прокоментували одразу дві фахівчині: медична директорка Дубенської міської лікарні Ірина Безкоровайна та речниця ДСНС Рівненщини Дар’я Мілютіна. Натомість чоловіки-експерти в цій рубриці коментували складні операції, ситуацію із захворюваннями на рак, масові звернення до травмпунктів тощо.
Ще один коментар експертки зафіксовано в рубриці “Суспільство” – він становить 20% усіх експертних думок у цій тематиці. Нардепка Соломія Бобровська висловлювалася щодо діяльності російської церкви в Україні. Також один коментар депутатки Рівненської міської ради Галини Кульчинської про надбавки вчителям зараховано до категорії “Соціалка”. Він становить 17% коментарів у цій рубриці.
Натомість чоловіки-коментатори суттєво переважають в інфопросторі. Вони не лише частіше фігурували у вже згаданих темах, а й були представлені в більшості інших рубрик. Зокрема, жінки, на відміну від чоловіків, зовсім не коментували війну, політику, спорт та культуру.
Варто також додати, що публікацій про тимчасово окуповані території чи міжнародні події в період дослідження не зафіксовано взагалі.
Гендерний дисбаланс у коментарях залишається суттєвим: жінки залучалися як експертки лише 12 разів, тоді як чоловіки виступали в цій ролі втричі частіше – 41 раз. Проте проблема не тільки у виборі журналістів на користь чоловіків, а загалом у виборі контенту та відсутності спеціальної політики залучення зовнішніх експерток та експертів. Як це відбувається на практиці – більшість новин побудовано на пресрелізах з готовими коментарями, які медіа просто копіюють і ставлять на свої сайти замість того, щоб шукати власних спікерів. Відтак цифри моніторингу підсвічують кадрову реальність: оскільки на ключових посадах в органах влади переважають чоловіки, саме вони й стають головними обличчями новин за статусом.
У яких темах є згадки про жінок, а в яких – ні?
Найбільшу представленість жінок як героїнь матеріалів зафіксовано в кримінальних новинах. На них припадає 36% (42 згадки), водночас ролі жінок розподіляються полярно: від потерпілих до безпосередніх правопорушниць. Попри це гендерний розрив у цій тематиці залишається суттєвим: чоловіки стають героями кримінальної хроніки майже вдвічі частіше – всього виявлено 76 згадок.
Ще 15 згадок про жінок зафіксовано в матеріалах різної спрямованості, об’єднаних у рубрику “Інше”, – це 34% загальної кількості публікацій у цій категорії. Переважно йдеться про кар’єрні призначення, а також новини особистого характеру: сімейні справи чи інші деталі з життя відомих жінок.
18% становлять згадки про жінок у новинах про соціальні наслідки війни. Загалом у цій тематиці значно переважають згадки про чоловіків, здебільшого героїв, які загинули на війні. Жінки ж у контексті цієї теми згадуються переважно в тих самих новинах як родички героїв. Показово також, що моніторинг не виявив жодної новини зі згадками про жінок-військових.
Спортивна тематика додала до загальної статистики ще п’ять згадок про жінок, що становлять 12% у цій рубриці. Ці новини присвячені участі в Олімпійських іграх спортсменок з Рівненщини та нагородам, які вони отримують.
Чотири згадки про жінок зафіксовано в новинах про здоров’я та медицину – це 33% всіх згадок героїв та героїнь у цій рубриці. Зокрема, одну жінку-лікарку згадано як лекторку медичного тренінгу, а іншу – як пацієнтку першої в Іспанії операції з пересадки обличчя.
У рубриках Суспільство та Культура жінки як героїні фігурували лише по два рази. Хоча у відсотковому співвідношенні це видається вагомим – 40 та 67%, насправді такі цифри пояснюються малою кількістю матеріалів у період, який охоплює моніторинг.
Моніторинг не зафіксував жодної згадки жінок-героїнь у новинах про війну, політику, економіку, соціалку попри присутність згадок чоловіків у цих темах.
Стереотипи про жінок на “Радіо Трек”
Хоча моніторинг не виявив прямих проявів сексизму в новинних стрічках рівненських медіа, окремі ресурси, зокрема сайт “Радіо Трек”, у лютому продовжували транслювати гендерні стереотипи в розважальних матеріалах. Прикладом прихованого ейджизму і гендерних стереотипів є публікація “Як жінкам 50+ виглядати вишукано: поради стилістів”, де стверджується, що для жінок цього віку думка оточення про їхній вигляд “особливо важлива”. Це підкріплює хибну тезу про “соціальний обов’язок” жінки бути привабливою, тоді як до чоловіків аналогічного віку подібні вимоги не висуваються.
Подібні матеріали про жінок на сайті “Радіо Трек” з’являються доволі часто. До прикладу, ще один такий текст, “5 речей, які старять жінок 50+: чим їх краще замінити”, вже в ліді натякає, що старість – це погано, і вкотре акцентує саме на зовнішньому вигляді жінок, оминаючи чоловіків.
Водночас контент для чоловіків має зовсім інший характер: замість порад щодо зовнішності, їм пропонують звернути увагу на те, які жінки мають “ідеальний і комфортний” характер. У такий спосіб сайт укотре просуває патріархальні погляди про те, якою має бути жінка.
Самих же чоловіків на “Радіо Трек” класифікують за місяцем народження на “найнадійніших, найчуттєвіших і створених справжнього кохання”. Такий підхід підміняє реальну особистість набором езотеричних штампів і є далеким від журналістики.
Ймовірно, такий клікбейтний контент, позбавлений журналістських стандартів, і забезпечує ресурсу рекордні для регіону 10 мільйонів переглядів на місяць. Але водночас він консервує застарілі патріархальні погляди.
Трохи висновків
Гендерний моніторинг у рівненських медіа показав, що попри впевнене використання фемінітивів та відмову від відвертого сексизму реальна присутність жінок у новинах Рівненщини скорочується. Падіння частки експертних коментарів до 23% та їхнє зникнення з тем політики, економіки й війни свідчить про те, що чоловіки поступово монополізують статус лідерів думок.
Щоб виправити цей дисбаланс, медіа варто свідомо розширювати базу експерток, залучаючи їх до аналізу складних тем. Зрештою, стандарти рівності мають працювати не лише в новинах, а й у розважальній тематиці, адже стереотипні клікбейтні статті з ейджизмом та патріархальними порадами в розважальних розділах знецінюють будь-який прогрес, якого редакції досягають у новинній журналістиці.
Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації в Рівненській області
